ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
У Х В А Л А
14 січня 2015 року Справа № 5013/952/12
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Є.М. Наливайко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" № 107 від 21.11.2013 на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби у справі № 5013/952/12
за позовом Приватного підприємства "Універсал Кран Сервіс"
до Повного товариства "Старт"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників:
від стягувача - Кінаш О.А., довіреність від 07.11.2014;
від боржника - не був присутнім;
від органу ДВС - не був присутнім,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2012 у справі №5013/952/12 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2012 у справі №5013/952/12 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, витребувано із незаконного володіння Повного товариства "Старт" на користь Приватного підприємства "Універсал Кран Сервіс" наступне обладнання, яке знаходиться у орендованому у ПТ "Старт" на підставі договору №13 від 01.07.2010 виробничому приміщені площею 600 кв.м по вул. Єфремова, 1а у м. Олександрія:
1) автомат відрізний круглопильний - дата вводу в експлуатацію 1983 р., придбаний на аукціоні;
2) випрямлювач для дугової зварки ВДУ-601 С (і. к. 06-00-10-03-0009 №9) - придбаний у ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма Селма";
3) випрямлювач для дугової зварки ВДУ-601 С (і. к. 06-00-11-07-0012 № 12) - придбаний у ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма Селма";
4) випрямлювач для дугової зварки ВДУ-601 С (№ 7) - придбаний у ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма Селма";
5) копіювальний пристрій Canon ir 2016J (А3. тонер С-ЕХV14) - придбаний у ЗАТ "Діавест";
6) пальник МВ 40 KD 3.00 МПГД 508 14 (арт. № 015, D001) - придбаний у СПД Яценко О. М.;
7) плазморіз Jacrle Plasma 70S ZA (арт № 865. D034) - придбаний у ТОВ "Білий Амур" інших індивідуально визначених ознак немає за своєю технічною природою;
8) полуавтомат для дугової зварки ПДГ О-510 із звар. рукав. Abimig-450 - придбаний у ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма Селма";
9) полуавтомат ПГД-О-510 з пальником Binzel ABIMIG-450 (Селма) - інших індивідуально визначених ознак немає за своєю технічною природою;
10) прес гідравлічний ППО-60-1 для пробивання отворів у металічних листах - придбаний у ТОВ ТД "Приморіс";
11) прес комбінувальний гідравлічний - придбаний у ПП "Агро Мет Груп";
12) зварювальний напівавтомат ПДГ-216 "Вулкан" - придбаний у СПД Яценко О.М.;
13) станок токарний (16E20, зав. № 2683, м. Алмата) - придбаний у ТОВ "Цава";
14) станок токарний ДИП 400 (1А64, зав. № 5641, п. в. 1975, м. Рязань) - придбаний у ТОВ "Біохімсервіс";
15) таль. ручн. шестеренч. пересув. 1 тн. 6 м. (в комплекті з прив. кареткой ПН-0000296) - придбана у ТОВ "ПКП "Ритм";
16) трактор ТС -17С без свар. каб. (блок живлення БПСА), з комплектом кабелів - придбаний ТОВ "Білий Амур";
17) станок координувально-розточувальний (2В440А, зав. № 2027, р.в. 1971, м. Куйбишев) - придбаний у ПП "Агрогазсервіс";
18) прес механічний ПРП-120 - придбаний у ЗАТ "Промкомплектація".
11.01.2013 та 22.01.2013 на виконання вказаної постанови видано відповідні накази у справі, які пред'явлені для виконання до органу ДВС.
Ухвалою від 29.11.2013 господарським судом здійснена заміна боржника у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу від 22.01.2013 у даній справі - Повне товариство "Старт" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" (а.с.50, т.5).
26.11.2013 до господарського суду надійшла скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" (надалі - боржник) №107 від 21.11.2013 про визнання незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції (надалі - Відділ державної виконавчої служби) щодо неповідомлення боржника (ненадсилання) копії постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2013 ВП № 36229978, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції Лигою Н.С. та визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні 36229978 від 29.07.2013.
28.11.2013 господарський суд ухвалою призначив вказану скаргу до розгляду у судовому засіданні на 12:00 06.12.2013. З чого слідує про визнання скарги такою, що подана в межах строків та порядку, визначеному статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із апеляційним та касаційним оскарженням процесуальних документів у даній справі провадження по розгляду скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" № 107 від 21.11.2013 на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби у справі №5013/952/12 неодноразово зупинялося.
Оскільки справа № 5013/952/12 23.10.2014 повернулась до господарського суду Кіровоградської області, ухвалою від 27.10.2014 господарський суд у складі судді Наливайко Є.М., призначеному 23.09.2014 за результатами повторного автоматичного розподілу справи, поновив провадження з розгляду даної скарги та призначив її розгляд у судовому засіданні на 10:00 19.11.2014, витребувавши від сторін необхідні докази.
На час розгляду зазначеної скарги по суті господарським судом здійснена заміна боржника у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу від 22.01.2013 у даній справі на його правонаступника, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" є стороною виконавчого провадження. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (стаття 8 Закону України "Про виконавче провадження").
При заслуховуванні у судовому засіданні 19.11.2014 представників стягувача, боржника та відділу державної виконавчої служби, дослідженні матеріалів справи та скарги виникла необхідність витребування додаткових доказів, у зв'язку з чим розгляд скарги господарським судом відкладено на підставі пункту 3 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
13.01.2015 до господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" надійшло клопотання № 13-01/15 від 13.01.2015, у якому останній просить перенести судове засідання, призначене на 14.01.2015 о 10 год. 00 хв. у зв'язку із участю представника ТОВ "ПТ Старт" Танасійчука С.С. у кримінальній справі в іншому суді.
При розгляді даного клопотання господарський суд враховує, що у судовому засіданні 19.11.2014 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" був присутній та не зазначив про неможливість своєї присутності у наступному судовому засіданні 14.01.2015. Крім того ухвалою від 19.11.2014 господарським судом не визнавалась явка представника зазначеної юридичної особи у судове засіданні 14.01.2015 обов'язковою, зазначалось лише про необхідність подання доказів для розгляду скарги по суті.
Водночас господарський суд бере до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що полягає у наступному.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Оскільки неявка представника боржника не перешкоджає розгляду скарги, він належним чином повідомлений про час і місце судового засідання та мав можливість уповноважити іншого представника на участь у даному судовому засіданні, то господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" про перенесення судового засідання і розглядає скаргу на дії та бездіяльність органу ДВС по суті.
Під час розгляду скарги представник боржника її вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, представники стягувача і відділу державної виконавчої служби у судовому засіданні 19.11.2014 скаргу заперечили та просили у її задоволенні відмовити.
В обґрунтування вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби боржник вказує на порушення державним виконавцем вимог частини 6 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: ненаправлення в триденний строк на адресу боржника постанови про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, винесеної 29.07.2013.
Стягувач і Відділ державної виконавчої служби вважають таке обґрунтування безпідставним. Стверджують, що в матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист №34215 від 29.07.2013, яким підтверджується направлення зазначеної постанови сторонам виконавчого провадження та експерту.
Дослідженням матеріалів виконавчого провадження №36229978 (а.с.142-176, т.5), Журналу № 5 реєстрації вихідної кореспонденції, пояснень працівників Відділу державної виконавчої служби (а.с.223-224 т.5, а.с. 6в т.6) господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в частині визнання незаконною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби щодо повідомлення боржника про прийняту 29.07.2013 постанову з наступних підстав.
У процесі вчинення дій у виконавчому провадженні №36229978, відкритому постановою від 31.01.2013 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області у справі №5013/952/12 від 22.01.2013 про витребування із незаконного володіння Повного товариства "Старт" на користь Приватного підприємства "Універсал Кран Сервіс" обладнання, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Лигою Н.С. 29.07.2013 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Копія зазначеної постанови згідно положень частини шостої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" надсилається сторонам виконавчого провадження у триденний строк з дня її винесення.
Враховуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження" до порядку надсилання виконавчих документів, передбачені статтею 31, за відсутності доказів авансування стягувачем витрат на організацію і проведення виконавчих дій, ініціювання учасниками виконавчого провадження одержання документів каналами факсимільного зв'язку чи електронною поштою, постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні має надсилатися сторонам із супровідним листом простою кореспонденцією.
Основні правила оформлення документів, технічного забезпечення їх підготовки, контролю за виконанням, а також здійснення діловодних процесів - організації документообігу в органах державної виконавчої служби установлені Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 за №2274/5. Пунктом 2.10 зазначеного Порядку передбачено, що для реєстрації виготовлених Відділом документів ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції за затвердженою формою. Вихідна кореспонденція, у відповідності до положень вказаного пункту Порядку, відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа).
На виконання зазначених вимог старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Лигою Н.С. був виготовлений супровідний лист, який підписано в.о. начальника відділу Кошеленко В.М. і зареєстровано за вихідним № 34215 29.07.2013. Із змісту цього листа убачається, що копії постанови надсилалися Вольській О.В. для виконання, стягувачу і боржнику - до відома. Дані документи, як невід'ємні частини виконавчого провадження, приєднані до нього.
Допущені діловодом Відділу технічні помилки при внесенні даних до Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, як то: зазначення в графі 6 "Кому адресовано" тільки першого адресата супровідного листа, яким надсилалася постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2013, не спростовує факту здійснення реєстрації саме цього супровідного листа за №34215 і не змінює його зміст у частині зазначення трьох адресатів, серед яких значиться і скаржник - ПТ "Старт".
З огляду на те, що відомості внесені до Журналу підтверджують проведення реєстрації документів, виготовлених Відділом, а не їх надсилання, господарський суд вважає безпідставним твердження боржника про те, що вказані помилки, допущені діловодом, під час реєстрації вихідної кореспонденції, є доказом не надсилання на його адресу постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2013.
Необґрунтованим вважає господарський суд твердження боржника, при мотивуванні бездіяльності Відділу, про те, що належним доказом надіслання на його адресу постанови від 29.07.2013 у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" є реєстр поштових відправлень чи квитанція.
Як встановлено господарським судом копія вказаної постанови у відповідності до вимог статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" у кореспонденції із приписами частини 6 статті 13 цього Закону повинна надсилатись сторонам із супровідним листом простою кореспонденцією.
За визначенням Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, простим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.
На вимогу господарського суду боржник не надав доказів на підтвердження іншого порядку вручення простої поштової кореспонденції представнику боржника. Відсутність такого іншого порядку вручення простого поштового відправлення, що може передбачатись умовами договору, укладеного між боржником і оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування (п.98 Правил надання послуг поштового зв'язку), позбавляє боржника також права посилатися на Журнал реєстрації вхідної кореспонденції (а.с. 209- 210 т.5), в якому відсутня реєстрація постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2013, як на обставину, яка доводить факт не надіслання Відділом цієї постанови на адресу боржника.
З огляду на викладене, оскільки дії Відділу по надісланню сторонам постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2013 відповідають вимогам статей 13, 31 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд не убачає підстав вважати їх незаконною бездіяльністю, тому у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.
Обґрунтовуючи наступну вимогу скарги про визнання недійсною постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2013 скаржник вказує на такі підстави:
- постанова винесена за ініціативою однієї із сторін виконавчого провадження, а не на підставі заяви обох сторін, як того вимагають приписи частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження";
- державний виконавець не мав права одночасно призначати експерта (спеціаліста) і суб'єкта оціночної діяльності, так як підстави для їх призначення різняться;
- експертом, суб'єктом оціночної діяльності призначена не фізична особа - підприємець, а громадянка Вольська Ольга Володимирівна;
- в порушення пунктів 1.2.1, 18, 18.1.4 наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" помилково призначено товарознавчу, а не криміналістичну експертизу;
- строк дії Сертифікату, виданого на ім'я фізичної особи - підприємця ВольськоїО.В. на проведення експертиз збіг 29.07.2013, остання ознайомлена з постановою 30.07.2013, приступати до проведення експертизи за положеннями п.1.13 наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 експерт мав не раніше 31 липня 2013 року. Отже державним виконавцем призначено експертом особу, яка фактично не мала права її проводити у строки і порядку, встановленими діючим законодавством.
Стягувач не погодився із вказаними доводами боржника (а.с.50, т.5), зазначивши, що тлумачення ним положень частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" є хибним та звужуючим як права сторін виконавчого провадження так і державного виконавця. Оскаржувана постанова, на думку стягувача, по формі, в тому числі і зазначенню її назви, повністю відповідає зразку, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій". Стягувач не убачає в діях державного виконавця при призначенні експертом громадянки, а не фізичної особи - підприємця Вольської О.В., так як скаржником не наведено жодної норми закону, яку порушує таке призначення. Помилковим вважає стягувач посилання боржника на те, що державним виконавцем оскаржуваною постановою фактично була призначена криміналістична, а не товарознавча експертиза, оскільки на її вирішення ставилися питання про встановлення не тотожності оглянутого обладнання з обладнанням, зображеним на фотознімках, а чи є обладнання, розташоване за місцем вчинення виконавчої дії тим, про яке йде мова у наказі, що знаходиться на примусовому виконанні державного виконавця. На думку стягувача, Висновок незалежної товарознавчої експертизи складено в межах дії ліцензії експерта, що її склав, тому дана обставина підтверджує законність оскаржуваної постанови державного виконавця від 29.07.2013.
Відділ державної виконавчої служби заперечив скаргу (а.с.150, т.5), виклавши у запереченні хронологію дій державного виконавця у процесі даного виконавчого провадження.
Господарський суд вважає, що скарга боржника в цій частині є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, у відповідності до приписів статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надано право з власної ініціативи чи за заявою сторін для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, призначати експерта або спеціаліста, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.
Враховуючи зазначені вимоги до експерта за Законом України "Про виконавче провадження" у кореспонденції із положеннями статей 7, 10, 16 Закону України "Про судову експертизу", державний виконавець мав право призначити судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, яка проводить судово-експертну діяльність, за умови, що він має відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшов відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестований та отримав кваліфікацію.
Такі експерти здійснюють свою діяльність з певного виду експертної діяльності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 №86/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.08.2005 за №882/11162 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07.11.2007 №1054/5).
Права, обов'язки та відповідальність зазначених судових експертів, організація проведення ними експертиз та оформлення їх результатів регламентується Законом України "Про судову експертизу", відповідним процесуальним законодавством, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533, Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3505/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1431/20169 та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
У разі закінчення терміну дії Свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта (пункт 3.6. Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3505/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1431/20169).
Як убачається із матеріалів виконавчого провадження Вольській Ользі Володимирівні рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 26.04.2004 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.1 - оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, на підтвердження чого видано Свідоцтво № 840, яке дійсне (з урахуванням продовження) до 30.07.2013 (а.с.158 (на звороті), т.5).
Зазначений у Свідоцтві термін його дії за допомогою прийменника "до", який у словосполученні: "Продовжено до 30.07.2013р." виражає межу дії, вказує на кінцеву дату - 30.07.2013. При застосуванні прийменника "до" у такому значенні за правилами правопису слово "включно" не пишеться.
Також господарський суд бере до уваги норми Цивільного кодексу України, так згідно частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Так у даному випадку експерт Вольська О.В. мала право здійснювати свою експертну діяльність до закінчення останнього дня строку дії свідоцтва, тобто до 23 год. 59 хв. 30.07.2013.
Отже, станом на дату винесення державним виконавцем постанови про призначення експерта у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області у справі №5013/952/12, 29.07.2013, термін дії Свідоцтва №840, виданого Вольській О.В., не збіг. З чого слідує, що державний виконавець призначив Вольську О.В. експертом у відповідності до вимог чинного на момент винесення постанови законодавства, регламентуючого порядок призначення судових експертів. Права боржника, як сторони виконавчого провадження, при винесенні даної постанови не порушені.
Обставини щодо дати ознайомлення експерта з постановою державного виконавця, порядку початку проведення експертизи, строків проведення експертизи та оформлення висновку експерта, на які посилається боржник в обґрунтування поданої скарги, є наслідками винесеної постанови, мають похідний характер і підлягають самостійному захисту в порядку визначеному процесуальним законодавством. У зв'язку з цим господарський суд вважає, що зазначені дії не можуть бути об'єктом оцінки при вирішенні питання про законність постанови про призначення експерта, яка є предметом скарги боржника, вчинення їх державним виконавцем, судовим експертом з порушенням вимог діючого законодавства не впливає на оцінку оскаржуваної постанови.
Помилковим вважає господарський суд тлумачення боржником положень частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" в частині можливості ініціювання призначення державним виконавцем експерта одночасно обома сторонами виконавчого провадження.
За змістом вказана норма закону не передбачає подання для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження, однієї заяви про призначення експерта або спеціаліста за підписами обох сторін виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник. Кожна із сторін є самостійним учасником виконавчого провадження, наділеним певними правами і визначеними обов'язками.
Обмеження прав сторони, зокрема стягувача, самостійно подати заяву про призначення експерта або спеціаліста суперечить меті виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження - забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду у разі невиконання його у добровільному порядку.
Не погоджується господарський суд із твердженням боржника про те, що за змістом поставленого на вирішення експерту в оскаржуваній постанові питання державний виконавець фактично призначив фототехнічну експертизу, яка є підвидом криміналістичної експертизи, а не товарознавчу.
Згідно пункту 3.5.Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3505/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1431/20169, судовий експерт може здійснювати судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.
Господарським судом встановлено, що за Свідоцтвом №840 Вольській Ользі Володимирівні рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 26.04.2004 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.1 - оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання.
До числа об'єктів товарознавчої експертизи (підвид - експертиза машин, обладнання, сировини то товарів народного споживання) згідно підпункту 1.1. пункту 1 розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 належить обладнання.
Об'єктами ж фототехнічної експертизи, яка є підвидом криміналістичної експертизи, є фотознімки (негативи), кінокадри, відеозаписи, на яких зафіксовані предмети, приміщення, ділянки місцевості тощо. Серед основних завдань такої експертизи є ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах) та відеозаписах шляхом порівняння декількох знімків, наданих для проведення експертизи. Зазначене випливає із змісту підпункту 18.1.4. пункту 18.1, пункту 18.2 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533).
На вирішення експерту постановою державного виконавця від 29.07.2013 поставлено питання: чи є обладнання без ідентифікуючих таблиць, зафіксоване на фотографіях, зроблених під час виходу на місце вчинення виконавчих дій у приміщенні 600 кв.м по вулиці Єфремова,1а в місті Олександрії, саме тим обладнанням, яке підлягає вилученню згідно наказу господарського суду Кіровоградської області від 22.01.2013.
Об'єктами дослідження за вказаним питанням є обладнання. Необхідність дослідження цих об'єктів під час проведення експертизи за фотознімками викликана неможливістю їх представлення експертові. В оскаржуваній постанові, безпосередньо у викладеному в ній питанні, державний виконавець вказав про проведення експертизи за фотознімками.
Зазначені обставини свідчать про те, що державним виконавцем була призначена товарознавча експертиза експерту у відповідності до присвоєної йому кваліфікації. Проведення товарознавчої експертизи шляхом дослідження обладнання за фотознімками відповідає приписам пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5).
Зазначеним пунктом передбачено, що у випадку коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитися за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу.
Не ґрунтується на нормах чинного законодавства посилання боржника на те, що державний виконавець в порушення вимог частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" оскаржуваною постановою одночасно призначив експерта (спеціаліста) і суб'єкта оціночної діяльності, так як підстави їх призначення різні.
Постанови державного виконавця відповідно до положень підпункту 1.12.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 та відповідно до пунктів 1.3, 3.6 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5,зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за №388/7779 (із змінами) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за формою створених Адміністратором шаблонів документів.
Зі змісту оскаржуваної постанови, зокрема із мотивувальної та резолютивної її частин, убачається, що за зазначеною постановою призначено саме експерта фахівця Вольську О.В., а не суб'єкта оціночної діяльності.
Враховуючи, що Законом України "Про судову експертизу" та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи не передбачено такої вимоги як наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності до фахівців, яким присвоюється (підтверджується) кваліфікація судового експерта, господарський суд не приймає доводи боржника про незаконність оскаржуваної постанови державного виконавця від 29.07.2013 у зв'язку з тим, що експертом була призначена громадянка Вольська О.В., а не фізична особа - підприємець Вольська О.В.
Незаповнення реквізиту щодо номера, дати видачі та строку дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта є порушенням форми документа, яке не тягне за собою наслідку у вигляді визнання такого документа недійсним по суті.
З огляду на викладені обставини у задоволенні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" №107 від 21.11.2013 на дії і бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТ Старт" №107 від 21.11.2013 на дії і бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у справі № 5013/952/12 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії ухвали направити боржнику (28000, м. Олександрія, вул. Світловодська, 29); відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції (28000, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 38); Головному управлінню юстиції у Кіровоградській області (25006, м.Кіровоград, вул. Дворцова, 6/7) (до відома).
Суддя Є. М. Наливайко
Судове рішення № 42295788, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 14.01.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/952/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: