Вирок № 42288190, 08.12.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2014 Справа №607/7686/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретарів Бєлоусової К.О., Клюхи І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12013210010000010 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_2, громадянки України з вищою освітою, одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, працюючої директором Байковецької ЗОШ І-ІІ ст., раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Гавіловського Ю.В., Хоми І.А., Гульовської О.Г., Юськів О.В., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В обвинуваченої ОСОБА_1, в червні 2012 року виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману свого знайомого ОСОБА_5 Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, обвинувачена ОСОБА_1 в червні 2012 року повідомила ОСОБА_5, що може продати йому земельну ділянку площею 0,1 га під індивідуальне будівництво, що розташована в АДРЕСА_2 при виїзді з м.Тернопіль в напрямку м. Збараж перший поворот праворуч за баром «Софіт», а також те, що за земельну ділянку і для оформлення документів їй необхідно передати грошові кошти в сумі 4000 доларів США. В подальшому, в червні 2012 року при зустрічі по вул. В.Великого в м. Тернополі обвинувачена ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 4000 доларів США на купівлю земельної ділянки на території Байковецької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, місцезнаходження якої особисто показала останньому, не маючи при цьому можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання чи повертати грошові кошти. Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами, обвинувачена ОСОБА_1 привласнила їх та витратила на власні потреби, а земельну ділянку ОСОБА_5 не продала, гроші не повернула, чим спричинила йому матеріальну шкоду на суму 4000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 31970 гривень.

Крім цього, в серпні 2012 року в обвинуваченої ОСОБА_1, яка попередньо вчинила злочин, передбачений ст. 190 КК України, виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману у ОСОБА_2 Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, обвинувачена ОСОБА_1 в серпні 2012 року пообіцяла ОСОБА_2 продати п'ять земельних ділянок під індивідуальне будівництво площею по 0,08-0,1 га за ціною 3000 доларів США кожна, що знаходяться в АДРЕСА_2 при виїзді з м. Тернопіль в сторону м. Збараж перший поворот праворуч за баром «Софіт». В подальшому, 17 серпня 2012 року при зустрічі по вул. В.Великого в м. Тернополі обвинувачена ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15000 доларів США на купівлю п'яти земельних ділянок, місцезнаходження яких особисто показала останньому, не маючи при цьому можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання чи повертати грошові кошти. Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами обвинувачена ОСОБА_1 привласнила їх та витратила на власні потреби, а земельні ділянки ОСОБА_2 не продала, гроші не повернула, чим спричинила йому значну матеріальну шкоду на суму 15000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 119895 гривень.

Також, в жовтні 2012 року в обвинуваченої ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману у ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, обвинувачена ОСОБА_1 в жовтні 2012 року пообіцяла ОСОБА_3 продати земельну ділянку під індивідуальне будівництво площею 0,08 га за ціною 3500 доларів США, що знаходиться в АДРЕСА_2 при виїзді з м. Тернопіль в сторону м. Збараж перший поворот праворуч за баром «Софіт», на що той погодився. При зустрічі по вул. В.Великого в м. Тернополі, 29 жовтня 2012 року, обвинувачена ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3500 доларів США на купівлю вказаної земельної ділянки, місцезнаходження якої підтвердила словесно, не маючи при цьому можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання чи повертати грошові кошти. Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами, обвинувачена ОСОБА_1 привласнила їх та витратила на власні потреби, а земельну ділянку ОСОБА_3 не продала, гроші не повернула, чим спричинила йому матеріальну шкоду на суму 3500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 27975,50 гривень.

Окрім цього, в жовтні 2012 року в обвинуваченої ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману у ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, обвинувачена ОСОБА_1 в жовтні 2012 року пообіцяла ОСОБА_4 продати земельну ділянку під індивідуальне будівництво площею по 0,08 га за ціною 3500 доларів США, що знаходиться в АДРЕСА_2 при виїзді з м. Тернопіль в сторону м. Збараж перший поворот праворуч за баром «Софіт», на що той погодився. При зустрічі по вул. В.Великого в м. Тернополі, 30 жовтня 2012 року, обвинувачена ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3500 доларів США на купівлю вказаної земельної ділянки, місцезнаходження якої підтвердила словесно, не маючи при цьому можливості та наміру виконувати взяті на себе зобов'язання чи повертати грошові кошти. Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами, ОСОБА_1 привласнила їх та витратила на власні потреби, а земельну ділянку ОСОБА_4 не продала, гроші не повернула, чим спричинила йому матеріальну шкоду на суму 3500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 27975,50 гривень.

В судовому засіданні, під час судового розгляду, обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень не визнала та показала, що в 2012 році у неї виникли фінансові труднощі, тому вона звернулася за допомогою та позичила у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 гроші. Жодних земельних ділянок вона їм не продавала та не показувала. У ОСОБА_5 вона грошей не позичала та про земельну ділянку йому не говорила. Вона отримала від ОСОБА_5 в ресторані «Галицький замок» гроші в сумі 4000 доларів США, однак це були кошти за виконані послуги. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позичені гроші вона повернула, а ОСОБА_2 вона повернула 5000 доларів США.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обвинувачена ОСОБА_1 не визнала.

Не зважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України, її винуватість доводиться показами потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7 та іншими документами, дослідженими в судовому засіданні.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що на початку серпня 2012 року його знайомий ОСОБА_5 повідомив йому, що у нього є знайома, яка дешево продає земельні ділянки біля м. Тернополя. Цією знайомою була ОСОБА_1 Оскільки у нього було бажання купити декілька ділянок для своїх дітей, то його вказане зацікавило і він зустрівся із ОСОБА_1 біля церкви Петра і Павла, де остання йому повідомила, що земельні ділянки належать їй і вона продає їх дешево через те, що на них не виготовлені правовстановлюючі документи. В той же день, він із ОСОБА_1 поїхали та оглянули запропоновані земельні ділянки, які знаходилися за баром «Софіт» при виїзді з м. Тернополя в напрямку м. Збараж. Через деякий час, він вдруге зустрівся із ОСОБА_1 При зустрічі були присутні його дружина та батьки, які чули розмови про вказані земельні ділянки. Вони знову оглянули ці ж земельні ділянки, які їм підійшли, та передали ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США за 5 земельних ділянок. З метою забезпечення зобов'язання обвинувачена запропонувала написати розписку, на що він погодився, але в цій розписці ОСОБА_1 не вказала, що кошти вона отримала за земельні ділянки. Вищезазначені ділянки повинні були бути переоформленими на нього через місяць після отримання грошей, однак ОСОБА_1 цього не зробила, та неодноразово повідомляла, що виникли якісь труднощі. Через деякий час він вирішив перевірити кому належать обіцяні йому земельні ділянки та з'ясував, що їх власником є незнайомі йому різні люди. Після цього, ОСОБА_1 повернула йому 5 тисяч доларів США.

Заявлений цивільний позов потерпілий ОСОБА_2 підтримав частково, просить стягнути із ОСОБА_1 79930 гривень матеріальної шкоди та 100 тисяч гривень моральної шкоди. Матеріальна шкода полягає у сумі неповернутих коштів. Моральна шкода полягає у тому, що обіцяні ОСОБА_1 земельні ділянки він хотів придбати для своїх дітей, на що витратив велику суму грошей. Після цього, у нього змінився звичний устрій життя, порушилися нормальні життєві стосунки та спілкування з рідними. Витрачені кошти його сім'я отримала від батьків для покращення житлових умов, однак їх привласнення ОСОБА_1 шахрайським способом призвело до постійного душевного хвилювання та страждання як його так і його сім'ї.

Зважаючи на всю шкоду, яка йому завдана діями ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважає, що до обвинуваченої слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що в жовтня 2012 року його знайомий ОСОБА_5 розповів йому, що у нього є знайома, яка бажає продати свою земельну ділянку, яка знаходиться за кафе «Софіт» при виїзді з м. Тернополя в сторону м. Збараж. Оскільки його мати бажала переїхати ближче м. Тернополя, повідомлене його зацікавило і він разом із ОСОБА_5 поїхали та оглянули вищезгадувану земельну ділянку, місце її розташування показував ОСОБА_5 Вказана земельна ділянка йому підійшла і він виріши її придбати, про що він повідомив ОСОБА_5 Через деякий час до нього зателефонувала обвинувачена ОСОБА_1 та повідомила, що може продати земельну ділянку, яку йому показував ОСОБА_5, вони домовились зустрітися біля церкви Петра та Павла, що по вул. В. Великого в м. Тернополі. При зустрічі ОСОБА_1 повідомила, що земельна ділянка, яку вони оглядали із ОСОБА_5, коштує 3500 доларів США, на що він погодився та передав ОСОБА_1 гроші в сумі 3500 доларів США, а ОСОБА_1 написала розписку в підтвердження того, що вона ці гроші отримала. Також, ОСОБА_1 повідомила, що їй необхідний час для оформлення документів, щодо продажу земельної ділянки до кінця листопада 2012 року. Однак, до вказаного нею часу, вона документів не виготовила та час від часу телефонувала, пояснюючи, що виникли деякі труднощі, однак пообіцяла в найкоротші терміни передати документи на земельну ділянку. Через деякий час, він дізнався, що земельна ділянка, яку пропонувала йому ОСОБА_1 їй не належить.

Заявлений цивільний позов потерпілий ОСОБА_3 підтримав частково, просить стягнути із ОСОБА_1 50 тисяч гривень моральної шкоди. Від позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди він відмовляється, оскільки гроші в сумі 3500 доларів США йому повернуті. Моральна шкода полягає у тому, що після заволодіння ОСОБА_1 шахрайським способом його коштами, у нього змінився звичний устрій життя, порушилися нормальні життєві стосунки та спілкування з рідними, які звинувачують його в тому, що він довірився шахрайці. Його життя поєдналося із постійними душевними хвилюваннями та стражданнями як його так і його сім'ї.

Зважаючи на всю шкоду, яка йому завдана діями ОСОБА_1, ОСОБА_3 вважає, що до обвинуваченої слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що в кінці жовтня 2012 року його знайомий ОСОБА_5 розповів йому, що його знайома продає земельну ділянку та вказав, що вона знаходиться за баром «Софіт» при виїзді з м. Тернополя в сторону м. Збараж. Порадившись із дружиною він вирішив придбати вказану земельну ділянку, про що повідомив ОСОБА_5 Через деякий час, до нього зателефонувала ОСОБА_1 і вони домовилися зустрітися біля церкви Петра та Павла, що по вул. В. Великого в м. Тернополі. При зустрічі, в його автомобілі, ОСОБА_1 повідомила, що має в с. Байківці земельну ділянку, яку хоче продати за 3500 доларів США. Площа земельної ділянки, приблизно 10 сотих. Вказана пропозиція йому підійшла, тому він одразу ж передав ОСОБА_1 вказані нею грошові кошти за земельну ділянку в с. Байківці. Повну оплату грошей ОСОБА_1 пояснювала тим, що їй необхідно оформити правовстановлюючі документи на вищезазначену земельну ділянку, а, оскільки її порекомендував ОСОБА_5, в нього ніяких сумнівів не виникло. Однак, через місяць, за який ОСОБА_1 мала передати документи на земельну ділянку вона свої зобов'язання не виконала, а на його неодноразові дзвінки постійного обіцяла в найкоротші терміни передати документи на земельну ділянку. Через деякий час він дізнався, що земельна ділянка, яку пропонувала йому ОСОБА_1 їй не належить.

Заявлений цивільний позов потерпілий ОСОБА_4 підтримав частково, просить стягнути із ОСОБА_1 30 тисяч гривень моральної шкоди. Від позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди він відмовляється, оскільки гроші в сумі 3500 доларів США йому повернуті. Моральна шкода полягає у тому, що після заволодіння ОСОБА_1 шахрайським способом його коштами, у нього змінився звичний устрій життя, порушилися нормальні життєві стосунки та спілкування з рідними, які звинувачують його в тому, що він довірився шахрайці. Через постійні переживання з приводу неповернення ОСОБА_1 йому грошей, у нього погіршилося здоров'я, з'явилися нервові зриви. Передані ОСОБА_1 кошти його родина збирала довгий період часу для купівлі земельної ділянки під будівництво будинку, багато в чому собі відмовляла, щоб заощадити, однак задумане вони так і не змогли втілити в реальність через шахрайські дії обвинуваченої ОСОБА_1

Зважаючи на всю шкоду, яка йому завдана діями ОСОБА_1, ОСОБА_4 вважає, що до обвинуваченої слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що приблизно в березні 2012 року, через своїх знайомих, він познайомився ОСОБА_1, яка допомогла йому придбати та швидко оформити документи на земельну ділянку в с. Підгороднє, Тернопільського району, Тернопільської області. В подальшому, під час однієї з їх розмов, ОСОБА_1 повідомила, що може посприяти у придбанні земельних ділянок, що знаходяться з правої сторони одразу за виїздом з м. Тернополя в сторону м. Збаража та показала їх місце знаходження, повідомивши, що вартість одної земельної ділянки площею 10 сотих становить 4000 доларів США. На пропозицію ОСОБА_1 він погодився та вирішив придбати земельну ділянку, тому в ресторані «Галицький замок» він передав ОСОБА_1 раніше обумовлені грошові кошти в сумі 4000 доларів США, як вона пояснила для оформлення документів на цю земельну ділянку. ОСОБА_1 говорила йому що ця земельна ділянка належить їй. Також, йому було відомо, що дехто із його друзів також бажає придбати земельні ділянки і він порекомендував звернутися до ОСОБА_1 та розповів де знаходяться земельні ділянки.

Кошти в сумі 4000 доларів США ОСОБА_1 йому не повернуті, також не надана земельна ділянка, за яку він передавав ці кошти, однак претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_1 він не має.

Також потерпілий ОСОБА_5 вважає, що до обвинуваченої слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

Показаннями свідка ОСОБА_7, даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що на початку серпня 2012 року ОСОБА_5 познайомив її та чоловіка із обвинуваченою ОСОБА_1 та повідомив, що вона продає земельні ділянки в АДРЕСА_2. Оскільки вони з чоловіком мали намір придбати земельну ділянку, повідомлене їх зацікавило. Під час розмови із ОСОБА_1, остання їм повідомила, що вартість земельної ділянки площею 8 - 10 сотих становить 3000 доларів США. Порадившись із батьками вони вирішили придбати 5 земельних ділянок, тому через деякий час вона з чоловіком ОСОБА_2 та батьками поїхали щоб оглянути вищевказані земельні ділянки. В автомобілі також знаходилася ОСОБА_1, яка говорила, що ці земельні ділянки належать їй та повідомляла їх вартість. Оглянувши земельні ділянки ОСОБА_2, в її присутності та в присутності батьків, передав ОСОБА_1 15000 доларів США за 5 земельних ділянок, площею 8 - 10 сотих. Вказані земельні ділянки їм не передані.

Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 19 березня 2013 року, згідно якого, в червні 2012 року ОСОБА_1 під приводом продажу земельної ділянки, шляхом обману, заволоділа його грошовими коштами, чим заподіяла матеріальну шкоду на суму 4000 доларів США, офіційний курс якого, згідно довідки №13036/796 від 20 березня 2013 року, з 01 червня 2012 року по 30 червня 2012 року становив: 100 доларів США - 799,2500 грн. (а.кп. 29, 120).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 02 січня 2013 року, згідно якого, 17 серпня 2012 року ОСОБА_1 шахрайським шляхом заволоділа його грошовими коштами, на суму 15000 доларів США, офіційний курс якого, згідно довідки №13036/954 від 04 квітня 2013 року, з 17 серпня 2012 року становив: 100 доларів США - 799,3000 грн. (а.кп. 31, 85).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 14 березня 2013 року, згідно якого, 29 жовтня 2012 року ОСОБА_1 отримала від нього грошові кошти в сумі 3500 доларів США для придбання в неї земельної ділянки площею 8 сотих, офіційний курс якого, згідно довідки №13036/795 від 20 березня 2013 року, з 29 жовтня 2012 року становив: 100 доларів США - 799,3000 грн. (а.кп. 33, 96).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 14 березня 2013 року, згідно якого, 30 жовтня 2012 року ОСОБА_1 отримала від нього грошові кошти в сумі 3500 доларів США для купівлі в неї земельної ділянки площею 8 сотих, офіційний курс якого, згідно довідки №13036/794 від 20 березня 2013 року, з 30 жовтня 2012 року становив: 100 доларів США - 799,3000 грн. (а.кп. 34, 108).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 21 березня 2013 року, згідно якого, потерпілий ОСОБА_2 показав учасникам слідчої дії місце знаходження земельної ділянки, яку йому, його дружині та батькам дружини, показувала ОСОБА_1 А саме, знаходячись біля бару «Софіт», за адресою с. Байківці, а/д Доманове-Ковель-Мамалига 319/20 км, через 100 метрів а/д № М-19 в сторону м. Тернополя, повернув ліворуч на вул. Смерекова с. Байківці Тернопільського району, та пройшовши по ній 100 метрів, показав земельну ділянку з лівої сторони, що прилягає до дороги, на яку ОСОБА_1 повинна була передати йому документи, за що отримала від нього грошові кошти в сумі 15000 доларів США (а.кп. 121-126).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 21 березня 2013 року, згідно якого, свідок ОСОБА_7 показала учасникам слідчої дії місце знаходження земельної ділянки, яку ОСОБА_1 повинна була передати разом із документами їй та її чоловіку, який за змістом є аналогічним протоколу проведення слідчого експерименту від 21 березня 2013 року з потерпілим ОСОБА_2 (а.кп. 127-131).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 21 березня 2013 року, згідно якого, потерпілий ОСОБА_3 показав учасникам слідчої дії місце знаходження земельної ділянки, яку йому показувала ОСОБА_1 А саме, знаходячись біля бару «Софіт», за адресою с. Байківці, а/д Доманове-Ковель-Мамалига 319/20 км, через 100 метрів а/д № М-19 в сторону м. Тернополя, повернув ліворуч на вул. Смерекова с. Байківці Тернопільського району, та пройшовши по ній 100 метрів, показав земельну ділянку з лівої сторони, що прилягає до дороги, яку ОСОБА_1 повинна була передати йому, за що отримала від нього грошові кошти в сумі 3500 доларів США (а.кп. 132-136).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 21 березня 2013 року, згідно якого, потерпілий ОСОБА_5 показав учасникам слідчої дії місце знаходження земельної ділянки, яку йому показувала ОСОБА_1 А саме, знаходячись біля бару «Софіт», за адресою с. Байківці, а/д Доманове-Ковель-Мамалига 319/20 км, через 100 метрів а/д № М-19 в сторону м. Тернополя, повернув ліворуч на вул. Смерекова с. Байківці Тернопільського району, та пройшовши по ній 100 метрів, показав земельну ділянку з лівої сторони, що прилягає до дороги, яку ОСОБА_1 повинна була передати йому, за що отримала від нього грошові кошти в сумі 4000 доларів США (а.кп. 137-141).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду від 21 березня 2013 року, згідно якого предметом огляду являється мобільний телефон марки «Nokia 5230», IMEI НОМЕР_2 із сім-картою «Київстар» НОМЕР_1, чорного кольору, розмірами 110x50x15 мм. У вхідних повідомленнях зазначеного телефону знаходиться повідомлення під назвою «ОСОБА_1». При відкритті даного повідомлення, встановлено, що воно надійшло о 10.16 год. 29 грудня 2012 року від абонента ОСОБА_1». Наявний текст даного повідомлення: «ОСОБА_7 я вас дуже прошу, додзвоніться до чоловіка щоб почекав до 2 січня і не приймав рішень. Дуже вас благаю.» Зайшовши в опціях повідомлення в графу «Деталі повідомлення» встановлено, що воно надіслано від абонента «ОСОБА_1 НОМЕР_3», дата 29 грудня 2012 року, (а.кп. 165).

Оголошеною в судовому засіданні інформаційною довідкою №21-27/1358 на запит слідчого, від 12 квітня 2013 року, згідно якої, за наявною інформацією Головноного управління Держземагентства у Тернопільській області за гр. ОСОБА_1, обліковується земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,33 га, на території Байковецької сільської ради Тернопільського району, згідно державного акту серії ЯД №234458. Окрім цього, згідно правовстановлюючих документів на земельні ділянки із відповідними кадастровими номерами, які ОСОБА_1 продавала потерпілим у кримінальному провадженні, належать іншим особам, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.кп. 252-259).

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та вважає, що органами досудового розслідування її дії кваліфіковано вірно:

- за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

- за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень їх суспільну небезпечність, особу винної, зокрема те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, конкретні обставини справи. До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить часткове відшкодування потерпілим завданої майнової шкоди. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження в їх повній сукупності, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої ОСОБА_1, конкретні обставини вчинених злочинів, зокрема відсутність повного відшкодувала моральної шкоди потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та майнової шкоди потерпілому ОСОБА_2, їх думку про те, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, ставлення самої обвинуваченої ОСОБА_1, яка протягом судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень заперечувала і визнала лише під час останнього слова, що свідчить про відсутність щирого каяття, суд приходить до переконання, про те, що її виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі. Остаточне покарання призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді обмеження волі більш суворим покаранням у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягне мети не лише кари за вчинене обвинуваченою ОСОБА_1, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання, призначеного судом, строк її попереднього ув'язнення з 30 жовтня 2014 року по 03 грудня 2014 року.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - застава.

По справі є цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 79930 гривень матеріальної шкоди та 100 тисяч гривень моральної шкоди, який підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 кошти в сумі 15 тисяч доларів США, з яких 5 тисяч доларів США повернула. У зв'язку з цим, потерпілому ОСОБА_2 залишилася не відшкодована шкода в сумі 10 тисяч доларів США, що, згідно довідки Управління НБУ в Тернопільській області від 04 квітня 2013 року № 13036/954, становить 79930 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання про необхідність задоволення цивільного позову ОСОБА_2, в частині стягнення матеріальної шкоди, в повному обсязі, шляхом стягнення з обвинуваченої на його користь матеріальної шкоди в сумі 79930 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує тривалість порушення майнових прав потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, необхідність вживати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав, пережитий стрес, враховуючи майновий стан обвинуваченої, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 завданої моральної шкоди, яку визначає в розмірі 30000 гривень.

Також по справі є цивільні позови потерпілого ОСОБА_4 про стягнення із ОСОБА_1 30000 тисяч гривень моральної шкоди та потерпілого ОСОБА_3 про стягнення із ОСОБА_1 50000 тисяч гривень моральної шкоди, які підлягають до часткового задоволення. Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд враховує тривалість порушення майнових прав потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, необхідність вживати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав, пережитий стрес, враховуючи майновий стан обвинуваченої, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цих позовів та стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завданої моральної шкоди, яку визначає в розмірі по 5000 гривень кожному.

По справі є процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 1-343/13 від 03 квітня 2013 року в розмірі 391,2 грн. (триста дев'яносто одна гривня 20 копійок), які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання

за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання, призначеного судом, строк її попереднього ув'язнення з 30 жовтня 2014 року по 03 грудня 2014 року.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - застава.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 79930 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень завданої майнової шкоди. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 30000 (тридцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 5000 (п'ять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 5000 (п'ять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726) процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 1-343/13 від 03 квітня 2013 року в розмірі 391,2 грн. (триста дев'яносто одна гривня 20 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна