Постанова № 42264794, 08.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року 810/5379/14

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" (далі-позивач, підприємство) з позовом до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий орган за наслідками перевірки вийшов за межі повноважень, а в акті відобразив інформацію, яка не підлягала зазначенню. Позивач зазначає, що у податкового органу підстави для проведення зустрічної звірки були відсутні, оскільки позивачу не направлявся запит податкового органу перед проведенням зустрічної звірки; до цього акту внесено інформацію, яку не передбачено для відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки. На підставі отриманої інформації податковим органом у відповідних інформаційних системах, що ведуться податковим органом, безпідставно змінено визначені позивачем податкові зобов'язання. Вважає, що відповідачем зроблено помилкові висновки про те, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами, не спричинили реального настання правових наслідків. Просить визнати протиправними дії відповідача: щодо проведення зустрічних звірок, на підставі яких було складено акти від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за серпень 2014 року; щодо внесення до бази даних "Податковий блок" інформації на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за серпень 2014 року; зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних "Податковий блок" суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень 2014 року; зобов'язати відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за серпень 2014 року.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити. Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких проти позовну заперечив, у його задоволенні просив відмовити, а також подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Письмові заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що внесена до податкових обліків інформація та здійснене коригування податкових зобов'язань не визначає зміст прав та обов'язків позивача, а призначені лише для службового використання податковим органом.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" є юридичною особою та зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень, серпень 2014 року. В актах зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" не знаходиться за податковою адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 6. З метою вручення товариству запиту від 02.09.2014 №3560/10/22-00/3715 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з постачальниками та покупцями за липень, серпень 2014 року здійснено вихід на податкову адресу та встановлено, що ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" не знаходиться за податковою адресою. До підрозділу податкової міліції передано запит на встановлення місцезнаходження від 02.09.2014 №552/22-00.

За результатами цих дій податковим органом складено акти від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року. В актах зазначено, що у ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень, серпень 2014р., які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України. Таким чином, господарські операції між ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують ст. 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

На підставі цих актів про неможливість проведення зустрічних звірок відповідачем здійснено внесення усіх відомостей щодо підприємств, наведених у вказаному акті, до бази даних "Податковий блок". При цьому податковим органом без винесення податкового повідомлення-рішення в інформаційних системах податкових обліків, що ведуться податковим органом, здійснено відповідне коригування раніше визначених позивачем у своїй податковій звітності податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи детальну інформацію по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів за періоди, вказані в актах перевірки (зокрема, податкові декларації з ПДВ та Додатки №5 до них, реєстри податкових накладних, первині бухгалтерські документи, акти про неможливість проведення зустрічних звірок, відомості з автоматизованої системи податкового обліку), та встановлено, що дійсно в податковим органом здійснено коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, які ним визначалися у податковій звітності з ПДВ за відповідні періоди, зокрема у Додатку №5, в сторону їх зменшення по кожному із вказаних в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів на вказану в цих актах суму.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 3 Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки (підпункт 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з пунктом 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 8 Порядку довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Згідно з п.9 Порядку матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом установлено, що відповідачем перед проведенням зустрічних звірок запити про надання пояснень та їх документального підтвердження до позивача не надсилались.

Як встановлено судом, запити іншого податкового органу на проведення зустрічної звірки до відповідача не надходили.

З урахуванням наведеного суд визнає, що через відсутність запитів від податкового органу (ініціатора) та недотримання вимог про направлення обов'язкових письмових запитів про надання інформації відповідачем позивачу, у відповідача не було підстав для проведення цих зустрічних звірок.

Отже, податковим органом не дотримано вимог норм ПК України та вищевказаних нормативно-правових актів про порядок проведення зустрічної звірки.

Разом з тим, надаючи оцінку позовним вимогам з урахуванням принципів верховенства права, законності, положень щодо чинності нормативно-правових актів, завдань адміністративного судочинства та способу захисту прав позивача, суд бере до уваги таке.

Текстуальне викладення такого акту та наведення у ньому тих чи інших слів, речень, тверджень, мотивів, дії щодо відображення в акті висновків інспектора з посиланням на недійсність чи нікчемність правочинів, відсутністю факту реального вчинення господарських операцій є позицією працівника податкового органу, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків під час зустрічної звірки чи перевірки. Проте, ці твердження працівника податкового органу самі по собі не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, не порушують прав позивача, оскільки сам акт зустрічної звірки (перевірки, тощо) не є підставою для виникнення грошового зобов'язання.

Обґрунтованість викладеного в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновку, належність і допустимість його як доказу, оцінка цього доказу на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом відповідно до вимог ст.ст. 69, 70, 79, 86 КАС України під час розгляду відповідних адміністративних справ з іншим предметом позову, якщо в основу спору покладено такий висновок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає також, що принцип верховенства права, встановлений у ч.1 ст. 8 Конституції України, слід розуміти у взаємозв'язку з положеннями ст. 3 Конституції України. Саме так цей принцип викладено у ч.1 ст. 8 КАС України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по проведенню зустрічної звірки та по складанню акта зустрічної звірки чи акта про неможливість її проведення, відображенню в ньому певних висновків не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову з іншим предметом оскарження (зокрема, про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій).

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправними дій щодо проведення зустрічних звірок, складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок, відображенню в них певних висновків не відповідає його змісту.

Суд бере до уваги, що дії по проведенню зустрічних звірок, складенню актів про неможливість їх проведення на час судового розгляду справи вже виконано податковим органом.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржені дії відповідача (щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" на підставі яких складено від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за період серпень 2014 року) не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача, відтак ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за серпень 2014 року, то суд зазначає, що заборона на використання та передачу іншим податковим органам податкової інформації суперечить положенням ст. 74 ПК України. Так, відповідно до приписів ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. З урахуванням наведеного ця позовна вимога задоволенню також не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до бази даних "Податковий блок" інформації на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за період серпень 2014 року суд зазначає таке.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

У пункті 86.7 статті 86 ПК України зазначено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8. статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, податкове повідомлення-рішення - це правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, який останні зобов'язані прийняти у передбачених законом випадках; він видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Ситуація, коли за наслідками перевірки не приймається податкове повідомлення-рішення, передбачена п.86.9 ст.86 ПК України, а зазначені у цій нормі обставини у даному випадку відсутні.

Відповідно до Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби", затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків". Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, за відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційній системі податкового органу, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Суд вважає, що зміна податковим органом в інформаційній системі показників податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємства на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни таких показників цим підприємством самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

Це означає, що коригування відповідачем податкового кредиту і податкових зобов'язань за наведених обставин на підставі акта перевірки повинно здійснюватися податковим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення за результатом проведеної зустрічної звірки позивача податковим органом не виносилось.

З урахуванням наведеного суд вважає, що дії відповідача, що виразилась у коригуванні ним показників податкової звітності без винесення податкового повідомлення-рішення, а саме, внесення до бази даних "Податковий блок", що ведеться податковим органом, інших відомостей на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки є протиправними. Крім того, про здійснене коригування в інформаційних базах даних податковим органом не повідомлено позивача, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини створює для нього ситуацію правової невизначеності. Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у цій ситуації є відновлення показників в електронній базі даних "Податковий блок" суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які товариство включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період липень і серпень 2014 року.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 р. в адміністративній справі № К/800/47935/13 за позовом ТОВ «Укрспецбуд АВ» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Також, суд звертає увагу, що для перевірки даних, зазначених в податкових деклараціях, які включено до інформаційних базах даних Державної фіскальної служби, податковий орган має право провести відповідну перевірку.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч.3 цієї ж статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з державного бюджету судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення до бази даних "Податковий блок" інформації на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за період серпень 2014 року.

Зобов'язати Вишгородську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відновити в електронній базі даних "Податковий блок" суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період липень і серпень 2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" судові витрати у розмірі 24 (двадцять чотири) грн 36 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.