Ухвала суду № 42292190, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ К/800/37332/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Юрченко В.П.

Суддів Блажівської Н.Є.

Моторного О.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014

у справі № 1170/2а-4135/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр"

до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр" до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000552200 від 08.06.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 248327,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2509,00 грн., та № 0000542200 від 08.06.2012 р., яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 238 291,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 20.03.2012 р. подано до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 278770,00 грн. Поданню заяви передувало подання позивачем декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, та уточнюючого розрахунку до декларації за грудень 2011 року, в яких відображено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного у сумі 107240,00 грн., яке позивачем було зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та перенесено у рядок 21.1 декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Також, відповідно до декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, у позивача відображено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 312853,00 грн., яке занесено до рядку 19 декларації, яке зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Також позивачем задекларовано залишок від'ємного значення у розмірі 107240,00 грн.

20.02.2012р. позивачем було подано додаток №2, згідно якого залишок від'ємного значення попереднього становив 107240,00 грн. 20.03.2012 р. позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року, з відображенням в рядку 19 декларації від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 83002,00 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано додаток № 2, відповідно до якого загальна сума від'ємного значення становила 420093,00 грн., та додаток № 3 з зазначенням, що податок на додану вартість в розмірі 278770,00 грн., (який є частиною від'ємного значення), фактично сплачений.

Відповідно до п.п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт №36/2200/20657268 від 17.05.2012 р. Перевіркою встановлено порушення п. 195.1.1. п. 195.1. ст.. 195 ПК України та п.п. 3.3. розділу 5 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ", затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011р. №1492, оскільки позивачем занижено обсяг експортних операцій, здійснених за період січень-лютий 2012р. на загальну суму 3550935,09 грн.; та п. 200.1., п. 200.4., п.п. "б" п. 200.14. ст. 200 ПК України - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за лютий 2012 року на 10036 грн.; п. 200.1., п. 200.4., п.п. "а" п. 200.14. ст. 200 ПК України - занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в декларації за січень 2012 року в сумі 238291,21 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000552200 від 08.06.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 248327,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2509,00 грн.; та № 0000542200 від 08.06.2012 р., яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 238 291,00 грн.

Правовою підставою для їх прийняття зазначено порушення п.п. 200.1, п.п.200.4, п.п.200.6, п.п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр», суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість, що підтверджується наявними первинними документами та фактичною сплатою суми ПДВ в ціні товарів (послуг). Крім того, суди зазначили, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму більшу, ніж встановлено податковим органом під час перевірки, та невірне застосування приписів пп. «а» п.200.14 ст.200 ПК України, відповідно до яких у разі встановлення податковим органом факту заниження платником суми відшкодування порівняно з тією, на яку він претендував, то така сума має бути врахована у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних періодах, а не у зменшення суми бюджетного відшкодування.

Колегія Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки правильними з огляду на наступне.

Відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між: сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно положень підпункту 4.6.3 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з матеріалів справи, що ПАТ «Гайворонський спеціалізований кар'єр» включено до складу податкового кредиту січня 2012 року суму податку на додану вартість згідно податкової накладної № 697/156, виписаної Одеською залізницею на оплату послуг. Зазначена податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у січні 2012 року.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що за платником податку зберігається право на включення до податкового кредиту неврахованої раніше податкової накладної протягом 365 днів з дати її виписки, а не права на бюджетне відшкодування в частині сформованого від'ємного значення в результаті включення податкових накладних, по яких фактична оплата та оприбуткування товарів відбулись у попередніх періодах. Податковий орган зазначає, що у разі виявлення під час перевірки податковим органом заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом ДПС внаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування враховує її у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Вказані доводи спростовуються вищенаведеними приписами податкового законодавства, які правильно застосовано судами попередніх інстанцій.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області - відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 у справі № 1170/2а-4135/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. Юрченко Судді(підпис)Н.Є.Блажівська (підпис)О.А.Моторний