Рішення № 42264581, 09.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа № 911/4730/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Агротехніки”, м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства “Поділля”, Фастівський район, с. Веприк

про стягнення 147360,70 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Світ Агротехніки” (надалі позивач) заявлено позов до Приватного сільськогосподарського підприємства “Поділля” (надалі відповідач) про стягнення 147360,70 грн. з яких 110000,00 грн. основного боргу, 299,17 грн. 3% річних, 2561,53 грн. пені, 35400,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 11.08.2014 р. № САТ-234.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 26.11.2014 р.

18.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду.

У судове засідання 26.11.2014 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, хоча про місце, дату та час розгляду даного спору був повідомлений належним чином ухвалою суду від 06.10.2014 р., що підтверджується поштовим повідомленням врученим 18.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2014 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 09.12.2014 р.

09.12.2014 р. у судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору та те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

11 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Світ Агротехніки” (позивач, продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством “Поділля” (відповідач, покупець) укладено договір поставки бувшої у використанні сільськогосподарської техніки № САТ-234 відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту товар) згідно з умовами оплати які викладені в п. 2.

Згідно з п. 2.1. договору на момент підписання цього договору загальна вартість товару становить 1100000,00 грн. (сто десять тисяч гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 20% - 18333,33 грн.

У п. 2.2. договору сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов’язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях в наступному порядку:

- 50000,00 грн. (п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок), в строк до 30 липня 2014 року;

- 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), в строк до 30 серпня 2014 року;

- 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), в строк до 30 вересня 2014 року;

- 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), в строк до 30 жовтня 2014 року.

Пунктом 5.1. договору закріплено, що права та обов’язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

На виконання умов договору поставки бувшої у використанні сільськогосподарської техніки № САТ-234 від 11.07.2014 р. позивачем здійснено поставку товару, про що свідчить наявна у матеріалах справи підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток підприємств копія акту приймання передачі від 11.07.2014 р.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором поставки у частині сплати вартості поставленого позивачем товару не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити суму боргу, що підтверджується описом вкладення у лист від 31.10.2014 р.

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Як зазначає позивач, станом на дату винесення рішення., відповідач з позивачем за поставлений товар не розрахувався, а тому, заборгованість відповідача перед позивачем становить 110000,00 грн. Докази протилежного відповідачем до суду не надано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, у частині оплати поставленого товару за договором поставки бувшої у використанні сільськогосподарської техніки № САТ-234 від 11.07.2014 р.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, та у зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався за нього розрахуватись. Оскільки, відповідач не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 110000,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, враховуючи вимоги статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вимога про стягнення з відповідача 110000,00 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 2561,53 грн. пені, 34500,00 грн. штрафу та 299,17 грн. 3% річних.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договору за прострочення оплати вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день несплати. Окрім пені покупець сплачує продавцю штраф в залежності від терміну заборгованості:

- Від 2 до 10 календарних днів – у розмірі 10% від простроченої заборгованості;

- Від 11 до 20 календарних днів – у розмірі 15% від простроченої заборгованості;

- Від 21 до 25 календарних днів – у розмірі 20% від простроченої заборгованості;

- Від 26 календарних днів – у розмірі 30% від простроченої заборгованості.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, приписами частини шостої ст. 232 ГК України обмежено право нарахування кредитором штрафних санкції за прострочення виконання зобов’язання шестимісячним строком з дати виникнення прострочення.

Зробивши розрахунок пені по заборгованості за поставлений товар, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2561,53 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.

Пунктом 8.7. договору передбачено, що покупець повинен безперешкодно надавати продавцю можливість огляду плугу у будь-який час на вимогу продавця.

15 вересня 2014 року ТОВ «Світ Агротехніки» надіслало на адресу ПСП «Поділля» лист з вимогою оглянути плуг у зручний для відповідача час. У свою чергу ПСП «Поділля» відповіді на дану вимогу та можливості оглянути передану за договором поставки бувшої у використанні сільськогосподарської техніки № САТ-234 не надало.

У п. 8.8. договору у випадку порушення покупцем умов п. 8.6. 8.7. на покупця накладається штраф у розмірі 5% від вартості товару за кожен факт такого порушення.

Відповідно до п. 7.3. договору за прострочення оплати вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день несплати. Окрім пені покупець сплачує продавцю штраф в залежності від терміну заборгованості:

- Від 2 до 10 календарних днів – у розмірі 10% від простроченої заборгованості;

- Від 11 до 20 календарних днів – у розмірі 15% від простроченої заборгованості;

- Від 21 до 25 календарних днів – у розмірі 20% від простроченої заборгованості;

- Від 26 календарних днів – у розмірі 30% від простроченої заборгованості.

Зробивши розрахунок штрафу по заборгованості за поставлений товар, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34500,00 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар за весь час прострочення, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 299,17 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Поділля” (08531, Київська обл., Фастівський район, с. Веприк, вул. Щорса, буд. 3; код ЄДРПО України 31124772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Агротехніки” (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 8; код ЄДРПО України 36947647) – 110000 (сто десять тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 2561 (дві тисячі п’ятсот шістдесят одна) гривня 53 коп. пені, 34500 (тридцять чотири тисячі п’ятсот) гривень 00 коп. штрафу, 299 (двісті дев’яносто дев’ять) гривень 17 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін