Постанова № 42292920, 23.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р. Справа № 804/19446/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Шестерні Н.О., представника відповідача - Донцова С.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новація» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новація» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004021500 від 21 жовтня 2014 року на суму 208 686,00 грн. (двісті вісім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 00 коп.), з яких 139 124,00 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч сто двадцять чотири гривні 00 коп.) - за основним платежем, 69 562,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте на підставі Акту перевірки від 08 жовтня 2014 року за № 2726/04-66-15-00/31959223 (далі - Акт перевірки), висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача в Акті перевірки про те, що ТОВ «Новація» отримало від ТОВ «Голден Торг Центр» паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій, є протиправними, так як зроблені на підставі акту від 09.07.2014 року № 1569/26-59-22-08/39067429 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість підтвердження задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Берналь» за травень 2014 року», а також акта ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по ТОВ «Палладіум Трейд» від 03.07.2014 року № 526/26-57-22-06, юридична відповідальність кожного платника податків відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальних характер, порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

До перевірки ТОВ «Новація» надавало податкові накладні та всі необхідні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Голден Торг Центр», а також документи, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що є законною підставою формування податкового кредиту згідно положень ПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, подав письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких зазначено, що позивачем для підтвердження факту транспортування (фізичного переміщення) активів за договором поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 між ТОВ «Новація» (покупець) та ТОВ «Голден Торг Центр» (постачальник) було надано договір про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ «Нова пошта» від 27.01.2014 р. № 45408. Інших документів, в тому числі рахунків-фактур, довіреностей, для підтвердження факту транспортування (фізичного переміщення) активів надано не було. Тому, згідно ЗУ України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., надані позивачем до перевірки документи (договір поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01, податкові та видаткові накладні) не мають силу первинних, не підтверджують фактичне здійснення господарської операції, що доводить протиправність формування позивачем податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини

На підставі наказу від 26.09.2014 р. № 240 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Новація» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Голден Торг Центр» за травень-червень 2014 р., про що складено Акт від 08.10.2014 року № 2726/04-66-15-00/31959223 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Новація» (код ЄДРПОУ 31959223) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Голден Торг Центр» (код ЄДРПОУ 39152608) за травень - червень 2014 року», згідно якого встановлено наступні порушення пунктів 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-УІ, в результаті чого ТОВ «Новація» завищено суму податкового кредиту за травень - червень 2014 року на загальну суму 139124,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати за травень 2014 року на суму ПДВ -129900,00 грн. за червень на суму ПДВ - 9224,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004021500 від 21 жовтня 2014 року на суму 208 686,00 грн. (двісті вісім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 00 коп.), з яких 139124,00 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч сто двадцять чотири гривні 00 коп.) - за основним платежем, 69562,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до Акту перевірки вбачається, що висновки про фіктивність наданих позивачем документів (як таких що не є первинними) і так само висновки про протиправність формування позивачем податкового кредиту за договором поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 з ТОВ «Голден Торг Центр» зроблені у зв'язку з ненаданням позивачем документів (рахунків-фактур, довіреностей) для підтвердження факту транспортування (фізичного переміщення) активів за договором поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 та на підставі актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.07.2014 року № 1569/26-59-22-08/39067429 «Про неможливість підтвердження задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Берналь» та ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 року № 526/26-57-22-06 по ТОВ «Палладіум Трейд», які були постачальниками ТОВ «Голден Торг Центр» в травні 2014 р.

Відповідно до договору поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 ТОВ «Новація» (покупець) купує і сплачує, а ТОВ «Голден Торг Центр» (постачальник) продає біологічно активні добавки, профілактичні та косметичні креми; поставка товару здійснюється силами продавця.

Відповідно до договору про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ «Нова пошта» від 27.01.2014 р. № 45408 ТОВ «Нова пошта» (виконавець) надає транспортно-експедиторські послуги згідно замовлення та товарно-транспортної накладної, а ТОВ «Новація» (замовник) сплачує виконавцю винагороду згідно діючих у виконавця тарифів після виконання замовлення протягом 2-х банківських днів.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Для підтвердження реальності господарських операцій та правомірності формування показників податку на додану вартість до перевірки та під час розгляду справи в суді були надані договір поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01, податкові та видаткові накладні, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ «Нова пошта» від 27.01.2014 р. № 45408.

В Акті перевірки відсутні зауваження щодо дотримання форми первинних документів відповідно до вимог законодавства, в зазначених документах наявні всі, передбачені законом реквізити, документи підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін.

Відтак, судом встановлено відповідність даних документів вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, правомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість.

Представником відповідача в судовому засіданні визнано факт отримання ТОВ «Новація» продукції, що вказана в договорі поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 (біологічно активні добавки, профілактичні, косметичні креми), та визнано факт подальшої реалізації даної продукції.

Суд не приймає заперечення відповідача про те, що позивачем не надано документів (рахунків-фактур, довіреностей) для підтвердження факту транспортування (фізичного переміщення) активів за договором поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01, оскільки відсутність даних документів не є виключною підставою визнання наданих позивачем документів (договору поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01, податкових та видаткових накладні) фіктивними та такими, що не мають силу первинних, оскільки суд встановлює факт реальності (нереальності) господарських операцій та факт відповідності документів вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підставі аналізу всіх наявних доказів в справі та не може керуватися виключно одним з них.

Не надання позивачем документів щодо підтвердження факту транспортування (фізичного переміщення) активів за договором поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 є питанням дотримання сторонами законодавства щодо надання транспортно-експедиторських послуг за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ «Нова пошта» від 27.01.2014 р. № 45408 та питанням належного виконання сторонами даного договору.

За даних обставин судом було враховано факт подальшої реалізації ТОВ «Новація» продукції за договором поставки від 26.05.2014 р. № 26/05-01 (біологічно активні добавки, профілактичні, косметичні креми).

Суд також зазначає, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом в розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому її відсутність не може бути доказом протиправності формування податкового кредиту.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд не приймає як доказ посилання відповідача в Акті перевірки на акт від 09.07.2014 року № 1569/26-59-22-08/39067429 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість підтвердження задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Берналь» за травень 2014 року» та на акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по ТОВ «Палладіум Трейд» від 03.07.2014 року № 526/26-57-22-06. Предметом даних перевірок не були відносини між ТОВ "Новація" та ТОВ «Голден Торг Центр», тому можливі правопорушення у відносинах ТОВ «Голден Торг Центр» з третіми особами не можуть впливати на відносини між ТОВ «Новація» та ТОВ «Голден Торг Центр».

Аналогічної позиції дотримується також Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» згідно яких не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом).

Також, суд визнав обґрунтованим посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03 від 22.01.2009 р.), згідно якого «враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування , про яку компанія-заявник знала чи могла знати, суд вважає, що компанія-заявник не провинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новація»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004021500 від 21 жовтня 2014 року на суму 208 686,00 грн. (за основним платежем - 139124,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 69562,00 грн.), яке прийняте на підставі акту перевірки № 2726/04-66-15-00/31959223 від 08 жовтня 2014 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Новація» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 417,37 грн. (чотириста сімнадцять гривень тридцять сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 26.12.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 26.12.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита