Ухвала суду № 4229870, 23.06.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Секач С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» на постанову господарського суду Миколаївської області від 29.01.2008 року по справі за адміністративним позовом прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» про стягнення заборгованості в сумі 52 451, 32 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2007 року прокурор Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» про стягнення заборгованості в сумі 52 451, 32 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 29.01.2008 року позовні вимоги задоволено; стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» на користь Державного бюджету України заборгованість сумі 52 451, 32 грн.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» на вищезазначену постанову подав апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова господарського суду Миколаївської області від 29.01.2008 року є такою, що винесена з порушенням норм процесуального права. Апелянт вважає, що даний спір не підлягав розв'язанню у порядку адміністративного судочинства. Апелянт вважає, що зі змісту даного позову виходить, що шляхом його подання прокурор порушує спір про стягнення з суб'єкта господарської діяльності заборгованості перед бюджетом та стягнення штрафних санкцій за порушення попередником відповідача законодавства про патентування та відчуження ним пшениці у кількості 23,75 тонн ціною 23 750грн., що знаходилась у податковій заставі.

Апелянт вважає, що даний спір і дана справа пов'язана зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини щодо яких виник спір, носять господарський характер, що постанову господарського суду Миколаївської області від 29.01.2008 року необхідно скасувати та постановити нову ухвалу, якою закрити провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» є правонаступником Радгоспу «Гвардія Ілліча» та зареєстрований Жовтневою районною адміністрацією 05.09.2007 року за № 15111020000007965, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 511718 та є платником податків та обов'язкових платежів.

Колегією суддів встановлено, що згідно розрахунку позивача станом на 15.01.2008 року, відповідач має заборгованість по платежам в сумі 52451,32 грн., а саме: по податку на додану вартість в сумі 16259,60 грн., по податку з доходів з фізичних осіб в сумі 3802,91 грн.; по податку з власників транспортних засобів в сумі 994,50 грн.;

Колегією суддів встановлено, що адміністративний штраф нараховується за порушення вимог п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 20.12.2003 року зі змінами та доповненнями. Він нарахований в сумі 23750,00 грн. Штрафна санкція за порушення законодавства про патентування в сумі 7200,00 грн.; пеня в розмірі 444,31 грн.

Колегією суддів встановлено, що наявність вказаної заборгованості підтверджується: актом про результати виїзної позапланової перевірки № 662/23-00414003 від 07.08.2007 року, корінцями податкових повідомлень-рішень від 27.08.2007 року №№ 0003432691/0, 0003601700/0, 0003611700/0, 0003462301/0, актом про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі № 9/24-126/35301862 від 18.10.2007 року, корінцем податкового повідомлення-рішення від 29.10.2007 року № 0000022401/0.

Колегією суддів встановлено, що податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем та у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржені.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені Законами терміни.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органи державної податкової служби на підставі ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" мають право в установленому законом порядку проводити перевірки дотримання суб'єктами господарської діяльності вимог податкового законодавства, за результатами яких донараховувати податкові зобов'язання, застосовувати штрафні санкції та стягувати їх до бюджетів згідно діючого законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно з вимогами п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181 -III, - узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи, що суми податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України № 2181-III, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).

На день розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заборгованість в сумі 52451,32 грн. не сплатив.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що винесена постанова господарського суду Миколаївської області, підлягає скасуваню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 29.01.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.06.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: