Ухвала суду № 42284751, 12.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4445/14-к Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.Провадження № 11-кп/780/13/15 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 23 12.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М. Г.

суддів - Семенцова Ю.В., Гриненка О.І.,

при секретарі - Журавель К.Б.,

за участю:

прокурора - Стаховської Н.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права займати посади, пов'язані з міжнародними перевезеннями строком на 3 (три) роки та звільнено від призначеного судом покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Вироком задоволено цивільні позови потерпілих.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він перебуваючи з 25.02.2010 року на посаді водія міжнародних перевезень в ТОВ «Спецінтертранс», відповідно до наказу № 3 - К від 25.02.2010 року та акту прийому - передачі автотранспорту від 25.02.2010 року за ним були закріплені та ввірені йому на час здійснення міжнародних перевезень сідловий тягач - Е марки DAF ТЕ 95XF, реєстраційний номер НОМЕР_6 з бортовим напівпричепом GTI-8403, реєстраційний номер НОМЕР_7, належні ТОВ «Спецінтертранс» загальною ринковою вартістю 189 830 гривень 03 копійки.

року ОСОБА_1 згідно договору - заявки № 775 від 14.05.2010 року укладеного між TOB «АНТ транс» та ТОВ «Спецінтертранс» на перевезення вантажу - тари алюмінієвої до 5 тон по маршруту Україна - Росія (м. Омськ), отримав на території ТОВ «Спецінтертранс», що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, 25, вказані транспортні засоби в технічно справному стані, тим самим отримав можливість розпорядитися ввіреним йому майном, а саме сідловим тягачем - Е марки DAF ТЕ 95XF, реєстраційний номер НОМЕР_6 з бортовим напівпричепом GTI-8403, реєстраційний номер НОМЕР_7 на власний розсуд, при цьому маючи намір не повертати дані транспортні засоби власнику з корисливих мотивів, під видом здійснення вказаного вантажного міжнародного перевезення, ОСОБА_1 після завантаження товаром на ввіреному йому сідловому тягачі - Е марки DAF ТЕ 95XF, реєстраційний номер НОМЕР_6 з бортовим напівпричепом GTI-8403, реєстраційний номер НОМЕР_7 вирушив в міжнародний рейс до м. Омськ Російської Федерації, перетнувши 21.05.2010 року на вказаних транспортних засобах державний кордон України в пункті пропуску «Бачівськ». Після розвантаження товару в пункті призначення в м. Омськ вказані транспортні засоби до ТОВ «Спецінтертранс» не повернув, розпорядився ними на території Російської Федерації за власним розсудом без відома керівництва підприємства, тим самим допустив розтрату ввіреного йому майна, чим завдав ТОВ «Спецінтертранс» матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 189830,03 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, перебуваючи з 20.09.2011 року на посаді водія міжнародних перевезень в ФОП ОСОБА_3, відповідно до укладеного письмового трудового договору між працівником і фізичною особою від 20.09.2011 року. На час здійснення міжнародних перевезень йому були ввірені вантажний сідловий тягач марки Scanіа. 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки NОVATRAIL NTQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_2, належні ОСОБА_3, загальною ринковою вартістю 234917,76 грн.

22.09.2011 року ОСОБА_1, згідно заявки на транспортно-експедиційне обслуговування № 1312/678 від 20.09.2011 року, укладеної між експедитором ПП ПТЕП «Головатенко» та ФОП ОСОБА_3 на перевезення вантажу - мінеральної вати в кількості 90 м. куб. по маршруту Україна (Житомир) - Росія (м. Ковров), отримав на території домоволодіння ФОП ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вказані транспортні засоби в технічно справному стані, тим самим отримав можливість розпорядитися ввіреним йому майном, а саме сідловим тягачем марки Scania 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки NОVATRAIL NTQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_2, на власний розсуд, при цьому повторно, маючи намір не повертати дані транспортні засоби власнику та обернути їх на свою користь, під видом здійснення вказаного вантажного міжнародного перевезення, ОСОБА_1 після завантаження товаром на ввіреному йому сідловому тягачі марки Scania 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки NОVATRAIL NTQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_2, вирушив в міжнародний рейс до м. Ковров Володимирської області Російської Федерації, перетнувши 24.09.2011 року на вказаних транспортних засобах державний кордон України в пункті пропуску «Бачівськ». Після розвантаження товару в пункті призначення в м. Ковров вказані транспортні засоби, належні ОСОБА_3, не повернув та розпорядився ними на території Російської Федерації за власним розсудом без відома власника, тим самим повторно допустив розтрату ввіреного йому майна, чим завдав ФОП ОСОБА_3 матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 234917,76 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2014 року, а провадження по справі - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначає, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а суддя є необ'єктивний та упереджений.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що суддею неодноразово відхилялися докази, які він подавав, судом не встановлено на підставі чого майно перебувало у нього та у якому правовому статусі, не проведено комплекс заходів на встановлення даних, яким саме чином ним було розтрачено вказане майно; не встановлено часу, місця та способу вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, не було викликано свідків, досліджено ряду документів та інших доказів по справі. В результаті було ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення.

У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що трудовий договір з ФОП ОСОБА_3 було укладено на 10 днів та не передбачалось здійснення міжнародних перевезень, чим ФОП ОСОБА_3 були порушені положення ст. 31 КЗпП. Крім того, після розвантаження вантажу в РФ вказаний транспортний засіб, який був наданий ОСОБА_3 зламався, у зв'язку з чим апелянт витрачав власні кошти на ремонт, проживання та харчування за кордоном. Зазначає, що про вказану ситуацію телефоном неодноразово повідомляв ОСОБА_3

На вказану апеляційну скаргу потерпілим ОСОБА_3 та прокурором були подані заперечення.

В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_3 не погоджується з вимогами та доводами апелянта та вважає вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2014 року законним та обґрунтованим. Вказує, що доводи апеляційної скарги є надуманими та безпідставними, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені під час судового розгляду справи.

Вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною та просить його апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Прокурор у своїх запереченнях апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає необґрунтованою з тих же підстав, що й потерпілий ОСОБА_3 та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2014 року - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та її доводи, думку потерпілого та прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у розтраті чужого майна, яке було йому ввірене, вчиненому повторно у великих розмірах, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно, повно та об'єктивно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку.

Судом першої інстанції відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи необґрунтованими, оскільки висновки суду підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими під час судового розгляду, зокрема:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив суду, що відповідно до укладеного письмового трудового договору між ним та ОСОБА_1 від 20.09.2011 року, останньому на час здійснення перевезень були ввірені вантажний сідловий тягач марки Scanіа. 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки NОVATRAIL NTQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_2, належні ОСОБА_3, які ОСОБА_1 не повернув після перевезення вантажу - мінеральної вати в кількості 90 м. куб. по маршруту Україна (Житомир) - Росія (м. Ковров);

показами представника потерпілого - ТОВ «Спецінтертранс» ОСОБА_4, який суду показав, що ОСОБА_1 працював водієм, на автомобілі марки «DAF ТЕ 95XF», д/н НОМЕР_6 з напівпричепом GTI-8403, д/н НОМЕР_7. Після виїзду з вантажем до Росії, вантаж доставив, але цей автомобіль до України не повернув; заявою потерпілого ОСОБА_3 від 21.12.2011 року, в якій він просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_1, який 22.09.2011 року виїхав в рейс на автомобілі марки «Сканія», д/н НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_4, здійснив вивантаження товару на заводі «Тримо БСК» і не повернувся (том 2 а.с. 21);

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки «Сканія», і д/н НОМЕР_5, причепу, д/н НОМЕР_4, власником яких є ОСОБА_3 (том 2 а.с. 28);

- трудовим договором від 20.09.2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до якого останній зобов'язаний нести відповідальність за транспортний засіб (том 2 а.с.217);

- копію заявки на транспортно-експедиційне обслуговування № 1312/678 на перевезення мінеральної вати з м. Житомир до м. Ковров від 20.09.2011 року, укладеним між ПТЕП «Головатенко» та СПД ОСОБА_3, водій ОСОБА_1, автомобіль Сканія НОМЕР_1 (том 2 а.с.31);

- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 279 ВКД від рок, відповідно до якого підписи в трудовому договорі, укладеному 20.09.2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про прийом на роботу, виконані ОСОБА_1 (том 2 а.с. 223-229);

- звітом з визначення ринкової вартості колісного засобу від 22.09.2011 року відповідно до якого вартість сідлового тягача «Сканія», д/н НОМЕР_1 та напівпричепа Новатрал, д/н НОМЕР_2 становить 234917,76 грн. (том 2 а.с. 170-172);

- заявою генерального директора ТОВ «Спецінтертранс» ОСОБА_5 від 28.12.2011 року, в якій вона просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_1, який не повернув автомобіль, належний товариству, з останнього відрядження до м. Омська, сказавши, що залишив його біля поста ГАІ в м. Курган, але водії, які проїжджали вказане місце повідомили, що автомобіля там немає (том 2 а.с.6);

- заявою ОСОБА_1 від 25.02.2010 року, наказом № 3-К від 25.02.2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 водієм міжнародних перевезень ТОВ «Спецінтертранс» з 25.02.2010 року (том 2 а.с. 233, 234);

- актом прийому-передачі водію ОСОБА_1 автопоїзда автомобіля НОМЕР_6, н/пр. НОМЕР_7 (том 2 а.с. 9-10);

- реєстраційними документами ТОВ «Спецінтертранс» (том 2 а.с. 11-12);

- договором - заявкою на перевезення тари алюмінієвої № 775 від 14.05.2010 року, укладеним між ТОВ «Спецінтертранс » та TOB «АНТ транс», завантаження товару за адресою: м. Вишгород, адреса розвантаження м. Омськ, водій ОСОБА_1 (том 2 а.с. 13);

- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 330 ВКД від 25.05.2012 року, згідно якого рукописний текст в заяві від 25.02.2010 року на ім'я ОСОБА_5 про прийом на роботу на посаду водія ОСОБА_1, виконані ОСОБА_1 (том 2 а.с. 240-245);

- звітом з визначення ринкової вартості колісного засобу від 21.05.2010 року відповідно до якого вартість сідлового тягача «ДАФ», д/н НОМЕР_6 та напівпричепа, д/н НОМЕР_7 становить 189830,03 грн. (том 2 а.с. 178-184);

- листом адміністрації держприкордонслужби України № 77 від 25.01.2012 року відповідно до якого транспортний засіб марки «ДАФ» р/н. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_1 21.05.2010 року виїхав з території України до РФ через ПП «Бачівськ», у 2011 році вказаний автомобіль державний кордон України не перетинав; автомобіль марки «Сканія» д.н.з. НОМЕР_1 24.09.2011 року виїхав з території України до РФ через ПП «Бачівськ» (том 2 а.с.92-93). - трудовим договором від 20.09.2011 року укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (том 2 а.с. 217);

- листом адміністрації держприкордонслужби України №77 від 25.01.2012 року відповідно до якого транспортні засоби: тягач марки Scania 114/340L, держ. номер НОМЕР_1, напівприцеп марки Novatrail NTQ 24, держ. номер НОМЕР_2 керовані ОСОБА_1 24.09.2011 року виїхали з території України до РФ через ПП «Бачівськ» і в Україну не поверталися (том 2 а.с. 92-93).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відхилення доказів, які ним подавалися, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно приписів ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів вважає доводи обвинуваченого щодо витрачених коштів на ремонт автомобіля, проживання та інші потреби, неодноразові дзвінки ОСОБА_3 необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які можуть підтвердити вказані відомості.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам, передбачених ст. ст. 370, 374 КПК України.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження, які потягли б за собою зміну чи скасування вироку суду колегією суддів не встановлено.

Судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, має на утриманні батьків - пенсіонерів та неповнолітнього сина.

Призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 191 КК України відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про особу винного і є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та зміні чи скасуванню вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2014 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 191 КК України - без змін.

Головуючий

Судді

З оригіналом згідно: /підпис/

Головуючий М.Г. Авраменко