Ухвала суду № 42265006, 19.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2014 рокусправа № 0870/4036/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 р.

у справі № 0870/4036/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс" (далі по тексту - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.11.2011 року № 0003191502/1933 на суму 141 831, 25 грн., в тому числі 113 465, 00 грн. - за основним платежем та 28 366, 25 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відомості, зазначені позивачем в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань та податкового кредиту, поданих 17.08.2011 року за червень 2010 року, не підтверджуються документами первинного податкового обліку - податковими накладними.

Крім того, суд дійшов висновку, що коригування податкового кредиту червня 2010 року здійснено позивачем з порушенням норм п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем за результатами камеральної перевірки, є законним та обґрунтованим.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов - задовольнити.

В обґрунтування своїх доводів позивач вказує, що поданий за червень 2010 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 17.08.2011 року, стосувався періоду червня 2011 року по контрагенту - ТОВ «Торгівельний будинок Світотехніка», який виписав у травні 2011 року 11 податкових накладних на загальну суму 635912, 40 грн. в т.ч. ПДВ 105985, 40 грн. (податковий кредит), який було відображено пізніше у податковій звітності.

Отже, як вказує позивач, ним не було допущено порушень п. 198.6 ст. 198 ПК України, а мала місце помилка при заповненні уточнюючого розрахунку з ПДВ (невірно вказано рік та суму податкового кредиту).

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представники сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду, до суду не прибули.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом та не спростовується сторонами, 14 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, функції якої у спірних правовідносинах перейшли до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступник відповідача) проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс».

За результатами перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року складено Акт № 1887/16-120/34441199 від 14.10.2011 року, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003191502/1933 від 10.11.2011 року.

Перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту, заявленої в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.08.2011 року за червень 2010 року. При цьому, відповідач виходив із змісту уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (від 17.08.2011 року № 9006797901), додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (від 17.08.2011 № 9006797884), згідно яких позивач, посилаючись на податкові накладні, виписані контрагентами у червні 2010 року, корегував показники податкового кредиту названого періоду (червень 2010 року), а також норм п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Подання податкової звітності з показниками, зазначеними вище, підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи (а.с 74).

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів, послуг; дата отримання платником податку товарів, послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом частини третьої вказаної норми у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, виходячи зі змісту податкової звітності, поданої позивачем, та норм ст. 75 ПК України, слід дійти висновку, що відповідач обґрунтовано склав акт камеральної перевірки, у якому зазначив про завищення позивачем податкового кредиту червня 2010 року та, відповідно, заниження податкових зобов'язань у сумі 113468 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011 року № 0003191502/1933 винесено відповідачем обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства.

Доводи позивача стосовно того, що період коригування показників податкової звітності та дату виписки податкових накладних ним вказано помилково, фактично він мав намір відкоригувати показники червня 2011 року на підставі накладних, виписаних у травні 2011 року, не приймаються судом до уваги, виходячи з норм п. 75.1 ст. 75 ПК України, які передбачають право податкового органу здійснювати перевірки платників податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках).

Крім того, слід зазначити, що рішення податкового органу також є вірним по суті, оскільки, подавши уточнюючий розрахунок за червень 2010 року без будь-яких підстав, позивач безпідставно завищив податковий кредит названого періоду та, відповідно, допустив заниження податкових зобов'язань.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс" залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 р. - без змін.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова