Ухвала суду № 42295450, 19.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2014 рокусправа № 808/1594/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Бердянськ Запорізької області, м.Бердянськ на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі № 808/1594/14 за позовом Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області, м.Приморськ до про Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Бердянськ Запорізької області, м.Бердянськ Відшкодування витрат, пов'язаних з виплатами особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,- ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м.Бердянськ Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти до заліку заборгованість по відшкодуванню в сумі 1807,14 грн. та відшкодувати витрати, пов'язані з виплатами особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 1807,14 грн. (а.с.2-4)

Ухвалою Запорізького окружного адімінстративного суду від 05 березня 2014 року відкрито адміністративне провадження у справі № 808/1594/14. (а.с.1)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Бердянськ Запорізької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області суми витрат по виплаті гр. ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання за період липень-грудень 2013 року в сумі 907 (дев'ятсот сім) грн. 14 коп.В решті позовних вимог відмовлено. Суддя - Максименко Л.Я.) (а.с. 78-81)

Відповідач не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючи на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі № 808/1594/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що на рівні управлінь ПФУ та відділень здійснюється лише звірка витрат, які підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку №5-4/4. На рівні головних управлінь ПФУ та управлінь Фонд уузгоджується довідка про відшкодування витрат, а кошти перераховуються централізовано.

Позивач та відповідач, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

В судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період липень-грудень 2013 року.

Судом встановлено, що відповідно до таблиць розбіжностей до актів щомісячної звірки, особам, яким пенсійний орган виплатив пенсії, відповідачем не прийнято до відшкодування в сумі 1807,14 грн. за період липень-грудень 2013 року, а саме по гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку тим, що ОСОБА_1 відноситься до категорії громадян держав-учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, а ОСОБА_2, на момент загибелі годувальника, не перебувала на його утриманні, тобто була працездатною та не досягла пенсійного віку.

Частиною 2 ст. 2 Закону №1105-XIV передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Отже, аналізуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції робить висновок, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті до заліку виплачені ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання за період липень-грудень 2013 року в сумі 907,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із розпорядженням від 13.05.2010р., ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві 19.08.2001 року, що підтверджується даними акту про нещасний випадок на виробництві № 101 від 07.09.2001 та свідоцтвом про смерть від 21.08.2001 серії НОМЕР_1. На день смерті чоловіка ОСОБА_2 було 50 років, і відомостей про визнання її непрацездатною за висновком МСЕК відсутні, тобто доказів про непрацездатність особи, якій виплачується пенсія по втраті годувальника і яка перебувала на отриманні померлого в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що позивач не має права на відшкодування відповідачем суми пенсії, сплаченої особі у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, тому вимога позивача суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків, та відповідно прийняття до заліку виплачених сум пенсії, розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції.

З правового аналізу нормативних актів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми виплачених пенсій в розмірі 1807,14 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати виплачені суми пенсій за спірний період, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, обгрунтовано та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача суму виплаченої ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання за період липень-грудень 2013 року і сумі 907,14 грн.

Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було повно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми чинного матеріального та процесуального права, яке регулює спірні правовідносини, а тому в задоволенні апеляційної скаргу відповідача необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції від 07 квітня 2014 року у даній адміністративній справі - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160,195,197,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Бердянську Запорізької області, м.Бердянськ - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі № 808/1594/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 22 грудня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко