YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ухвала суду № 4230904, 21.07.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення

21.07.2009

Номер справи

2а-1806/09/0570

Номер документу

4230904

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕРБІС"

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

Суддя 1 інстанції - Шальєва В.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

21 липня 2009 року справа № 2а-1806/09/0570

зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.,

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання

Кондрашовій Н.М.

за участю представників:

від позивача: від відповідача:

ОСОБА_1 довіреність від 02.06.09 ОСОБА_2 довіреність від 02.06.09 ОСОБА_3 довіреність від 03.04.09 ОСОБА_4. довіреність від 28.01.09 ОСОБА_5довіреність від 23.04.09

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від по адміністративній справі за позовом

29 квітня 2009 року № 2а- 1806/09/0570 (суддя Шальєва В.А.) товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербіс”

до

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року (том 3 арк. справи 82-89) задоволений позов (том 1 арк. справи 3-7) товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербіс” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, в наслідок чого:

- визнани протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001982340/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька 20 червня 2008 року, про зменшення товариству з обмеженою відповідальність „Інтербіс” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий та березень 2008 року в загальному розмірі 1375729 грн. (том 1 арк. справи 8);

- визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0003592340/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька 4 листопада 2008 року, про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю „Інтербіс” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2008 року в розмірі 40721 грн. (том 1 арк. справи 9).

Постанова суду вмотивована протиправністю прийнятих податкових повідомлень-рішень.

В апеляційній скарзі (том 3, арк. справи 92-96) відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року по справі №2а-1806/09/0570, та у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового засідання технічними засобами відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс» є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 20335263, перебуває на податковому обліку у Ворошиловській податковій інспекції. Є платником податку на додану вартість з 12 жовтня 2004 року.

Позивачем до відповідача надані декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2008 року разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування, заявами про повернення сум бюджетного відшкодування (том 1, арк. справи 146-158).

Відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період січень - березень 2008 року (по деклараціям за лютий-березень 2008 року), за наслідками якої складено акт від 9 червня 2008 року № 1098/23-7-20335263 (том 1, арк. справи 10-55).

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що позивачем у порушення пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1, пункту 7.5, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 3 квітня 1997 року № 168\97-ВР) (надалі - Закон № 168/97) завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: за лютий 2008 року - на 795 986 грн., за березень 2008 року - на 410 257 грн.

За результатами перевірки відповідачем на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2181) прийняті спірні податкове повідомлення-рішення :

- від 20 червня 2008 року № 0001982340\0 про зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий 2008 року на 795 986 грн., березень 2008 року на 579 743 грн.;

- від 4 листопада 2008 року № 0003592340/0 про зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2008 року на 40 721 грн.

Як встановлено під час апеляційного перегляду друге із наведених податкових повідомлень рішень прийняте після перевірки вищестоящим податковим органом матеріалів перевірки здійснених відповідачем внаслідок встановлення арифметичної помилки.

Підставою для висновку відповідача, щодо зазначених порушень, виявлених у ході перевірки позивача, стала неможливість проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача по всьому ланцюгу до виробника, у зв'язку з незнаходженням продавців за юридичними адресами, нікчемністю правочинів купівлі-продажу вугілля.

Позивачем укладені господарські договори на поставку вугілля марки «А» з наступними підприємствами: Приватне підприємство «ВКФ «Еквілунс» (договір № 23/10-1 від 23 жовтня 2007 року), товариство з обмеженою відповідальністю «Прима-Алник» (договір від 26 жовтня 2007 року №95/2007-п), Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМК» (договір № 17/10-07 від 17 жовтня 2007 року), Приватне підприємство «Миромаркет-07» (договір № 25\04 від 25 квітня 2007 року), Приватне підприємство «НВО «Вугілляресурс» (договір № 10\07 від 10 липня 2007 року), Приватне підприємство «Промтехніка» (договір № 18\12 від 18 грудня 2007 року).

Поставка вугілля на адресу позивача по зазначеним договорам здійснюється на умовах ГСА (станція відправлення) згідно вимогам Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2000 року», на постачальника покладено обов'язок здійснити відвантаження вугілля у залізничні вагони. Доказом поставки у такому випадку є квитанція про приймання вантажу, яка виписується на станції відправлення та надається вантажовідправнику. (том 2, арк. справи 22-243).

Колегія суддів вважає, що Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що продавець повинен бути власником товару, що підлягає продажу, жодних посилань на необхідність бути виробником такого товару діюче законодавство не містить.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вищевказані договори поставки були виконані обома сторонами, а саме - передплата та подальша оплата товару (вугілля) була здійснена покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербіс», що підтверджується відповідними платіжними документами, які долучені до матеріалів справи. Поставку вугілля контрагенти позивача - постачальники здійснили відповідно до вантажних митних декларацій.

Таким чином, відповідно до умов договорів позивачем здійснено оплату, а підприємства - контрагентами - поставку вугілля, що свідчить про вчинення сторонами угоди дій, направлених на її виконання. Таким чином, кошти, які були отриманими постачальниками від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс», є одержаними на законних підставах у якості оплати вугілля.

З огляду на дослідження акту перевірки, та первинні документи належним чином копії яких долучені до матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку про те що всі умови формування податкового кредиту здійснені позивачем у відповідності до норм пунктів 7.4.1 пункту 7.4, та 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються не на належних доказах , а на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо не прийняття до уваги доводів відповідача щодо підстави нікчемності правочинів - фактичної відсутності підприємств-контрагентів позивача за юридичними адресами.

У відповідності до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Відповідачем у акті перевірки позивача не зазначено, яким саме чином вищевказані договори поставки були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Законодавством України не встановлено такої підстави для визнання правочину нікчемним як незнаходження за юридичною адресою.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач не звертався до суду з позовом щодо визнання вищевказаних угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, що також свідчить про недоведеність підстав нікчемності договорів поставки.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненням) (надалі - Закон № 168/97). Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Жодних порушень щодо наведеної норми податковий орган під час здійснення перевірки, та впродовж судового розгляду справи не навів.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначає відповідач у апеляційній скарзі, однією з підстав для висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за даними декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2008 року, є відсутність можливості здійснення перевірок по всьому ланцюгу до виробника та неможливістю у зв'язку з цим дослідити та встановити походження вугілля.

Колегія суддів зазначає, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість" право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року у справі № 2а-1806/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року у справі № 2а-1806/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 21 липня 2009 року в присутності представників сторін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: (підписи) Л.А. Василенко

М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова

Часті запитання

Який тип судового документу № 4230904 ?

Документ № 4230904 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 4230904 ?

Дата ухвалення - 21.07.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4230904 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4230904 ?

В Донецький апеляційний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 4230904, Донецький апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 4230904, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 4230904 відноситься до справи № 2а-1806/09/0570

Це рішення відноситься до справи № 2а-1806/09/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕРБІС"

Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4230888

Наступний документ : 4231048

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;