Ухвала суду № 42295160, 14.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5700/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Вівдиченко Т.Р., Горбань Н.І. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ ТРАНС СЕРВІС» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНІ ТРАНС СЕРВІС» (далі Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ДПІ або відповідача), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008691501/1925, № 0008711501/1926 та № 0008701501/1927 від 09.07.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1619/1503/32932003 від 17.06.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме Товариством самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 21 000 грн., 10 000 грн., 29 238 грн. 03 коп., 42 389 грн. 70 коп., що складає 102 627 грн. 73 коп.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.07.2014 року:

- № 0008691501/1925, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 4 238 грн. 97 коп.;

- № 0008711501/1926, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 58 476 грн. 06 коп.;

- № 0008701501/1927, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 6 200 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування податкових зобов'язань позивачу, оскільки даний податковий борг є безнадійним, так як повинен бути списаний у зв'язку із закінченням строку давності стягнення боргу.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно податкової декларації, яка подана податковому органу 03.03.2014 року, позивачем самостійно визначено суду грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 393 270 грн.

На виконання вищевказаної норми ПК України дана сума податкового зобов'язання була сплачена 11.03.2014 року до Державного бюджету України, тобто в останній день граничного строку.

Однак, у той самий день позивачем встановлено, що вказана сума грошового зобов'язання була перерахована не на той розрахунковий рахунок, у зв'язку з чим Товариство звернувся до відповідача з відповідним листом з проханням зарахувати помилкового перераховані кошти на інший розрахунковий рахунок.

Відповідь на звернення позивач не отримав, а зарахування суми грошового зобов'язання було проведено 17.03.2014 року, у зв'язку з чим кількість днів затримки сплати податку на прибуток за 2013 рік склала 6 календарних днів.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України позивачем самостійно вирахувано суму штрафу, яка в подальшому була б податковим органом нарахована до сплати.

Сума штрафу, яка підлягає сплаті 39 327 грн.

Штраф був сплачений позивачем частково 17.04.2014 року та 08.05.2014 року в розмірі 31 000 грн. у вигляді податку на прибуток за 2013 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008711501/1926 від 09.07.2014 року позивачу нараховано до сплати штраф у розмірі 20% у сумі 58 476 грн. 06 коп., у зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 292 380 грн. 30 коп. на 32 календарних дні.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем складено повідомлення-рішення № 0000212301/0/1994 від 04.03.2009 року на підставі якого позивачу, визначено було суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 351 000 грн.

У зв'язку із виникненням на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення податкової заборгованості відповідач 06.05.2014 року звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2014 року у справі № 810/2803/14 позовна заява залишена без розгляду з підстав пропуску податковим органом строку стягнення податкового боргу.

Відповідачем 27.06.2014 року повторно звернувся із позовом до Київського окружного адміністративного суду про стягнення податкового боргу, однак позовну заяву 15.07.2014 року залишено без розгляду також з підстав пропуску податковим органом строку для стягнення податкового боргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 810/3922/14 залишено без змін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Отже, податковим органом незаконно та безпідставно були нараховані спірні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Горбань Н.І.