Постанова № 42292590, 22.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року 12 год. 35 хв. Справа № 808/7514/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача - не прибув; представників відповідача - Верлинської Л.Л. (довіреність від 16 січня 2014 року) та Надолинського Р.Ф. (довіреність від 17 листопада 2014 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумово-технічних виробів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя (далі іменується - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумово-технічних виробів» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період з вересня по жовтень 2014 року, у розмірі 24717 грн. 09 коп., по пенсіонерах: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон України №1058-IV), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі іменується - Закон України №1788-XII), проте такого обов'язку відповідач не виконує. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач зазначає, що відповідач не виконує вказані зобов'язання, в результаті чого витрати за нараховані та виплачені пенсії колишнім працівникам товариства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, за спірний період у розмірі 24717 грн. 09 коп., залишились невідшкодованими.

Ухвалою судді від 03.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 22.12.2014, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

22.12.2014 у судове засідання прибули представники відповідача, яки визнали позовні вимоги та просили відстрочити виконання рішення по справі відповідно до поданої 25.11.2014 заяви про відстрочку виплат. В обґрунтування заяви посилаються на те, що наразі неможливість виконання судового рішення обумовлена скрутним фінансовим становищем підприємства, яке зумовлено економічною та політичною кризою, значним скороченням обсягів замовлень на продукцію Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумово-технічних виробів», підвищенням вартості імпортної сировини з березня 2014 року, що в свою чергу, призводить до погіршення фактичних показників рентабельності продукції та позбавляє можливості зробити хоча б незначні запаси матеріалів. Також, відповідач звертає увагу на частково сезонний характер виробництва гумово-технічних виробів, що зумовлює зниження обсягів замовлень саме у зимовий період. Вказує, що на рахунках підприємства наявні незначні обігові кошти, які спрямовані виключно на закупівлю сировини для виконання договірних зобов'язань перед контрагентами, оплату праці працівникам, виплату соціальних і податкових зборів, оплату енергоносіїв, тощо. З урахуванням викладеного, просить суд у судовому рішенні (постанові) встановити порядок його виконання, шляхом відстрочення сплати заборгованості у розмірі 24717 грн. 09 коп. строком на 1 рік.

22.12.2014 позивач надіслав до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких, зокрема, зазначив, що відповідачем вже неодноразово заявлялись аналогічні клопотання про відстрочення виконання судових рішень про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте, після закінчення встановленого судом строку для відстрочки виконання судового рішення, відповідачем повторно заявлялись такі ж клопотання. Зазначає, що несвоєчасна сплата заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій ставить Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя в скрутне становище, що тягне за собою дотаційне забезпечення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Враховуючи викладене вище, просив в задоволенні клопотання про відстрочку виконання судового рішення відмовити в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 22.12.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод гумово-технічних виробів» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV, та являється платником збору та страхувальником згідно приписів статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.

З матеріалів справи вбачається, що колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумово-технічних виробів» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсії.

Судом досліджено розрахунки стажу, відомості про розподіл пільгового стажу, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по пенсіонерах, які працювали на роботах за Списком №2 на Публічному акціонерному товаристві «Запорізький завод гумово-технічних виробів.

В матеріалах справи містяться розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які направлялись на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не відшкодована та на дату розгляду справи становить 24717 грн. 09 коп.

Згідно пункту «б» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 міс. на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Підтвердженням наявності у працівників спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що видаються відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Законів України №1788-XII, «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII.

Відповідно до статті 2 Закону України №400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі іменується - Інструкція №21-1).

В пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Надсилання позивачем та отримання відповідачем акту звірки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за квітень - червень 2014 року та отримання його відповідачем, підтверджується наявною у матеріалах справи копією супровідного листа та підписаним обома сторонами акту звірки з підприємством боржником.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені позивачем з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції №21-1. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції №21-1. Фактична виплата пенсій підтверджується наявними у матеріалах справи довідками позивача.

Встановлені судом обставини справи підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

За приписами частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

У відповідності до частини 1 статті 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, з метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження суд може постановити ухвалу про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Виходячи з системного аналізу зазначеної вище норми, суд дійшов висновку, що розстрочення або відстрочення виконання рішення суду в порядку статті 263 КАС України, можливе після винесення судом рішення по справі про стягнення суми заборгованості.

Розстрочення або відстрочення виконання рішення повинно бути пов'язане з об'єктивними, непереборними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення (недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, тощо).

Щодо посилання відповідача на те, що неможливість виконання судового рішення обумовлена скрутним фінансовим становищем підприємства, яке зумовлено економічною та політичною кризою, значним скороченням обсягів замовлень на продукцію, слід зазначити, що з вказаної інформації неможливо встановити відсутність коштів на рахунках підприємства. Також відповідачем не надано будь-яких документів, що свідчили б про зменшення об'ємів реалізації виконаних робіт, скорочення чисельності штату працівників, затримки у виплаті заробітної плати та у сплаті податків.

Таким чином, підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод гумово-технічних виробів» (код ЄДРПОУ 00152371; індекс 69063, місто Запоріжжя, вулиця Чапаєва, будинок №6) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період з вересня 2014 року по жовтень 2014 року (включно), у розмірі 24717 (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 09 (дев'ять) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська