ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
| 03.07.09 | Справа №2а-4280/09/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом Закрите акціонерне товариство "Дитячий оздоровчий табір "Берег" до Державна податкова інспекція у м. Алушті про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за участю представників: позивача - ОСОБА_3., доручення від13.04.2009 №72, ОСОБА_3, доручення від 13.04.2009 №73, ОСОБА_5, доручення від 09.07.2009 №176; відповідача - , довіреність від 19.10.2007 №2222/9/10; Чача Е.А., довіреність від 11.06.2009 №8768/1/10 Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового рішення ДПІ у м.Алушта від 05.03.2009 №0000122200/2 про визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 742106,00 грн. на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». 12.06.2009 відповідач надав заперечення на позов, у яких вказує про його необґрунтованість та просить залишити його без задоволення. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
З 27.08.2008 по 23.09.2008 ДПІ у м.Алушта була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Дитячий оздоровчий табір «Берег» за період з 01.04.2007 по 30.06.2008. На підставі результатів перевірки 30.09.2008 відповідачем складено акт №1239/23/32843647, з якого випливало, що позивачем порушена ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». На підставі даних акту перевірки 10.10.2008 відповідачем було прийняте рішенняНОМЕР_1про визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 742106,00 грн. 24.10.2008 позивачем надана скарга на відповідні рішення до Державної податкової інспекцій в м.Алушті АР Крим, яка відповідно до рішення від 19.12.2008 №8870/10/23 про результати розгляду первинної скарги рішення від 10.10.2008НОМЕР_1залишено без зміни. 19.12.2008 відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000122200/1 у сумі 742106,00 грн. 30.12.2008 позивачем подана скарга до Державної податкової адміністрації в АР Крим, яка відповідно до рішення про результати розгляду повторної скарги від 26.02.2009 №486/10/25-023 залишена без задоволення. 05.03.2009 відповідачем винесене рішення №0000122200/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.16 Декрету у сумі 742106,00 грн. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне. За період з 02.07.2007 по 26.06.2008 ЗАТ «ДОТ «Берег» приймало готівкові кошти від ОСОБА_1у сумі 627872,00 грн. у якості сплати за путівки на відпочинок та оздоровлення дітей через касу підприємства за прибутковими касовими ордерами, та з 08.05.2008 по 06.06.2008 від ОСОБА_1в сумі 129060,00 грн. Згідно наданих до перевірки журналів реєстрації дітей та путівок, як вказано в акті перевірки (а.с.21-26) за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 надано послуг ОСОБА_1на суму 601787,00 грн. та за період з 01.01.2008 по 30.06.2008 - на суму 14400,00 грн. Згідно акту перевірки (а.с.27) на підставі реєстрації дітей та путівок за період з 01.01.2008 по 30.06.2008 надано послуг ОСОБА_1. на загальну суму 47880,00 грн. Як вказано в акті перевірки підприємством не надано пояснень по факту прийому у касу грошових коштів, тим самим не підтвердило резидентство України громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2тому відпочинок дітей-нерезидентів здійснювався в порушення ст.7 Декрету, якою встановлений порядок розрахунків з нерезидентами. Тобто усі розрахунки з нерезидентами здійснюються тільки через уповноважені банки, прийняття в касу підприємства готівкових коштів від нерезидента не передбачено. Далі за актом вказано, що «Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 04.10.1999 №542 і Положенням про валютний контроль, затвердженим Постановою НБУ від 08.02.2000 №49, що здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту без участі уповноваженого банку тягне за собою штраф на резидента в розмірі - при розрахунках в валюті України - в сумі таких розрахунків. Відповідальність за вказане порушення передбачена ст.16 вказаного декрету. Згідно зі ст.3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентом кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування штрафні санкції за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 №734/99 органам державної податкової служби надано право застосування до резидентів санкцій за порушення валютного законодавства."
Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (надалі - Декрет). Поняття валютної операції наведено у ст.1 вказаного Декрету, це - операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Відповідно до ст. 7 Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Статтею 1 (п. 1.32) Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції від 22.05.97 р. із внесеними змінами) передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно тлумачення терміну «Торговельний оборот» у Великому бухгалтерському словнику, торговельний оборот це - показник сумарних продажів компанії за період, оцінений в натуральному вираженні і за вартістю. Суд, на підставі викладеного вважає за необхідне вказати, що в даному випадку мова йде про отримання доходів, одержаних резидентом від нерезидента при здійсненні господарської діяльності яка має натуральне та вартісне вираження. Як вбачається з акту перевірки від фізичних осіб ОСОБА_1були прийняті готівкові кошті у сумі 627872,00 грн., від фізичної особи ОСОБА_2на загальну суму 129060,00 грн. Тобто в акті перевірки зафіксоване здійснення господарської операції у грошовій одиниці України - гривні. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України затверджено постановою Правління національного банку України від 14.10.2004 №484, зареєстроване Мін'юстом 09.11.2004 за №1430/10029. За змістом Положення «розрахунки в межах торговельного обороту» - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів. За п.3.1. Положення для отримання індивідуальної ліцензії заявник повинен надати у тому числі, копії документів, на підставі яких виникли зобов'язання у валюті України. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем договір між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1та ОСОБА_2не укладався, відповідно з чим відсутня підстава для подання заяви на отримання індивідуальної ліцензії, а також відсутні дані про наявність у позивача інформації про експорт або імпорт товарів, або послуг.
Таким чином, ключовим поняттям у даному випадку є правове становище учасників торговельного обороту - резидента та нерезидента. Згідно визначення термінів за Декретом вбачається, що: 5) "резиденти": фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності; 6) "нерезиденти": фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України. Необхідність отримання ліцензії НБУ ставиться Декретом у залежність від того хто є учасником вказаної операції. Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Це вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, зареєстрованим в Мін'юсті 25.08.2005 №925/11205, встановлено, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Як вбачається з матеріалів акту перевірки від 30.09.2008 вказано буквально: «підприємство не надав пояснень по факту прийму у касу грошових коштів , тим самим не підтвердив резиденство України даних громадян (ОСОБА_1, ОСОБА_2)». Та на підставі даного відповідачем робиться висновок про порушення позивачем ст.7 Декрету. Відповідно до п.6 ст.1 Декрету "нерезиденти": фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України. Відповідно до п.19 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 №1074, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. За Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Таким чином суд надходить до висновку, що належним доказом резиденства/нерезиденства фізичної особи є паспортний документ з відповідною позначкою про реєстрацію за відповідним місцем проживанням. Ні яки пояснення по факту прийому у касу грошових коштів, відсутність таких пояснень не можуть бути належним доказом з цього питання. Данні про находження ОСОБА_1на посаді генерального директора ТОВ «Аква Юна», що знаходиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Російської Федерації за зареєстрованою юридичною адресою у м.Москва, та про находження ОСОБА_2на посаді директора/головного тренера спортивного клубу «Спортсервіс» за адресою у Росії, м.Москва під час проведення перевірки не встановлені. Наявність цієї інформації становиться відомою лише з рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА в АР Крим від 26.02.2009 (а.с.47-57). Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N637 встановлено, що готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, тобто обліковуватися в повній сумі її фактичного надходження у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Інших вимог до отримувача готівкових коштів від фізичних осіб законодавством не встановлено. Відповідно до ст.19 Конституції України правовій порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У зв'язку з чим суд надходить до висновку що у позивача відсутні правові підстави при отриманні готівкових коштів за надані послуги для проведення будь-яких інших дій крім оприбутковування надходжень. Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності прийнятого спірного рішення, а висновки за актом перевірки базуються на припущеннях, суд надходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.16 Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків. Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суд робить висновок про те, що порушення, викладені в акті перевірки від 30.09.2008 НОМЕР_2є порушеннями правил здійснення господарської діяльності, зокрема правил організації розрахунків, що потягнули за собою штрафні санкції що є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме - адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст. ст. 238, 241 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: своєчасно, тобто протягом розумного строку. Цей критерій-принцип означає по-перше необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах. Як вбачається з акту перевірки, порушення правил здійснення розрахунків з громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2мали місце в період з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 30.06.2008, тоді як рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено відповідачем 10.10.2008 - більше ніж через рік з моменту вчинення решти порушень. Таким чином, у зв'язку із тим, що встановлений законом термін застосування штрафних санкцій за решту фінансових операцій сплив, у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій згідно із ст. 16 Декрету застосовуючи загальну суму розрахунків з громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2
Постанова складена та підписана 08.07.2009. На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасуватирішення Державної податкової інспекції в м.Алушті від 05.03.2009 №0000122200/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з Закритого акціонерного товариства «Дитячий оздоровчий табір «Берег» в сумі 742106,00 грн. 3. Стягнути на користь ЗАТ «ДОТ «Берег» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4229456 ?
Документ № 4229456 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4229456 ?
Дата ухвалення - 03.07.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4229456 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4229456 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4229456, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки КримСудове рішення № 4229456, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 03.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані. Судове рішення № 4229456 відноситься до справи № 2а-4280/09/9/0170Це рішення відноситься до справи № 2а-4280/09/9/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 4187548
|