Ухвала суду № 42265548, 25.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2014 рокусправа № 2а/0470/10906/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 р.

у справі № 2а/0470/10906/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта"

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" 12 вересня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001961502 від 17 серпня 2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність та законність своїх дій під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та висновків під час складання акту № 828/22-2/31761265 від 16.08.2012 року, у зв'язку з чим доведено, що в силу ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України право чини, укладені ТОВ "Енергонафта" та ТОВ "Всесвіт", мають ознаки нікчемності.

Суд також зазначив, що сукупність документів, наданих позивачем до суду, не є достатнім доказом на підтвердження правомірності показників податкового обліку ТОВ «Енергонафта».

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на помилкове застосування судом норм матеріального права та невідповідність рішення суду обставинам справи, просить постанову суду першоїі станції скасувати, позов задовольнити.

Так, позивач вважає, що надані ним до суду документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують наявність господарських операцій між ним та ТОВ «Всесвіт», а також правомірність показників податкової звітності, сформованої підприємством за результатами названих господарських операцій.

Позивач вказує, що висновки податкового органу про недійсність правочинів між ТОВ «Енергонафта» та ТОВ «Всесвіт» є необґрунтованими.

Доказів недійсності правочину між ТОВ «Енергонафта» та ТОВ «Всесвіт», які відповідали б вимогам частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач суду першої інстанції не надав.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

При розгляді справи судом першої інстанції були порушені вимоги частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

У судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Зазначив, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Всесвіт", де ТОВ "Енергонафта" - покупець, ТОВ "Всесвіт" - продавець. Предмет договору - нафтопродукти в асортименті: бензин А-76, А-92, А-95, дизпаливо та мастила.

В ході перевірки було встановлено відсутність документів, що підтверджують транспортування пального позивачу. За відсутності названих документів, та враховуючи результати перевірки постачальника - ТОВ «Всесвіт», правочини якого визнано нікчемними, податковий орган дійшов висновку про заниження ТОВ "Енергонафта" податку на додану вартість за травень - вересень 2011 року на загальну суму 815 523,00 грн., на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001961502 від 17 серпня 2012 року.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання про здійснення процесуальної заміни відповідача, функції якого у спірних правовідносинах виконує Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Клопотання задоволено судом.

Заслухавши представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Всесвіт" за період з травня 2011 року по вересень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією було складено акт перевірки № 828/22-2/31761265 від 16.08.2012 року, за висновками якого встановлено порушення норм п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 ПК України, а також зроблено висновки про те, що відповідно до частини ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу Україниі правочини позивача за участі ТОВ «Всесвіт» мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків. Вищевказане свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

На підставі Акту № 828/22-2/31761265 від 16.08.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001961502 від 17.08.2012 року, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Енернафта» було донараховано податок на додану вартість в сумі 815 523, 00 грн. та накладено штраф в сумі 104 937, 00 грн.

Як свідчить зміст акту перевірки, під час перевірки встановлено, що засновник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у перевіряє мий період були засновниками ТОВ «Всесвіт».

Засновник та директор ТОВ «Енергонафта» ОСОБА_1 у названий період був також директором ТОВ «Всесвіт».

Головний бухгалтер ТОВ «Енергонафта» Кревсун Т.І. також була головним бухгалтером ТОВ «Всесвіт».

В ході перевірки встановлено, що показники податкової звітності позивача були сформовані, зокрема, на підставі договору від 01.01.2010 року № 01/01. Згідно даного договору ТОВ «Всесвіт» - продавець, ТОВ «Енергонафта» - покупець. Предмет договору - Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця нафтопродукти в асортименті: бензин А-76, А-92, А-95, дизпаливо та мастила, Покупець зобов'язується прийняти товар від Продавця та оплатити його вартість. Згідно умов договору асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в видаткових накладних, виписаних продавцем. Ціна на товар попередньо погоджується і фіксується у рахунках-фактурах. Товар постачається Покупцю частками (товарними партіями) на умовах ІНКОТЕРМС-2000: СРТ - склад покупця.

В ході перевірки документи, підтверджуючи транспортування пального, не надані. Згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ «Енергонафта» зберігання вищевказаного пального відбувається на складі ТОВ «Всесвіт» відповідно до умов договору відповідального зберігання від 01.05.2010 № 01/05 Хр, укладеного між ТОВ «Всесвіт» (Виконавець) та ТОВ «Енернафта» (Замовник). Таким чином, транспортування дизельного пального на підставі договору від 01.01.2010 року № 01/01 не відбувалось.

В той же час, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Енернафта» товар, який перелічений у вищевказаних документах, переданий на власну АЗС позивача для реалізації кінцевому споживачу.

Зазначені обставини позивачем не спростовано.

Документів, за якими товар доставлявся та оприбутковувався на АЗС, під час перевірки та до суду також не надано.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач під час перевірки та судового розгляду належним чином не підтвердив факт здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Всесвіт».

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як свідчить зміст видаткових накладних, наданих позивачем до суду (а.с 17-54), останні не містять відомостей про посади, а також прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Отже, названу інформацію на паперових носіях не можна визнати документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення № 88.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду та податкового органу стосовно того, що показники податкової звітності позивача не підтверджено належним чином.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Оскільки під час перевірки та судового розгляду позивач не надав належних документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Всесвіт», колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість є обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 0001961502 від 17 серпня 2012 року, винесеним у відповідності до чинного законодавства у межах повноважень органу державної податкової служби.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 р. - без змін.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафта" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко