Рішення № 4226463, 28.07.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2009 р. Справа № 08/1789

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –Тулуш Я.М. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача

товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»

до відповідача

приватного підприємства «Стройинвест-Партнер»

про

стягнення 8 184,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Стройинвест-Партнер»8 184,00 грн. заборгованості за поставлені будівельні матеріали та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Неподання Відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника Відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що з лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»(Позивачем) та приватним підприємством «Стройинвест-Партнер»(Відповідачем) існують господарські відносини. На підставі усних заявок Відповідача, Позивачем формувались партії будівельних матеріалів та поставлялися відповідачеві на підставі накладних.

Так, в період з 04.03.2008 року по 07.10.2008 року Позивач передав представнику Відповідача товар на загальну суму 76 624,00 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарів (копії накладних на отримання товарів у кількості 31 штук додані до матеріалів позову, оригінали оглянуті судом у засіданні). Повноваження представника підтверджується довіреностями виданими Відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії довіреностей у кількості 15 штук додані Позивачем до матеріалів позову, оригінали оглянуті судом у засіданні) Факт отримання товару за накладними підтверджується підписами представника відповідача.

За поставлені позивачем товари Відповідач розрахувався не в повному обсязі. В період з 28.02.2008 року по 19.08.2008 року останнім перераховано грошові кошти у розмірі 68 440,00 грн., на день звернення Позивача з позовом заборгованість Відповідача становить 8 184,00 грн.

02.04.2009 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія № 1 з вимогою сплатити вартість поставлених товарів у сумі 8 184,00 грн. Претензія Позивачем отримана, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення від 14.04.2009 року.

Ст. ст. 173, 174, 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний термін з дня пред’явлення вимоги. Як встановлено у судовому засіданні Позивачем 02.04.2008 року було направлено вимогу Відповідачеві про сплату залишку заборгованості за поставлений товар у сумі 8 184,00 грн., проте останній у семиденний термін не сплатив заборгованість, у зв’язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

На момент звернення до суду заборгованість Відповідача становить 8 184,00 грн. Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком боргу, копіями накладних у кількості 31 шт., копіями довіреностей в кількості 15 шт., виписками з особового рахунку Позивача (про часткову оплату).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Стройинвест-Партнер»(м. Черкаси, Соснівський район, вул. Смілянська, 44, ідентифікаційний код 32940627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЛАЙН»(Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 41, ідентифікаційний код 31099076) 8 184,00 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко