Постанова № 42263019, 22.12.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Справа №П/811/1636/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Харківського національного університету внутрішніх справ

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення витрат.

Харківський національний університет внутрішніх справ (далі за текстом - ХНУВС) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладні Міністерства внутрішніх справи України, в сумі 28 066,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 31.07.2009 р., будучи зарахованим на навчання до Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ України, звідки згодом був переведений до Харківського національного університету внутрішніх справ України, який закінчив 15.06.2013 р. Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 23.04.2014 р. №109 о/с відповідача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за власним бажанням. Оскільки відповідач, всупереч умовам укладених з ним договорів про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України від 21.09.2009 р. та 29.08.2011 р., звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням до встановленого трирічного періоду перебування на службі, тому повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утримання під час навчання, у розмірі 28 066,78 грн., однак ОСОБА_2 відмовляється в добровільному порядку повернути ці кошти, а тому позивач просить суд стягнути їх з нього на свою користь.

Відповідачем до суду заперечення не подано. У судовому засіданні відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що на момент укладання договору від 02.09.2009 р. він був неповнолітнім, а договір від 29.08.2011 р. він не підписував. Також відповідач вказав, що розміром витрат, визначених позивачем до відшкодування є необґрунтованим та здійснений без урахування витрат фактично понесених позивачем на його навчання.

Представником позивача та відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі (а.с.31, 115).

Відповідно до ухвали від 22.12.2014 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.118).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, висновок експерта, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 31.07.2009 р. по 23.04.2014 р. (а.с.5-8)

Так, наказом Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС №212 о/с від 31.07.2009 р. відповідач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований з 31.07.2009 р. курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ з присвоєнням звання «рядовий міліції» (а.с.6).

У зв'язку з цим між Кіровоградським юридичним інститутом ХНУВС (виконавцем), УМВС України в Кіровоградській області (замовником) та ОСОБА_2 укладено договір №886 від 02.09.09 про підготовку фахівця у Кіровоградському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр протягом 4 років в галузі знань «Право» напрямом підготовки «правознавство» (а.с.12-13).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 р. №727-р «Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» погоджено пропозицію Міністерства внутрішніх справ щодо ліквідації ряду вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, зокрема Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (пп.2 п.1 розпорядження). Також установлено, що слухачі, курсанти та студенти вищих навчальних закладів, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього розпорядження, продовжують навчання в університетах, до складу яких входили такі навчальні заклади, або інших вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ за їх вибором шляхом переведення в установленому порядку.

На підставі цього, наказом ХНУВС №431 о/с від 25.08.2011 р. відповідача переведено для подальшого навчання на 3-й курс факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання за спеціальністю «правознавство» Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с.9)

Також між ХНУВС (виконавцем), УМВС України в Кіровоградській області (замовником) та ОСОБА_2 укладено договір від 29.08.2011 р. про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.64-65). Згідно з п.7.4, 7.5 цього договору, після його підписання договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, укладений між Кіровоградським юридичним інститутом, УМВС України в Кіровоградській області (замовником) та ОСОБА_2 від 02.09.2009 р. припиняється, а всі права і обов'язки сторони виконавця переходять до Харківського національного університету внутрішніх справ. Дія цього договору поширюється на правовідносини, що виникли до його підписання, на підставі договору, передбаченого п.7.4.

Наказом ХНУВС №133 о/с від 15.06.2013 р. відповідача відраховано зі складу курсантів у зв'язку з закінченням навчання та відкомандировано до УМВС України в Кіровоградській області для подальшого проходження служби (а.с.10).

Між тим, наказом УМВС України в Кіровоградські області №109 о/с від 23.04.2014 р. лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів МВС у запас Збройних сил за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.11).

Листом №3/704 від 28.04.2014 р. УМВС України в Кіровоградській області інформувало ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ (а.с.15), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 21 постанови №8 від 20.05.2013 р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. №565-ХІІ на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ч.5, 7 ст.18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01.03.2007 р. (далі за текстом - Порядок) визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: 1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; 2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; 3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Пунктами 2, 3, 4, 6, 7 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктами 6.13, 6.27, 6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 р. №62, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2008 р. за №193/14884, ВНЗ, в особі ректора (начальника), з одного боку, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, в особі начальника, з другого боку, та громадянином України, який зарахований на навчання до ВНЗ за державним замовленням, з третього боку, протягом місяця з дня зарахування на навчання укладається договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок та підстави для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у ВНЗ осіб, які навчалися за державним замовленням, визначаються відповідно до чинного законодавства.

У разі відмови осіб, які навчалися за державним замовленням, від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як вбачається з умов договорів про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 02.09.2009 р. та від 29.08.2011 р., укладених з відповідачем, ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання в тому числі, після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років, а у випадку звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, відшкодувати бюджету фактичні витрати, пов'язані з утриманням його у навчальному закладі.

Всупереч цьому, ОСОБА_2 пропрацював в органах внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу лише 10 місяців та 8 днів і звільнився за власним бажанням.

Відтак, оскільки відповідач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ з посади начальницького складу за власним бажанням до закінчення трирічного строку з моменту закінчення ним вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України, де він навчався за державним замовленням, тому відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про міліцію», на підставі договорів від 02.09.2009 р. та від 29.08.2011 р. відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з довідкою-розрахунком ХНУВС №4/239д, складеною після закінчення курсантом ОСОБА_2 навчання, витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС склали 28 066,78 грн., з яких 11 279,21 грн. - грошове забезпечення, 8 283,24 грн. - продовольче забезпечення, 2 548,96 грн. - речове забезпечення, 5 955,37 грн. - оплата житлово-комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (а.с.14).

Оскільки відповідач після звільнення зі служби відмовився від добровільного відшкодування цих витрат (а.с.63), тому їх належить стягнути у судовому порядку.

У ході судового розгляду справи відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на неправомірність договорів про підготовку фахівця в навчальному закладі, стверджуючи, що договір від 02.09.2009 р. укладений ним як неповнолітнім за відсутності письмової згоди його батьків, а договір від 29.08.2011 р. він не підписував, у зв'язку з чим клопотав про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №1854 від 20.11.2014 р. Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 у договорі про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 29.08.2011 р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.103-106).

Оцінюючи ці докази, суд виходить з того, що ст.204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Наведені відповідачем доводи про неправомірність договорів про підготовку фахівця в навчальному закладі, згідно з якими позивачем заявлено даний позов, не є підставою для відмови у стягненні коштів, оскільки оспорювання дійсності договору з підстав його вчинення неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків, а також з підстав відсутності волевиявлення, оформленого особистим підписом, з огляду на ст.ст.215, 222 Цивільного кодексу України, може розглядатися лише за відповідними позовами заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів наявності судових рішень про визнання недійними договорів про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 02.09.2009 р. та від 29.08.2011 р. відповідачем суду не надано, а відтак ці договори в силу статті 269 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Щодо вартості витрат, понесених на утримання ОСОБА_2 та заявлених до примусового стягнення, то їх загальний розмір 28 066,78 грн. підтверджується затвердженою довідкою-розрахунком ХНУВС №4/239д від 04.06.2013 р. та наказом ХНУВС №133 о/с від 15.06.2013 р.

Позивачем також надано суду відповідні розрахунки фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, які складені відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. №419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 р. за №863/14130 (а.с.57-62).

Під час розгляду справи відповідачем зазначені розрахунки не спростовані та не надано доказів відшкодування позивачу понесених витрат.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справи України, у розмірі 28 066,78 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У даній справі позивач не поніс судових витрат, позаяк ухвалою судді від 10.06.2014 р. сплату судового збору йому було відстрочено до винесення рішення у справі.

Витрати відповідача, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 2 214,00 грн. присудженню йому не підлягають, оскільки спір вирішено не на його користь.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути зі ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової кварти платника податків НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 3125520110566 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладні Міністерства внутрішніх справи України, в сумі 28 066,78 грн. (двадцять вісім тисяч шістдесят шість грн. 78 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт