Постанова № 42292917, 03.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р. Справа № 804/16191/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представників позивача - Комлик О.М., Аржанухіна В.Л. та представника відповідача - Донцова Є.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003731501 від 05.09.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «РИВС» та ТОВ «Торговий Дім «Аларкон» за період діяльності з 01.05.2011 року по 15.05.2014 року згідно постанови ОВС ВКР СФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 06.06.2013 р. про призначення перевірки за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013060000000074. Під час проведення перевірки встановлено порушення ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Нікопроммаш» занижено податок на додану вартість за червень - липень 2013 р. на суму 61123,32 грн. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0003731501 від 05.09.2014 року. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, оскільки висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими такими, що не відповідають фактичних обставинам, у зв'язку з чим просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, тому винесене податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» зареєстровано Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 11.10.2004 року та перебуває на обліку платників податків в Нікопольській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 16.07.2014 р. № 376/22-01 видного Нікопольською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно , податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «РИВС» та ТОВ «Торговий Дім «Аларкон» за період діяльності з 01.05.2011 року по 15.05.2014 року згідно постанови ОВС ВКР СФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 06.06.2013 р. про призначення перевірки за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013060000000074. Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Нікопроммаш» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Торговий Дім «Аларкон», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено невідповідність змісту первинних документів суті господарських операцій, які визнані нереальними по ланцюгу постачання, відсутність об'єктів оподаткування та порушення ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Нікопроммаш» занижено податок на додану вартість за червень - липень 2013 р. на суму 61123,32 грн. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2233/2201/33125694 від 29.07.2014 року (далі - Акт перевірки).

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивачем на адресу Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були направлені заперечення до Акту перевірки.

Листом від 04.09.2014 р. № 17252/10/04-07-22-01 про результати розгляду заперечень до акту перевірки Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зазначила про відповідність висновків викладених в Акті перевірки вимогам чинного законодавства.

На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0003731501 від 05.09.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91684,98 грн. (за основним платежем - 61123,32 грн., та за штрафними фінансовими санкціями - 30561,66 грн.).

Суд вважає вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

У період що перевірявся, ТОВ «Нікопроммаш» мало взаємовідносини з ТОВ «Торговий Дім «Аларкон» що підтверджується наданою під час перевірки угодою, укладеною з вищевказаним контрагентом (договір на виконання робіт № 38/13 від 07.05.2013 р. з ремонту електрообладнання (електродвигунів та трансформаторів).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Для підтвердження реальності господарських операцій та правомірності формування показників податку на додану вартість до перевірки та під час розгляду справи в суді були надані платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні.

Судом встановлено відповідність даних документів вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, правомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідачем в Акті перевірки визнано факт використання отриманих від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН» послуг з ремонту електрообладнання у власній господарській діяльності.

Суд не приймає заперечення відповідача про те, що позивачем не надано документів щодо перевезення обладнання для ремонту від замовника (ТОВ «НІКОПРОММАШ») до підрядчика («ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН») за договором на виконання робіт № 38/13 від 07.05.2013 р., оскільки відсутність даних документів не є виключною підставою встановлення факту нереальності господарських операцій та є питанням дотримання сторонами за вказаним договором правил перевезення вантажів. Суд встановлює факт нереальності господарських операцій на підставі аналізу всіх наявних доказів в справі та не може керуватися виключно одним з них. За даних обставин, судом було враховано факт використання позивачем отриманих від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН» послуг з ремонту електрообладнання у власній господарській діяльності.

Суд не приймає заперечення відповідача про те, що в наданих актах виконаних робіт не зазначено кількість людей зайнятих у виконанні робіт, не зазначено одиницю виміру господарської операції, обсяги господарської операції, оскільки відповідачем не зазначено, яким саме чином визначати одиницю виміру господарської операції та обсяг господарської операції у випадку робіт з ремонту електродвигунів та трансформаторів. В актах приймання виконаних робіт зазначено вид обладнання по якому проведено ремонт та його кількість, в підсумковій відомості ресурсів зазначено витрати праці та будівельні машини та механізми, що були використані при виконанні робіт з ремонту електродвигунів та трансформаторів.

Зауваження відповідача в Акті перевірки про відсутність інформації щодо наявності дозволів в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН» з виконання робіт з підвищеної небезпеки не є питанням реальності господарських операцій, є питанням відповідальності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН» за виконання робіт з підвищеної небезпеки без відповідних дозволів.

Відповідно до п. 73.5 ст. 75 ЗПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Даний перелік є вичерпним. Інші види перевірок законодавством не передбачені.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 в акті, складеному за результатами документальної перевірки, факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства викладаються в актів чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відтак, суд не приймає як доказ посилання відповідача в запереченнях на адміністративний позов на акт ДПА в Харківській області від 27.02.2014 р. № 309/22-20-23-06/25467696 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН» (код ЄДРПОУ 25467696) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2013 р. - 31.12.2013 р.», оскільки висновки за даним актом зроблені без дослідження первинних документів.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

В розрізі вказаних норм суд встановив, що спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів, а тому суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог та додатково визнає протиправним податкове повідомлення - рішення № 0003731501 від 05.09.2014 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003731501 від 05.09.2014 року про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 91684,98 грн. ( в тому числі за основним платежем - 61123,32 грн., та за штрафними фінансовими санкціями - 30561,66 грн.).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 183 грн. 38 коп. (сто вісімдесят три гривні тридцять вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 08.12.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 08.12.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита