Постанова № 42265559, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 808/6904/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року

у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Бердянськбуд" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЗАТ "Бердянськбуд" звернувся 16 серпня 2013 року до суду з позовом до відповідача Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо податкового повідомлення-рішення № 0004141520 від 02.08.2013 на загальну суму 1361,14грн. на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки №000368/1520/01239795 від 16.07.2013,

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0004141520 від 02.08.2013 на загальну суму 1361,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено, що позивачем здійснювалася несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з земельного податку, самостійно визначених у податковій декларації з плати за землю за 2013 рік, порушено п. 287.3 ст. 287 ПКУ, внаслідок чого на суму несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань по земельному податку нараховані штрафні санкції в розмірі 20% на суму 1361,14грн. При цьому позивач зазначає, що на протязі 2013 року ним повністю сплачувалися всі необхідні платежі щодо сплати податкових зобов'язань по земельному податку, що підтверджується платіжними дорученнями на 2013рік. Вважає, що податковий борг був штучно створений податковим органом ще в 2010 році та який відповідач повинен був списати на підставі рішення суду від 14.08.2012 року (даним рішенням визнано протиправними дії податкового органу щодо самовільного змінення призначення платежів 2010 року).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004141520 від 02.08.2013 винесене Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

- При цьому суд першої інстанції не вирішив вимогу про позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо податкового повідомлення-рішення № 0004141520 від 02.08.2013 на загальну суму 1361,14грн. на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки №000368/1520/01239795 від 16.07.2013,

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що податковий борг у 2011 році виник внаслідок зміни податковим органом призначення платежів за оренду землі у 2010 році. Строки сплати податку на землю були врегульовані спеціальними нормами, а саме ст. 17 ЗУ «Про плату за землю», що відповідає вимогам п. 287.3 ст. 287 ПКУ. Факт своєчасної сплати земельного податку у 2010-2011роках та зміна призначення цих платежів підтверджені платіжними дорученнями та обліковою карткою. Дії відповідача у 2010 році не відповідають вимогам законодавства, що діяло до набрання чинності Податковим кодексом.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що на момент оплати податку на зе5млю, у позивача існував податковий борг. Посилається на п. 87.9 ст. 87, ст. 287 ПК України.

В запереченнях на апеляційну позивач зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Посилається на те, що податковий борг взагалі не існував, оскільки у зв'язку з зверненням ЗАТ "Бердянськбуд" до суду, цей штучний борг був неузгоджений, а тому відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 ПКУ взагалі не існував.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судового відправлення. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ "Бердянськбуд" з питань дотримання платіжної дисципліни з земельного податку з юридичних осіб за період з 02.01.2013 року по 02.07.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 16.07.2013 року №000368/1520/01239795, згідно висновків акта встановлено порушення вимог п.287.3 ст. 287 ПК, а саме, згідно акта, товариством «Бердянськбуд» здійснювалась несвоєчасна сплата сум податкових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях по платі за землю за період з 02.01.2013 р. по 02.07.2013 р. На підставі акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 02.08.2013року №0004141520, яким визначено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб, зобов'язано сплатити штраф у сумі 1361,14 грн. (а.с.31).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2010 №К-14151/07 у адміністративній справі №11/189/07-АП господарського суду Запорізької області за позовом Закритого акціонерного товариства "Бердянськбуд" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області було задоволено частково: змінено постанову Господарського суду Запорізької області від 21.03.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2007. Позов задоволено частково скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 23.06.2006 №000246152/) в частині визначення ЗАТ "Бердянськбуд" штрафу в сумі 5 930,13 грн. В позові про скасування податкових повідомлень-рішень Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 23.06.2006 №0002441520/0, №0002451520/0 та №0002461520/0 в сумі штрафу 4 833,91 грн. - відмовлено. У справі в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Бердянської ОДПІ від 10.08.2006 №0002441520/1, №0002451520/1, №0002461520/1, від 07.11.2006 №0002441520/2, №0002451520/2, №0002461520/2, від 18.01.2007 №0002441520/3, №0002451520/3, №0002461520/3 - провадження закрито.

Отже, згідно матеріалів справи податковий борг у 2011 році виник у зв'язку з зміною призначення податковим органом платежів за оренду землі у 2010 році.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на час сплати податкового зобов'язання позивачем оренди за землю у 2010 році та зміни призначення цих платежів був чинним Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був спеціальним законом про оподаткування.

Строки сплати податку на землю були врегульовані спеціальними нормами права, а саме ст.17 Закону України "Про плату за землю".

Згідно з нею податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Ці ж самі вимоги встановлені п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що платіжними дорученнями позивачем сплачувався земельний податок щомісячно, без порушень граничного строку, в повному обсязі у 2010-2011 роках. Втім, податковим органом призначення зазначених платежів у 2010 році самостійно змінювались та перенаправлялись у рахунок заборгованості позивача у попередні податкові періоди. В свою чергу, платежі зі сплати земельного податку у 2011 році, відповідач самостійно змінював та перенаправляв у якості сплати земельного податку за 2010.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії податкового органу у 2010 році не відповідають вимогам законодавства, яке діяло до набрання чинності Податковим кодексом України. При цьому в позові дії відповідача щодо 2010 року не оскаржувалися, в позові зазначено оскарження дій податкового органу щодо податкового повідомлення-рішення 2013 року.

Згідно матеріалів справи товариством "Бердянськбуд" з 01.04.2013 обрано спрощену систему оподаткування.

В силу приписів п. 297.1 ст. 297 (п.4) ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Таким чином, починаючи з 01.04. 2013 року позивач, як платник єдиного податку, не зобов'язаний сплачувати та подавати податкову звітність з земельного податку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення, є обґрунтованими а такими, що підлягають задоволенню.

Отже, суд першої інстанції в частині вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення на суму 1361,14грн., не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Тому в цій частині рішення суду не підлягає скасуванню.

Однак, суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги, що були пред'явлені позивачем. Зокрема, не вирішена вимога про визнання протиправними дії податкового органу щодо податкового повідомлення-рішення № 0004141520 від 02.08.2013 на загальну суму 1361,14грн. на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки №000368/1520/01239795 від 16.07.2013.

Розглядаючи вимогу щодо протиправності дій податкового органу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

В силу ст. 86 (п. 86.1) ПК України, результати перевірок оформлюються в формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником.

Згідно ст. 86 (п. 86.7) ПК України, у разі незгоди платника податків з висновками перевірки, платник податку має право подати свої заперечення до органу державної податкової служби.

Отже, за наслідками перевірки податковий орган зобов'язаний скласти акт (або довідку в разі не виявлення порушень), що й було здійснено податковим органом. У зв'язку з цим, вимоги позивача щодо оскарження дій податкового органу не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись п. 2 ч.1. ст. 198, ст. 201, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Бердянськбуд" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - змінити, зазначивши:

Позовні вимоги задовольнити частково.

В задоволенні вимог про визнати протиправними дії Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо податкового повідомлення-рішення № 0004141520 від 02.08.2013 на загальну суму 1361,14грн. на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки №000368/1520/01239795 від 16.07.2013 - відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна