Постанова № 42292750, 13.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 січня 2015 року 16:45 № 826/16443/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0030941504, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство Київське автотранспортне підприємство 13061 (надалі – позивач або АТ КАТП-13061) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0030941504 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 01.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з порушеннями положень Податкового кодексу України, оскільки період, в межах якого контролюючим органом виявлено порушення, вже був об’єктом перевірки з боку ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Крім того, представником позивача наголошено, що перевірка проведена з порушеннями строків, встановлених приписами податкового законодавства.

У судовому засіданні 01.12.2014 року неналежного відповідача «Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві» замінено на належного – «Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві».

У вказаному судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у межах та на підставі наявних у неї повноважень у зв’язку з виявленими порушеннями заповнення АТ КАТП-13061 податкової декларації з податку на прибутку підприємства за три квартали 2012 року.

Суд у судовому засіданні 01.12.2014 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, у зв’язку з чим складено акт від 11.09.2014 року №1154/26-50-15-04-11 (надалі – акт перевірки), за результатами якої встановлено неправомірне зменшення АТ КАТП-13061 податкового зобов’язання за 9 місяців 2012 року на загальну суму 4 117,00 грн.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0030941504, яким АТ КАТП-13061 збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 4 117,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 1 029,00 грн.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі – ПК України).

Так, у відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Приписами п. 86.2 ст. 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої встановлено неправомірне зменшення АТ КАТП-13061 податкового зобов’язання за 9 місяців 2012 року на загальну суму 4 117,00 грн., а саме: виявлено відхилення у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року №9070510725 від 09.11.2012 року даних, задекларованих у рядку «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються) (від'ємне значення (рядок 16 – рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 – рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(ів) ВП до Податкової декларації)».

В свою чергу, представником позивача під час судового розгляду справи наголошено, що податковий (звітний) період за 9 місяців 2012 року вже був об’єктом перевірки з боку ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підтвердження чого останнім надано суду копію акту від 21.12.2012 року №593/1-22-70-5440979 про результати документальної планової виїзної перевірки АТ КАТП-13061 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

Натомість, положеннями п. 78.2 ст. 78 ПК України визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

З огляду на вищенаведені правові норми вбачається, що положення ст. 78 ПК України, зокрема ті, на які посилається представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог, стосуються обмеження щодо проведення документальних позапланових перевірок, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, натомість, у даному випадку контролюючим органом проведено камеральну перевірку.

Крім того, вищенаведені положення ПК України, присвячені порядку проведення камеральних перевірок, не містять обмежень щодо проведення таких перевірок у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, у тому числі документальних планових виїзних перевірок, про що вказано позивачем.

Також, представником позивача наголошено, що перевірка проведена з порушеннями строків, встановлених приписами податкового законодавства.

Водночас, у відповідності до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, вказана вище камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року була проведена 11.09.2014 року, про що вказано в акті перевірки, тобто у межах строку, встановленого приписами п. 102.1 ст. 102 ПК України, а, відтак, вказані вище твердження представника позивача є необґрунтованими.

Щодо суті виявленого контролюючим органом порушення, в акті перевірки зазначено про відхилення у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року №9070510725 від 09.11.2012 року даних, задекларованих у рядку «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються) (від'ємне значення (рядок 16 – рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 – рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(ів) ВП до Податкової декларації)».

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року, АТ КАТП-13061 у рядку 26 «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються) (від'ємне значення (рядок 16 – рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 – рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(ів) ВП до Податкової декларації)» вказано суму 4 117,00 грн.

При цьому, рядок 26 податкової декларації з податку на прибуток підприємств міститься у розділі «Самостійне виправлення помилок-3» з позначкою, у відповідності до затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, що цей розділ заповнюється у разі самостійного виправлення помилок шляхом уточнення показників Податкової декларації відповідно до ст. 50 розділу II Податкового кодексу України.

Натомість, вищезазначена податкова декларації з податку на прибуток підприємств, у відповідності до змісту останньої, подана АТ КАТП-13061 в якості звітної, а не уточненої.

Також, слід зазначити, що позивачем ані у позовній заяві, ані під час судового розгляду справи не заперечувалося самого факту порушення, зазначеного в акті перевірки, а саме: відхилення у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року №9070510725 від 09.11.2012 року даних, задекларованих у рядку «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються) (від'ємне значення (рядок 16 – рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 – рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(ів) ВП до Податкової декларації)».

З огляду на викладені висновки суду, з урахуванням заявленого предмету та підстав позову, суд вказує про правомірність збільшення АТ КАТП-13061 суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 (ідентифікаційний код: 05440979, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 24) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (однієї тисячі шестисот сорока чотирьох грн. 30 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача – (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, код класифікації доходів бюджету – 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок