Ухвала суду № 42295481, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 рокусправа № 804/3490/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 р. по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 року №0000082110 в частині суми 600 711,72 грн., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1 227 219,28 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000082110 від 21.02.2014 року в частині суми 600711,72 грн.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у адміністративному позові відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" 12.08.1994 року зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на обліку платників податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську, зареєстровано платником ПДВ.

Посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів у період з 29 січня по 03 лютого 2014 року було проведено документальну невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів № 158/СБ/120-П/Ю-322 від 25.04.2013 з ДО Білоруська залізниця, м.Мінськ, Республіка Білорусь, № 230/СБ від 13.06.2013 з УП Белжелдорснаб, м. Мінськ, Республіка Білорусь, №645/СБ від 26.12.2012 з ТОО "ТД Проммашкомплект", м. Екибастуз, республіка Казахстан, №2247004 від 01.12.12 з ВАТ "ЕВРАЗ СМК", м. Ноокузнецьк, Росія за період з 01.12.2012 по 27.01.2014, за результатами якої складено Акт від 07.02.2014 року №57/28-01-4010-14367980.

В Акті перевірки встановлено порушення ст.1, 2 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), а саме порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону.

На підставі зазначеного вище Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.02.2014р. №0000082110, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1 227 219,28 грн.

Не погодження з визначенням грошового зобов'язання в частині суми 600 711,72 грн. стало підставою звернення до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом є підставою для звільнення від сплати пені за порушення термінів, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 1 та частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною другою цієї ж статті у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини четвертої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» убачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Так, матеріали справи свідчать, що у зв'язку з порушенням покупцем-нерезидентом умов оплати по договору, позивач звернувся із позовною заявою №36-1992 від 05.11.2013р. до господарського суду м. Мінська, Республіка Білорусь щодо стягнення з ДО Білоруська залізниця заборгованості у сумі 2 212 475,00 дол. США основного боргу, пені у сумі 274 919,03 дол. США, витрат по сплаті мита у сумі 74 903, 82 дол. США.

Господарським судом м. Мінська, Республіка Білорусь від 20.12.2013р. було прийнято рішення про стягнення з ДО Білоруська залізниця, м. Мінськ, Республіка Білорусь на користь ПАТ "ДнСЗ" 567 660,00 дол. США основного боргу, відшкодовано суму мита у розмірі 24 874,00 дол. США, в частині стягнення суми 1 644 815,00 дол. США основного боргу та пені у розмірі 274 919,03 дол. США провадження припинено у зв'язку з добровільною сплатою боржником суми у розмірі 1 644 815,00 дол. США та відмовою позивача від позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення товариства до відповідальності за порушення строків розрахунків ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки припинення провадження у справі Господарським судом м. Мінська є позитивним вирішенням спору на користь позивача.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 12.01.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим