Ухвала суду № 42306674, 13.01.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/73/2015(м)

263/11774/14-ц

Головуючий у 1-й інстанції Ікорська Є.С.

Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 48

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді - Сорока Г.П.,

суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л.,

при секретарі - Одінцові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

07 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь останньої на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/6 частини з усіх видів доходу і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області, на підставі якого видано виконавчий лист №2-3051 від 30.06.2005 року, з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходів. 22.09.2007 року він уклав шлюб з ОСОБА_6, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року в них народився син ОСОБА_7. На його утриманні знаходиться дружина, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, та син ОСОБА_7. У зв'язку з даними обставинами вважає, що розмір стягуваних аліментів на утримання сина ОСОБА_4 має бути зменшений до 1/6 частини.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшена розміру аліментів на утримання дитини задоволено.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя №2-3051-2005 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи утримання з дня набрання даним рішенням законної сили.

Відкликано виконавчий лист №2-3051-2005, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_3, яка доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити, заперечення представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.09.2007 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.2014 року ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, батьком зазначено ОСОБА_2

Відповідно до довідки ПАТ «ММК ім.Ілліча» від 22.10.2014 року №04р-409 із зарплати ОСОБА_2 відраховуються аліменти на підставі виконавчого листа №2-3051 від 30.06.2005 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 25% та на підставі особистої заяви на користь ОСОБА_6 на утримання дитини в розмірі 16,6 %.

Виходячи з даних обставин, керуючись положеннями ст.ст.180,192 СК України, приймаючи до уваги матеріальний стан сторін, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та зменшив розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідачки на підставі рішення суду на утримання сина ОСОБА_4, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку щомісячно.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, поліпшення або погіршення здоров'я когось з них.

Згідно положень п.п.17,23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх доньки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками може бути може бути змінений за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено, що після прийняття рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінився сімейний та матеріальний стан платника аліментів. Він 22.09.2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, від якого має дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дані обставини не оспорюються відповідачкою, яка в суді першої інстанції позов визнала та просила його задовольнити, що зазначила у своїй письмовій заяві (а.с.30). В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка підтвердила, що заяву про визнання позову вона писала власноручно та з власної волі.

За таких обставин, виходячи з того, що ОСОБА_2 як батько дитини ОСОБА_7 та як чоловік дружини ОСОБА_6 відповідно до закону (ст.ст.84,180 СК України) зобов'язаний утримувати малолітню дитину та непрацездатну дружину на час здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються за рішенням суду на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина з 1\4 до 1/6 частини з усіх видів доходу ОСОБА_2, оскільки у останнього змінився сімейний та матеріальний стан, у нього виникли зобов'язання по утриманню іншої дитини та дружини.

Наведені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду доводи відповідачки правильність цих висновків суду не спростовують та не свідчать, що при ухвалені рішення судом першої інстанції порушено чи неправильно застосовано норми матеріального права.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування чи зміни рішення, у справі не встановлено. Помилкове посилання суду першої інстанції на подання відповідачкою заяви про розгляд справи у її відсутності відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України не може бути підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволені позову, оскільки не призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідачки підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді : Баркова Л.Л.

Гаврилова Г.Л.