Постанова № 42280250, 13.01.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р.Справа № 923/1068/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Колоколова С.І., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Бєрьозка Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Херсон»

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2014

по справі № 923/1068/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Херсон»

до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»

про визнання недійсним акту про порушення та визнання недійсним рішення комісії про порушення Правил користування електричною енергією

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником відповідача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні 13.01.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Херсон» (далі - ТОВ «Агроінвест Херсон», позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (далі - ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», відповідач) про визнання недійсним акту про порушення №130347 від 07.05.2014р. складеного енергоінспекцією відповідача та визнання недійсним рішення комісії відповідача про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), оформленого протоколом №20 від 08.07.2014

Позов обґрунтований тим, що протокол №20 від 08.07.2014 суперечить нормам чинного законодавства, оскільки складений відповідачем акт не може бути належним та допустимим доказом вчинення ТОВ «Агроінвест Херсон» правопорушення, адже між сторонами по справі договір на постачання електроенергії не укладений, позивач вважає, що в розумінні Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕ він не є споживачем електричної енергії, а отже до нього не можуть застосовуватись п.п.1.3., 5.1, 6,40 ПКЕЕ. Крім цього, відповідач не наділений повноваженнями щодо прийняття будь-яких рішень по відношенню до позивача.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.09.2014 в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення комісії відповідача про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №20 від 08.07.2014 відмовити, по відношенню до позовних вимог в частині визнання недійсним акту про порушення №130347 від 07.05.2014 - провадження у справі припинено.

Приймаючи рішення господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено факт самовільного підключення об'єктів позивача до мереж ТОВ МНДВО «Прогрес».

Припиняючи провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту про порушення № 130347 від 07.05.2014, господарський суд зазначив, що відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ дані позовні вимоги не підлягають розгляду у господарському суді.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ «Агроінвест Херсон» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позов.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду ухвалене при недоведених обставинах та при неправильному застосуванні судом норм діючого законодавства, що призвело до прийняття неправильного та необґрунтованого рішення.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

25.12.2014 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду розгляд даної справи згідно з ст. 77 ГПК України було відкладено до 13.01.2015.

12.01.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає, що доводи апелянта не відповідають фактичним обставинам та жодним чином не підтверджені доказами. Також, відповідач вважає, що об'єкти позивача були самовільно підключені до місця встановлення приладів обліку електроенергії мереж ТОВ МНДВО «Прогрес».

Позивач належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.11.2014, копія реєстру поштових відправлень суду від 29.12.2014 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 13.01.2015 проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно із роз'ясненнями підпункту 3.9.1 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, неявка позивача або його представника не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 про прийняття апеляційної скарги до провадження та від 25.12.2014 про відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Крім цього, у п. 4 останньої ухвали зазначено, що нез'явлення представників сторін у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення судового розгляду на інші строки і не є перешкодою для розгляду скарги по суті, за таких обставин судова колегія вважає, що матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті за відсутності позивача або його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.01.2015 надав пояснення, в яких проти апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 07 травня 2014 року представниками ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» у складі п'яти осіб, за участю співробітників міліції (слідчий Бурлий С.Г., оперуповноважений Нерушко Д.В.), в присутності Шевчук Н.М. на об'єкті позивача, що розташований за адресою: Білозерський район, с. Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон, будинок б/н, було складено акт №130347 від 07.05.2014р. (далі - акт) про порушення ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок (струмоприймачів) позивача до електричної мережі енергопостачальника (порушення пунктів 1.3., 3.1., 7.6. ПКЕЕ). В даному Акті вказано, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного Акта про порушення буде проводити засідання 27 травня 2014 року з 14год.00хв. до 16год.00хв. за адресою м. Херсон, вул. Пестеля, 5., 2 поверх, каб. №3. (а.с. 10-11).

Позивач відмовився від підписання Акту про порушення ПКЕЕ №130347 від 07.05.2014р., про що складено відповідний Акт про відмову від підпису від 07 травня 2014 року (зворотній а.с. 65).

