Рішення № 42306091, 14.01.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1641/14-ц Провадження № 22-ц/772/306/2015Головуючий в суді першої інстанції Строгий І. Л.Категорія 23 Доповідач Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Кучевського П.В.

Суддів : Берегового О.Ю., Панасюка О.С.

при секретарі : Пантелеймоновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агрофірма «Відродження» на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агрофірма «Відродження» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Агрофірма «Відродження», в якому просив розірвати договір оренди землі, стягнути з відповідача орендну плату за користування земельною ділянкою та зобов'язати ПП «Агрофірма «Відродження» повернути позивачу земельну ділянку.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року позовна заява ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зобов'язання ПП «Агрофірма «Відродження» негайно передати позивачу земельну ділянку залишена без розгляду.

Ухвала Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, вирішено стягнути з ПП «Агрофірма «Відродження» на користь ОСОБА_2 3 382 грн. 47 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року, ПП «Агрофірма «Відродження» звернулося до Апеляційного суду Вінницької області з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині стягнення з відповідача орендної плати, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року сторонами не оскаржувалося.

Відповідно до ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга ПП «Агрофірма «Відродження» підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року, в частині задоволення позову про стягнення орендної плати, вказаним вимогам Закону не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та ПП «Агрофірма «Відродження» було укладено договір оренди землі №00030 строком на 20 років.

Згідно із п. 9 та 11 договору оренди землі, орендна плата 1,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки становить 287, 83 грн. та вноситься орендарем у готівковій формі 1-31 серпня, остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що за 2007-2009 роки включно орендарем сплачувалася орендна плата у повному обсязі. У 2010-2013 роках ПП «Агрофірма «Відродження» у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 припинило виплату орендної плати через відсутність інформації про спадкоємців померлої.

Як вбачається зі свідоцтва про спадщину за законом від 02 квітня 2014 року (а.с. 9), ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла, її спадкоємцем був чоловік ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після смерті останнього спадщину оформив його син ОСОБА_2

Згідно із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, лише 02.04.2014 року за позивачем ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вище вказану земельну ділянку.

Відповідно до ч. 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як передбачено п. 40 оспорюваного договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору.

Судом встановлено, що відповідач у період за 2010-2013 рік нараховував, але не виплачував орендну плату за землю, оскільки, орендодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а позивач ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку 02.04.2014 року (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В розумінні ч. 1 статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни, у власності яких перебувають земельні ділянки.

Пунктом б частини 1 статті 140 Закону України передбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця.

Як уже зазначалося, у даному цивільно правовому спорі позивач є спадкоємцем орендодавця - ОСОБА_3

За приписами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, ОСОБА_2 з моменту оформлення спадкових прав та державної реєстрації права власності на земельну ділянку має право на отримання орендної плати.

У листі від 26 серпня 2014 року, тобто до звернення позивача до суду, ПП «Агрофірма «Відродження» повідомило ОСОБА_2, що підприємству стало відомо про оформлення позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3 та запропонувало позивачу отримати нараховану, але не виплачену орендну плату за 2010-2013 роки в загальній сумі 3382,47 грн.(а.с. 11)

При цьому, після отримання вище вказаного листа позивач не звертався до ПП «Агрофірма «Відродження» за отриманням орендної плати, банківські реквізити для перерахування орендної плати не повідомив.

За таких обставин висновок, суду першої інстанції про порушення відповідачем права ОСОБА_2 на отримання орендної плати є помилковим.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 листопада 2014 року, ПП «Агрофірма «Відродження» поштовим переказом перерахувала позивачу орендну плату за 2010-2014 роки в сумі 4460,14 грн., що підтверджується фіскальним чеком Центру поштового зв'язку №4 Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» №4/0114 від 17.11.2014 року (а.с. 41).

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не виконав вимоги статей 57-60, 212, ЦПК України, не дослідив та безпідставно не врахував вище вказаний фіскальний чек.

Згідно із довідкою Лівобережного поштамту Київського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 11 грудня 2014 року №31/65-187 ОСОБА_2 18 листопада 2014 року особисто отримав поштовий переказ №4/0114 від 17.11.2014 на вище вказану суму.

Вказані обставини залишилися поза увагою Шаргородського районного суду Вінницької області, зокрема, суд першої інстанції не досліджував факту отримання позивачем орендної плати, а в силу ч. 4 статті 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Крім цього, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення орендної плати зроблений без посилання на норму матеріального права, якою керувався суд під час ухвалення судового рішення, що суперечить положенням статті 213 ЦПК України та п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14.

За таких обставин, та враховуючи те, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи було неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставини, які суд вважав встановленими, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з позивача підлягають стягненню судові витрати на користь ПП «Агрофірма «Відродження», сплачені у якості судового збору згідно із платіжним дорученням №2181 від 08.12.2014 року у сумі 121,80 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма «Відродження» задовольнити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року, в частині задоволення позову ОСОБА_2 та розподілу судових витрат, скасувати, та ухвалити нове рішення в цій частині.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агрофірма «Відродження» про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати за 2010-2013 роки в розмірі 3382 грн. 47 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Агрофірма «Відродження» судові витрати сплачені у якості судового збору згідно із платіжним дорученням №2181 від 08.12.2014 року у сумі 121 грн. 80 коп.

В іншій частині рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: П.В. Кучевський

Судді: О.Ю. Береговий

О.С. Панасюк