Постанова № 42279060, 12.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2015 р. Справа № 922/1126/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупі О.О.

за участю представників сторін:

стягувача - Ушакова В.Є., довіреність від 31.12.2014 р. № 1/2а-05/1393;

боржника - не з'явився;

Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу стягувача (вх. №4439 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09 грудня 2014 року у справі № 922/1126/14

за позовом Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України, с. Комсомольське Лозівського району Харківської області

про стягнення 7839,99 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Національної академії аграрних наук України про стягнення 7839,99 грн. заборгованості за укладеним між сторонами ліцензійним договором від 06.01.2011 р. № 73-А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 березня 2014 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та порушено за нею провадження у справі № 922/1126/14.

14 травня 2014 року сторони подали до господарського суду Харківської області заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між ними 12 травня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року у справі № 922/1126/14 затверджено мирову угоду у справі № 922/1126/14, укладену між сторонами 12 травня 2014 року та провадження у цій справі припинено.

05 листопада 2014 року Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України звернувся зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014 р. ВП № 44731423 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014 р., згідно з якою просив суд зазначені постанови скасувати та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ-ухвалу господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року по справі № 922/1126/14.

Після зміни вимог вказаної скарги заявою від 20 листолпада 2014 року Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України просив суд: визнати дії старшого державного виконавця Гапона Є.В. та начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. щодо прийняття постанови від 12.09.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та відповідно постанови від 06.10.2014 р. ВП № 44731423 неправомірними, визнати вказані постанови незаконними та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ-ухвалу господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року по справі № 922/1126/14.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2014 року у справі № 922/1126/14 (колегія суддів у складі:головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Лаврова Л.С., суддя Шатерніков М.І.) в задоволенні скарги Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на дії Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області по справі № 922/1126/14 відмовлено.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України з ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2014 року у справі № 922/1126/14 не погодився та подав на неї до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати дії старшого державного виконавця Гапона Є.В. та начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. щодо прийняття постанови від 12.09.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та відповідно постанови від 06.10.2014 р. ВП №44731423 неправомірними, визнати вказані постанови незаконними та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року по справі № 922/1126/14.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається зокрема на безпідставний висновок господарського суду першої інстанції про правомірність дій Державної виконавчої служби щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом - ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року у справі № 922/1126/14, якою було затверджено мирову угоду у справі № 922/1126/14, укладену між сторонами 12 травня 2014 року та провадження у цій справі припинено із посиланням на те, що ця угода передбачає розстрочку сплати заборгованості та припускає добровільне виконання і при цьому не визначає жодних підстав негайного стягнення з боржника повної суми заборгованості.

При цьому апелянт зазначає, що вказана ухвала господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року у справі № 922/1126/14 відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який встановлює порядок та спосіб виконання судового рішення-розстрочку погашення заборгованості, а тому порушення боржником строків виконання зобов'язання щодо сплати будь-якої частини цієї заборгованості є підставою для примусового виконання рішення в цій частині.

Боржник, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання не скористався своїм правом на участь в ньому, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області представника для участі в судове засідання не направив, надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розпорядженням голови суду від 05.01.2015 р. у зв'язку з відпусткою судді Потапенка В.І. було змінено склад колегії суддів, а саме для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника стягувача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року по справі № 922/1126/14 було затверджено мирову угоду, укладену 12.05.2014 року між Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України та Державним підприємством Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України".

За умовами вказаної Угоди відповідач гарантував, що протягом 6 (шести) місяців, з моменту її затвердження судом, заборгованість перед позивачем, яка дорівнює становить 7 839,99 грн., буде погашена частинами за наступним графіком та розміром платежів:

- не пізніше 01.08.2014 року - 1 839,99 грн.;

- не пізніше 01.09.2014 року - 1 200 грн.;

- не пізніше 01.10.2014 року - 1 200 грн.;

- не пізніше 01.11.2014 року - 1 200 грн.;

- не пізніше 01.12.2014 року - 1 200 грн.;

- не пізніше 31.12.2014 року - 1 200 грн.

Відповідно до п. 3 вказаної Угоди відповідач гарантує сплатити судові витрати позивача в сумі 1 827 грн. не пізніше 30 травня 2014 року.

Натомість, в порушення умов вищезазначеної угоди, боржник взятих на себе зобов`язань не виконав, зокрема судові витрати в сумі 1 827 грн., обмежені датою сплати до 30 травня 2014, та платежу в розмірі 1 839,99 грн. з граничною датою оплати до 01 серпня 2014 року - не здійснив, у зв'язку з чим Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України звернувся до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції із заявою від 28.08.2014 року за вих.№ 1/2а-05/759 про примусове виконання ухвали господарського суду від 22.05.2014 року в частині стягнення з боржника на свою користь заборгованості в сумі 7 839,99 грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Гапона Є.В. від 12.09.2014 року ВП № 44731423 у відкритті виконавчого провадження було відмовлено, з тих підстав, що у виконавчому документі та заяві стягувача було невірно зазначено найменування підприємства - боржника. Крім того, підставою для відмови стало також й посилання виконавчої служби на те, що згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку його виконання, приймається державним виконавцем лише після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.

Прийнята державним виконавцем постанова була оскаржена стягувачем в адміністративному порядку до начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О.

Постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Бунякіна В,О. від 06.10.2014 року в задоволенні скарги Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України було відмовлено.

Стягувач подав скаргу на зазначені постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Гапона Є.В. від 12.09.2014 року ВП № 44731423 та постанову керівника цього органу Бунякіна В.О. від 06.10.2014 року.

В обгрунтування скарги стягувач послався зокрема на безпідставне застосування старшим державним виконавцем Гапоном Є.В. положень ч. 3 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено що виконавчий документ, виданий на підставі рішення , приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2014 року було надано не відстрочку, а розстрочку виконання рішення суду.

Також стягувач у вказаній скарзі зазначив на те, що викладені старшим державним виконавцем в постанові від 12.09.2014 р. доводи щодо неправильного зазначення у виконавчому документі та заяві про відкриття виконавчого провадження найменування підприємства боржника спростовується змістом як вказаної заяви, так і резолютивною частиною виконавчого документа.

Статтею 121-2 Господарського процесуального коедксу України передбачено можливість оскарження стягувачем, боржником або прокурором дій та бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

В пункті 9.1. Постанови пленуму Вищого гсоподарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що оскільки прийняття органами дДержавної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначені виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, до числа яких віднесено, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 1,2).

Відповідно до абз. 9 п. 3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

В абз. 5 п. 7.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Пунктом 1 ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження наведений у ст. 26 вказаного Закону.

Так у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Господарським судом першої інстанції правильно встановлено, що ухвала господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року, якою затверджена мирова угода, укладена між сторонами, відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконавчого документа та в останній зазначено вірне найменування та місцезнаходження підприємства - боржника, а саме: Державне підприємство Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України" (64644, Харківська область, Лозівський район, вул. Жовтнева 19-а, код ЄДРПОУ 05460462).

Також господарський суд першої інстанції правильно зазначив, на неправомірність посилання органу Державної виконавчої служби, як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, на положення ч. 3. ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що ухвалою суду від 22.05.2014 року про затвердження мирової угоди у справі №922/1126/14 боржнику було надано розстрочку з графіком погашення заборгованості на певні частини, а не відстрочку, яка полягає відтермінуванні платежу всієї суми заборгованості до певної календарної дати.

Проте, правомірно погодившись з обгрунтованими доводами стягувача щодо допущених Державною виконавчою службою вказаних порушень при визначенні підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду від 22.05.2014 року, господарський суд першої інстанції безпідставно послався, що ці порушення в цілому не спростовують правомірності такої відмови, з тих мотивів, що , на думку місцевого господарського суду спірна мирова угода, затверджена судом 22.05.2014 року по справі № 922/1126/14, припускає добровільне її виконання та не визначає жодних підстав, за наявності яких стягувач матиме право на негайне стягнення з боржника повної суми заборгованості, всупереч наданій розстрочці.

Як було зазначено вище, ухвала господарського суду Харківської облсті від 22.05.2014 р. про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, який передбачає розстрочку погашення заборгованості.

В пункті 7.1.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що розстрочка означає виконання частками , встановленими господарським судом, з певним інтервалом часу.Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Як було наведено вище, стягувач в заяві про відкриття виконавчого провадження просив виконати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2014 р., пославшись на несплату боржником частини розстроченої заборгованості, строк погашення якої вже настав, але яка не була сплачена боржником, а саме: судових витрат в сумі 1 827 грн., обмежеихі датою сплати до 30 травня 2014, та заборгованості в розмірі 1 839,99 грн. з граничною датою оплати до 01 серпня 2014 року.

Обмеження щодо прийняття виконавчого документа, яким передбачено розстроченя погашення заборгованості щодо настання строку оплати за всіма платежами не встановлено Законом України "Про виконавче провадження", інші підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження за наведеною ухвалою , що зазначені у вказаному Законі відсутні.

Таким чином старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Гапон Є.В. незаконно, за відсутністю відповідних правових підстав виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом -Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2014 р. у справі № 922/1126/14.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуальнго права, які призвели до неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги стягувача на дії старшого державного виконавця Гапона Є.В. щодо прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.09.2014 року.

При цьому слід прийняти нове рішення, яким скаргу стягувача на постанови Державної виконавчої служби задовольнити в частині оскарження дій старшого державного виконавця Гапона Є.В. щодо прийняття постанови про відмову у відкриття виконавчого провадження від 12.09.2014 року , визнавши зазначені дії незаконними, а постанову - недійсною.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого гсоподарського суду України , викладеною в пункті 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

В частині скарги стягувача на постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. щодо прийняття постанови від 06.10.2014 р. ВП №44731423 слід відмовити, оскільки оскарження дій начальника органу Державної виконавчої служби підлягає розгляду адміністративними судами.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтями 105,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 грудня 2014 року у справі № 922/1126/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на постанови Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Гапона Є.В. щодо прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.09.2014 р., а вказану постанову визнати недійсною.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 12.01.15 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.