З моменту складання акту про порушення відповідач неодноразово повідомляв позивача про засідання комісії з розгляду акта. Однак, ТОВ «Агроінвест Херсон» не направляло уповноваженого представника до участі. Засідання комісії , на якому прийнято оскаржуваний протокол, відбулось 08.07.2014. Про нього позивач повідомлявся листом від 18.06.2014 №39/2853, який він отримав 20.06.2014. Зазначені обставини підтверджуються належним чином завіреними копіями повідомлень про вручення від кур'єра, описом вкладення до листа та копією довіреності представника позивача від 28.01.2014 (а.с. 68-73).

За результатами розгляду Акту 08 липня 2014 року комісією ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 20 (а.с. 12).

Згідно вказаного рішення споживачу було нараховано вартість необлікованої електричної енергії в сумі 2 353 640,30 грн. за період з 19.07.2013 по 08.05.2014.

На виконання даного рішення позивачем було виставлено відповідачу рахунок №Н7148 від 08.07.2014 за електроенергію згідно з актом про порушення Правил користування електричною енергією № 130347 на суму 2 353 640,30 грн.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 статі 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються з прийняттям такого акту.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, щодо відмови ТОВ «Агроінвест Херсон» в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення комісії відповідача про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №20 від 08.07.2014р., з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 п. 5.1 ПКЕЕ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» та п. 1.3. ПКЕЕ встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з підпунктом 1 п. 10.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

З наявного в матеріалах справи акту - розпорядження про відключення № 869 вбачається, що електропостачання належного об'єкта позивачу було припинено з 08.05.2014.

Докази існування між сторонами договірних відносин з приводу енергопостачання об'єкту позивача, що розташований за адресою: Білозерський район, с. Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон, будинок б/н на момент складення представниками відповідача акту про порушення ПКЕЕ №130347 від 07.05.2014р. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача, а у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Згідно із пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Тобто при ухвалені такого роду рішень обсяг недоврахованої електричної енергії та її вартість, обов'язок сплати якої покладається на споживача, який допустив порушення ПКЕЕ, мають бути чітко визначені виходячи з положень чинного законодавства.

Розрахунок вартості недорахованої електроенергії та суми збитків, завданих внаслідок порушення ПКЕЕ повинен здійснюватись за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.06 № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.06 за № 782/12656 (далі - Методика).

Як вбачається зі змісту п. 1.1. Методики, така встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, або ПКЕЕ для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.

Відповідно до п. 1.2 Методики така застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Крім того, пунктом 2.6 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії

Як зазначалось вище, рішенням комісії відповідача по розгляду акту №130347 від 07.05.2014 про порушення ПКЕЕ, оформленим протоколом №20 від 08.07.2014, було проведено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно з п. 2.1.7, 2.9, 2.2, 2.3 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ» , період розрахунку обґрунтований: з дня обстеження об'єкту позивача - 19.07.2013 (а.с. 66) по день відключення 08.05.2014.

Приймаючи вищевикладене колегія суддів, вважає що рішення комісії відповідача оформлене протоколом № 20 від 08.07.2014 по розгляду акту про порушення ПКЕЕ є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Окрім того, Національною комісією регулювання електроенергетики України листом №4945/11/17-09 від 22.07.2009 надано роз'яснення постачальникам електричної енергії за регульованим тарифом, територіальним представництвам НКРЕ, в пункті 5 якого зазначено, що рішення комісії оформляється протоколом, який має містити необхідну інформацію, зокрема щодо причетності споживача до виявленого порушення (з вини або не з вини споживача), а у разі причетності:

- обсяг та вартість необлікованої електричної енергії;

- розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відповідність оспорюваного рішення комісії відповідача, оформленого протоколом №20 від 08 липня 2014 року вимогам чинного законодавства.

Також, колегія суддів погоджується і з висновками місцевого господарського суду про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині вимог про визнання недійсним Акту про порушення №130347 від 07 травня 2014 року, оскільки оскаржуваний Акт про порушення ПКЕЕ не відноситься до актів, які мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, оскільки останній не породжує, не змінює та не припиняє будь-які цивільні правовідносини, а лише фіксує зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, в зв'язку із чим дана позовна вимога не підлягає розгляду в господарських судах України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні господарського суду у даній справі.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано відмовив у задоволенні позову ТОВ «Агроінвест Херсон».

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2014 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.01.2015 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Колоколов С.І.

Шевченко В.В.