Рішення № 42306675, 25.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1626/2014(м)

241/1019/14-ц

Категорія 20 Головуючий у 1-й інстанції Демочко Д.О.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів Супрун М.Ю., Осипчук О.В.

при секретарі Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 08 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, про визнання правочину таким, що не відбувся, повернення будинку та зобов'язання нотаріуса повернути спірний договір купівлі-продажу, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що 26 червня 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Продаж було здійснено за 486 177 грн., що було еквівалентно 100 000 доларів США, з розстроченням платежу.

Цей договір було укладено під умовою розстрочення платежу, оскільки до його укладення ОСОБА_3 сплатив їй 72 926 грн. 55 коп., а решту зобов'язувався сплатити не пізніше 19.00 години 27 червня 2008 року, уклавши кредитний договір з фінансовою установою з подальшою передачею нерухомості в іпотеку кредитору.

Оскільки взяті на себе зобов'язання зі сплати решти суми відповідач не виконав, нею 10 травня 2014 року був повернутий перший внесок в розмірі 72 926 грн. 55 коп. Просила, з підстав передбачених ч.2 ст. 695 ЦК України, визнати договір купівлі-продажу від 26 червня 2008 року таким, що не відбувся і повернути їй будинок.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 08 жовтня 2014 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що судом неправильно було застосовано норми ст. 638 ЦК України та не враховано положення ст.ст. 611, 651, 655-657 ЦК України. Договір купівлі-продажу був укладений з розстроченням платежу, були визначені істотні умови, зокрема, щодо ціни, порядку та строків розрахунку, які відповідачем не виконані до цього часу. Внаслідок цього їй завдано шкоду у розмірі залишку несплаченої вартості будинку у розмірі 413 250 грн. 45 коп. Крім того, у зв'язку з відстроченням платежу, вона змушена була залишитися мешкати у спірному будинку, про що між нею та відповідачем 26 червня 2008 року було укладено договір оренди, вона продовжує сплачувати усі комунальні платежі та обслуговувати будинок.

Порушення норм ЦПК України полягає в тому, що судом не було надано належної оцінки документам, долученим до позовної заяви. Відповідачем ОСОБА_3 до суду була надана заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він фактично визнав позов, проте суд, на порушення вимог ст.174 ЦПК України, не дав цій заяві оцінки.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_3 та третьої особи нотаріуса ОСОБА_4, які надали відповідні заяви про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 без їх участі.

В своїй заяві ОСОБА_3, посилаючись на положення ч.5 ст.300 ЦПК України, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 визнав у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позову, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду цим вимогам не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 остаточно розрахувався з позивачем ОСОБА_2, а тому відсутні правові підстави вважати правочин таким, що не відбувся.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Продаж було здійснено з розстроченням платежу за 486 177 грн., що було еквівалентно 100 000 доларів США.

За умовами розстрочення платежу, покупець сплатив продавцю до посвідчення договору купівлі-продажу 72 926 грн. 55 коп., а залишок несплаченої суми 413 250 грн. 45 коп. мав передати не пізніше 19.00 години 27 червня 2008 року готівкою.

З метою придбання вищевказаного жилого будинку та передачі грошей продавцеві для остаточного розрахунку ОСОБА_3 укладає з АКБ «Форум» кредитний договір на суму 100 000 доларів США з подальшою передачею цієї нерухомості в іпотеку АКБ «Форум».

У зв'язку з цим, підтвердженням повного розрахунку за проданий жилий будинок є акт про повний розрахунок, який буде підписано сторонами після остаточного розрахунку, оригінал якого буде знаходитись у кредитній справі АКБ «Форум» та заява продавця (або його представника), що є невід'ємною частиною цього договору, про одержання ним повного розрахунку, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на будинок АДРЕСА_1 перейшло до покупця ОСОБА_3

ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 кошти в сумі 72 926 грн. 55 коп. до підписання договору купівлі-продажу. Проте, залишок вартості будинку 413 250 грн. 45 коп. залишився несплаченим.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ. Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 692 ЦК України, оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (ч.1 ст. 694 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває права вимоги такої оплати (ч.3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України, з урахуванням особливостей встановлених ст. 695 К України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду не вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд першої інстанції на наведені положення закону уваги не звернув, не визначився з характером правовідносин, що склалися між сторонами, і на порушення вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України, відмовив в задоволені позову ОСОБА_2 з тих підстав, що договір купівлі-продажу, укладений між сторонами, є виконаним, хоча ці обставини з матеріалів справи не вбачаються.

З огляду на викладене, рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням вимог закону, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_2 з тих підстав, що обрано не той спосіб захисту права. У зв'язку з цим апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 08 жовтня 2014 року скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, про визнання правочину таким, що не відбувся, повернення будинку та зобов'язання нотаріуса повернути спірний договір купівлі-продажу, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: