Ухвала суду № 42265598, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № 804/14123/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Сидоров Ю.В. (діє на підставі договору)

відповідача: - Фадєєв Д.С. (дов.від 04.08.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбудмонтаж"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 р. у справі № 804/14123/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбудмонтаж"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"25" жовтня 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбудмонтаж" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0001012250 від 15.08.2011 року про сплату податку на додану вартість на загальну суму 509 806,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про визнання правочинів ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» з ПП «А-Прайм» нікчемними лише на підставі акту перевірки контрагенту позивача, за результатами якої не підтверджені господарські операції за правочинами. На думку позивача, ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» не має відповідати за будь-які можливі порушення податкового законодавства, вчинені контрагентом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 р. у справі № 804/14123/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбудмонтаж" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.08.2011 року № 0000252306 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гідроспецбудмонтаж» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 180 723,75 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 144 579 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 36 144,75 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано наявністю первинної документації щодо підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту. Відмова у задоволенні решти позовних вимог обґрунтована відсутністю доказів, що свідчать про реальність здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам, а саме відсутністю податкових накладних на суму 263 266 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 р. у справі № 804/14123/13-а в частині задоволення позовних вимог, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсягу дослідив обставини по справі. Скаржник наполягає на безтоварності операцій позивача, з огляду на сумнівність контрагентів позивача, непідтверджено реальність виконання договорів поставки по ланцюгу постачання.

Також до суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ «Гідроспецбудмонтаж», в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 р. у справі № 804/14123/13-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує на те, що судом не досліджено той факт, що оригінали податкових накладних на суму 263 266 грн. надані позивачем під час проведення перевірки, проте, протиправно не враховані податковим органом.

Представниками сторін під час апеляційного перегляду справи надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційних скаргах та запереченнях до них.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 14 червня 2011 року по 26 липня 2011 року фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2011 року № 1771/23-21/31614522, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, зокрема:

- п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 407 845 грн.

Висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту ґрунтуються на податковій інформації щодо перевірки контрагента позивача ПП «А-Прайм» внаслідок чого господарські операції, укладені з даним підприємством визнано нікчемними по ланцюгу постачання, через не підтвердження реальності здійснення господарської діяльності контрагентом позивача; протиправність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Мега-Мікс» обґрунтована відсутністю оригіналів податкових накладних.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 року № 0000252306 про збільшення ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 597 806,25 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 407 845 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 101 961,25 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до пояснень представника позивач та з наявних матеріалів справи, вбачається, що податковий кредит позивачем сформовано по відносинам з ПП «А-Прайм», а саме:

- договір виконання підрядних робіт №363А від 30.09.2010 року (ремонтні роботи в приміщеннях заводу). Відповідно до акту виконаних робіт загальна сума робіт склала 57 482,92 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 9 580,49 грн.;

- договір виконання підрядних робіт №380А від 12.11.2010 року (монтаж систем водопостачання та каналізації). Відповідно до акту виконаних робіт загальна сума робіт склала 18 842,22 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3 140,37 грн.;

- договір виконання підрядних робіт №366А від 15.10.2010 року (монтаж систем водопостачання та каналізації). Відповідно до акту виконаних робіт загальна сума робіт склала 12 724,80 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 2 120,80 грн.;

- договір виконання підрядних робіт №365А від 15.10.2010 року (сантехнічні роботи). Відповідно до акту виконаних робіт загальна сума робіт склала 28 519,20 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 4 753,20 грн.;

- договір виконання підрядних робіт №364А від 15.10.2010 року (монтаж системи опалення). Відповідно до акту виконаних робіт загальна сума робіт склала 35 456,40 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 5 909,40 грн.;

- договір виконання підрядних робіт №363А від 15.10.2010 року (ремонт системи каналізації та опалення). Відповідно до акту виконаних робіт загальна сума робіт склала 24 343,20 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 4 057,20 грн.;

- договір поставки №387А від 07.12.2010 року. Відповідно до специфікації та видаткових накладних загальна сума придбаних ТМЦ склала 7 343,88 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1 223,98 грн.

Реальність виконання укладених угод підтверджена відповідними первинними документами, а саме: копіями договорів підряду, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання-передачі виконаних робіт, локальними кошторисами, актами передачі матеріалів, товарно-транспортними накладними, загальними відомостями ресурсів, видатковими та податковими накладними; копія договору поставки та специфікаціями до нього, рахунком-фактурою, товарно-транспортною накладною, видатковою та податковою накладною. розрахунки між контрагентами підтверджено протоколами про залік взаємних вимог.

Таким чином за взаємовідносинами з ПП «А-Прайм» позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 144 579 грн., у тому числі - за жовтень 2010 року - 10 709 грн., за листопад 2010 року - 132 646 грн., за грудень 2010 року - 1 224 грн.

Крім того, за перевіряємий період позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ сплачені по взаємовідносинам з ПП «Мега-Мікс» щодо поставки товарів. За даними угодами позивачем придбано ТМЦ на загальну суму 2 059 597,8 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 263 266 грн.

Відповідно до акту перевірки позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 року за копіями податкових накладних (оригінали на підприємстві відсутні).

Висновки податкового органу щодо протиправного завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «А-Прайм» ґрунтуються на Акті перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 24.06.2011 року № 2628/23-3/37212675, відповідно до якого порушено ПП «А-Прайм» вимоги закону в частині недодержання в момент правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «А-Прайм», з підприємствами-покупцями, у тому числі - ТОВ «Гідроспецбудмонтаж». За таких обставин угоди укладені позивачем визнано нікчемними по ланцюгу постачання.

Колегія суддів вважає протиправними висновки податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Щодо господарських відносин з ПП «А-Прайм»

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV та п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 13 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, надані до перевірки, що свідчать про реальність господарських операцій з ПП «А-Прайм».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання зобов'язання за договорами підряду та поставки з ПП «А-Прайм» у повному обсязі підтверджено документально.

Використання Товариством придбаних товарів і робіт у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки не містить, що свідчить про правомірність такого відображення і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що всі придбані у підприємства товари і послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності та правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ сплачених за них.

Щодо посилань скаржника на нікчемність правочинів, то проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, скаржником не наведена.

Стаття 203 ЦК України, на яку посилається скаржник, як на підставу для нікчемності вищевказаних правочинів, містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і не містить «прямого» положення про те, що наслідком недодержання саме цих вимог може бути нікчемність правочину.

Також хибним є посилання на ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки даною нормою передбачені підстави недійсності правочину, а не його нікчемності.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, органам ДПС чинним законодавством не надано повноваження щодо встановлення в актах перевірки нікчемності правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Так, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»). Таким чином, безпідставними є посилання скаржника на нікчемність правочинів по ланцюгу постачання.

Отже, колегія суддів вважає правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 року № 0000252306, в частині необґрунтованого збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 144 579 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 144 579 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 36 144,75 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Мега-Мікс» колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищевикладені норми Закону України «Про податок на додану вартість» свідчать про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на відсутність оригіналів податкових накладних по взаємовідносинам позивача з ПП «Мега-Мікс», колегія судів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо правомірності висновків податкового органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту за даними відносинами.

Посилання скаржника - ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» - на наявність первинних документів по взаємовідносинам з ПП «Мега-Мікс» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наявність первинної документації, в даному випадку, підтверджує реальність виконання укладених угод поставки товарів, проте не може свідчити про правомірність формування податкового кредиту за відсутності оригіналів податкових накладних, з огляду на приписи пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Судом першої інстанції в повному обсягу встановлено та досліджено обставини по справі, надано грунтовну юридичну оцінку та вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. В межах доводів апеляційних скарг відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, передбачені ст..202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбудмонтаж" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 р. у справі № 804/14123/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 р. у справі № 804/14123/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко