Ухвала суду № 42264982, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 808/5223/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю:

представника відповідача: Лактіонова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року у справі № 808/5223/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено Запорізькій митниці Міндоходів вчиняти будь-які дії по перерахуванню до державного бюджету грошової застави ТОВ «Кліон» в розмірі 15620,19 грн., наданої при оформленні ВМД по формі МД-2 №112050000/2014/013391 від 05.06.2014 року до набрання рішенням у справі законної сили.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Запорізька митниця Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року скасувати та прийняти судове рішення, яким в задоволенні клопотання вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.

Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що подальше звернення Позивача до суду з позовом про стягнення грошової застави не є очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам Позивача .

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості товару, визначеної Позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №1120500000/2014/000200/2 від 05.06.2014 року Запорізької Митниці Міндоходів;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00363 від 05.06.2014 року Запорізької Митниці Міндоходів;

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного від 15.08.2014 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду на 15.08.2014 року о 14:45.

21.08.2014 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про вжиття засобів забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії по перерахуванню до державного бюджету грошової застави ТОВ «Кліон» в розмірі 15620.19 грн., наданої при оформленні ВМД по формі МД-2 №112050000/2014/013391 від 05.06.2014 року, яке за наслідком розгляду судом було задоволено.

Задовольняючи клопотання про вжиття засобів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що порядок повернення грошової застави більш швидкий та простий, за порядок повернення коштів, надмірно сплачених до бюджету, що свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача, оскільки для відновлення свого права на отримання переданої застави необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту ст.117 КАС України вбачається, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборонити вчиняти певні дії. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно п.17 Постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Таким чином, підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п.п.7,8 ст.55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Згідно з ч.2 ст.313 Митного кодексу України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Отже, перерахування грошової застави до державного бюджету після спливу 90 денного строку, наданого на обґрунтування встановенленої митної вартості товарів є обов'язком митного органу, який передбачений приписами чинного законодавства.

Тобто, перерахування Відповідачем суми грошової застави не має ознак протиправності, оскільки вона здійснюється відповідно до вимог Закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що існує порядок повернення надміру сплачених коштів який регламентований відповідними нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим, твердження Позивача відносно того, що у разі задоволення адміністративного позову відновлення їх прав потребуватиме значних зусиль, є безпідставним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Позивача про забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року у справі № 808/5223/14 - скасувати.

В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» про забезпечення адміністартвиного позову - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко