Постанова № 42262680, 12.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2015 р. Справа № 908/654/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Камишева Л.М. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі – Монастирській Є.С.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (вх.№3460З/1-43) на рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2014 року у справі №908/654/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж, м. Приморськ, Приморського району, Запорізької області

до Приморської міської ради Запорізької області, м. Приморськ, Приморського району, Запорізької області,

про стягнення 62216,30 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.05.2014 року у справі №908/654/14 (суддя Смірнов О.Г.) провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморської міської ради Запорізької області щодо стягнення з останньої заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 19156,83 грн. - припинено. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморської міської ради Запорізької області задоволено частково. Стягнуто з Приморської міської ради Запорізької області на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 17974 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 36 коп., борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 18452 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1069 (одна тисяча шістдесят дев'ять) грн. 68 коп., видано наказ. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморської міської ради Запорізької області щодо стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 13433,53 грн. відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Запорізької області від 20.05.2014 року у справі №908/654/14 в частині стягнення боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2014 року порушено провадження за даною апеляційною скаргою та призначено її розгляд на 23.07.2014 року.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 р. за №1632-VII змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року, апеляційну скаргу позивача прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 19.11.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року для надання позивачем до матеріалів справи копій документів та у зв’язку з неприбуттям представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 08.12.2014 року.

08.12.2014 року на виконання вимог ухвали від 27.10.2014 року та 19.11.2014 року представником позивача було надано до матеріалів справи копію позовної заяви з копіями додатків та копії всіх документів, які знаходились у справі №908/654/14 (вх.№11830).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 22.12.2014 року, явку в судове засідання представника позивача було визнано необов’язковою.

17.12.2014 року від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх.№12548), в яких він остаточно просить змінити рішення в частині стягнення 18452,41 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у травні 2013 року, а саме замість помилково визначеної суми у розмірі 18452,41 грн. стягнути 18546,54 грн. В частині відмови у задоволенні позовних вимог за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у липні, серпні, вересні та жовтні 2013 року скасувати рішення та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення боргу вимог за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 13339,40 грн. в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.12.2014 року задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду апеляційної скарги, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 06.01.2015 року. Визнано необов’язковою явку представників сторін в судове засідання.

Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", далі Постачальник електричної енергії, та Приморською міською радою Запорізької області, далі Споживач, був укладений Договір про постачання електричної енергії № 137 від 05.05.2004 року, далі Договір.

Відповідно до п. 1. Договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.1.2 Договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, зокрема в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, додатком № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», Додатком № 2 «Порядок визначення та коригування граничних величин» та з урахуванням розділу 6 цього договору.

Згідно з п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником електричної енергії розрахунково згідно з вимогами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та ПКЕЕ.

Умовами п. 2.2.2. Договору передбачений обов'язок Споживача дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та Додатком № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» і Додатком № 2 «Порядок визначення та коригування граничних величин».

Пунктом 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 2006 року) сторони дійшли згоди, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони. У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається Постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Згідно з п. 9.1. Договору, невід'ємними частинами до нього є додатки № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 7. При цьому, вказаним пунктом договору визначено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками представниками сторін.

Згідно з п. 1 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до договору (далі - додаток № 4 до договору) розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

Умовами п. 4 додатка № 4 до договору визначено, що Споживач не пізніше 17:00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою додатка № 5.1.;

- «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою додатка № 11.1» (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу). Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Відповідно до п. 5.1 додатку № 4 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 2006 року) постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача. Пунктом 5.2. вказаного додатку сторони дійшли згоди, що у разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником електричної енергії при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активні електричну енергію», сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величини вартості, визначеної, виходячи з середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно з п. 6 додатка № 4 до договору рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі. При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення Споживачу нарочним Постачальника електричної енергії Споживач зобов'язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів),

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата, зазначена в журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення Споживачу, про що зазначено у п. 7 додатку № 4 до договору.

Умовами п. 9 вищевказаного додатка № 4 до договору визначено, що при виявленні представником Постачальника електричної енергії під час проведення перевірки у Споживача розрахункових приладів обліку факту надання Споживачем недостовірних відомостей про електроспоживання в «Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», Постачальником електричної енергії здійснюється перерахунок на підставі фактичних показів розрахункових приладів обліку.

Відповідно до п. 9.7. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь який момент за узгодженням сторін.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що зважаючи на відсутність заяв сторін про припинення строку дії договору, умови договору є дійсними і на момент розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції в щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення в частині заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 17974,36 грн. (враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості за спожиту активну електричну енергію всього сумі 19156,83 грн.)

Як вірно встановлено господарським судом, на виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги з постачання активної електричної енергії, а відповідач спожив активну електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, зокрема:

- актом за липень 2013 року, згідно з яким відповідач спожив активну електричну енергію в обсязі 7228 кВт/ год.;

- актом за серпень 2013 року, згідно з яким відповідач спожив активну електричну енергію в обсязі 8936 кВт/ год.;

- актом за вересень 2013 року, згідно з яким відповідач спожив активну електричну енергію в обсязі 7676 кВт/ год.;

- актом за жовтень 2013 року, згідно з яким відповідач спожив активну електричну енергію в обсязі 6276 кВт/ год.

Разом з тим, на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату спожитої електричної енергії на загальну суму 37131,19 грн.

Частина 1 ст. 275 ГК України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу (ч. 2 ст. 275 ГК України). При цьому, вказану статтю слід застосовувати у системному зв'язку із ст. 714 ЦК України, відповідно до якої за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - електричної енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст.ст. 655-697 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Частина 1 ст. 277 ГК України передбачає, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Відповідно до п. 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, далі ПКЕЕ., остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

При цьому, п.п. 2 п. 10.2 ПКЕЕ визначено, що Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що кореспондується з пунктом 6.1 ПКЕЕ.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату за спожиту в спірному періоді активну електричну енергію на загальну суму 19156,83 грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень та квитанцій:

Таким чином, відповідачем погашено борг за спожиту активну електричну енергію всього сумі 19156,83 грн. Однак вказані дії вчиненні відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Так, припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем частково проведений розрахунок за спожиту активну електричну енергію за вказаним Договором, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморської міської ради Запорізької області щодо стягнення з останньої заборгованості в сумі 19156,83 грн., підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, зокрема наявність боргу з боку відповідача за спожиту активну електричну енергію в сумі 17974,36 грн., що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями та рахунками, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів оплати вказаної суми боргу суду не надав. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача в суді апеляційної інстанції, він визнає вказану заборгованість в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж про стягнення з Приморської міської ради Запорізької області заборгованості за спожиту активну електричну енергію частково в сумі 17974,36 грн.

В цій частині рішення сторонами не оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем також заявлена вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2013 року всього в сумі 31885,94 грн.

Задовольняючи вказану позовну вимогу частково в сумі 18452,41 грн., господарський суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії на 2013 рік у строк, передбачений п. 5.1 договору про постачання електричної енергії №137 від 05.05.04р., тому враховуючи положення даного пункту договору позивач визначив договірні величини споживання електричної енергії у відповідних місяцях 2013 року на рівні договірних величин за 2012 рік, про що свідчить додаток №1 до договору «Договірні величини споживання електричної енергії на 2013 рік».

Також місцевим судом зазначено, що при порівнянні обсягів спожитої відповідачем активної електроенергії у спірний період згідно актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію та договірних обсягів споживання електроенергії відповідних періодів на 2012 рік, перевищення договірних величин споживання електроенергії відбулося лише у травні 2013 року на 18230 кВт/год, тоді як перевищення договірних величин за інші місяці відсутнє.

Проте колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.2 розділу 4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 - у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Зазначене узгоджується з п.6 додаткової угоди №2 до договору від 2006р., (т.1 а.с. 52-53) якою викладено в новій редакції розділ 5 договору: «п. 5,1. Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний календарний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначаються постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

п. 5.2. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з п. 5.1 цього договору обсягів».

З огляду на те, що споживач не надав до 1 листопада 2012 року відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2013 рік, енергопостачальником в самостійному порядку відповідно до умов договору визначено договірні величини споживання електроенергії на 2013 рік саме за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах 2012 року, про що складено додаток №1 до договору. (т.1 а.с. 160).

Таким чином, враховуючі вищезазначені вимоги ПКЕЕ та умови договору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що договірні величини споживання електричної енергії у відповідних місяцях 2013 року визначені енергопостачальником на рівні договірних величин за 2012 рік, що не відповідає обсягам визначеним у додатку №1 до договору.

Так, згідно актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за 2012 рік вбачається, що:

За травень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 6907 кВт/год, які склалися з наступних показів: 3133 кВт/год по 1 класу згідно акту про спожиту е/е + 3774 кВт/год по 2 класу на підставі показів 290795, зафіксованих актом візуального зняття показів від 24.05.2012р. по Артезіанській свердловині с. Підспір'є. При цьому, споживачем в акті про спожиту активну е/е покази по Артезіанській свердловині не були враховані;

За липень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 5325 кВт/год відповідно до акту про спожиту активну е/е;

За серпень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 6996 кВт/год відповідно до акту про спожиту активну е/е;

За вересень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 2925 кВт/год відповідно до акту про спожиту активну е/е;

За жовтень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 1909 кВт/год відповідно до акту про спожиту активну е/е.

Згідно актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за 2013 рік вбачається, що:

За травень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 25230 кВт/год, які склалися з наступних показів: 859 кВт/год по 1 класу згідно акту про спожиту е/е + 24371 кВт/год по 2 класу на підставі показів 337262, зафіксованих актом візуального зняття показів від 31.05.2013р. по Артезіанській свердловині с. Підспір'є. При цьому, споживачем в акті про спожиту активну е/е покази по Артезіанській свердловині не були враховані;

За липень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 7228 кВт/год, які склалися з наступних показів: 260+52+2988 кВт/год (по Артезіанській свердловині) згідно акту про спожиту е/е (в якому здійсненні енергопостачальником виправлення з урахуванням фактичних показів за попередній період) + донараховано 3928 кВт/год (як різниця між показами 352399, зафіксованими актом візуального зняття показів від 01.08.2013р., та показами згідно акту про спожиту е/е - 348471;

За серпень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 8933 кВт/год, що на 3 одиниці менше ніж згідно розрахунків споживача, у зв'язку із його помилкою в акті про спожиту активну е/е;

За вересень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 7676 кВт/год відповідно до акту про спожиту активну е/е; За жовтень відповідач спожив активну електроенергію в обсязі 6276 кВт/год відповідно до акту про спожиту активну е/е.

Враховуючі вищезазначені обсяги спожитої е/е, постачальником було розраховано ПДВ у 2013 році як різниця між фактичними обсягами споживання 2012 року відповідних періодів - травень, липень-жовтень, та фактичними обсягами споживання 2013 року відповідних періодів, а саме:

У травні 2013 року 25230 кВт/год - 6907 кВт/год = 18323 кВт/год * 1,0122 = 18546,54 грн.

У липні 2013 року 7228 кВт/год - 5325 кВт/год = 1903 кВт/год * 1,0122 = 1926,22 грн.

У серпні 2013 року 8933 кВт/год - 6996 кВт/год = 1937 кВт/год * 1,0324 = 1999,76 грн.

У вересні 2013 року 7676 кВт/год - 2925 кВт/год = 4751 кВт/год * 1,0324 = 4904,93 грн.

У жовтні 2013 року 6276 кВт/год - 1909 кВт/год = 4367 кВт/год * 1,0324 = 4508,49 грн.

В своєму рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача та стягнення за допущене споживачем перевищення договірних величин у травні 2013р. на суму 18452,41грн., яка була розрахована судом наступним чином: 25230 кВт/год (фактичний обсяг споживання е/е за 2013р.) - 7000 кВт/год (договірна величина споживання е/е за 2012р.) = 18230 кВт/год * 1,0122 = 18452,41грн.

Як видно із зазначеного розрахунку судом врахована договірна величина споживання е/е за травень 12р. - 7000кВт/год замість фактичного обсягу за відповідний період - 6907 кВт/год, що призвело до помилкового визначення суми ПДВ за травень 2013р., а саме, замість 18 546,54грн. стягнуто лише 18 452,41грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що місцевим судом при визначенні перевищення договірних величин за період з липня по жовтень 2013р. було помилково взято до уваги договірні величини споживання е/е за 2012р. замість фактичних обсягів відповідно до вимог ПКЕЕ та умов договору, суд дійшов помилкового висновку про відсутність перевищення договірних величин споживання е/е у зазначений період, що не відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та такою, що підлягаю задоволенню і зміною рішення господарського Запорізької області від 20.05.2014 року у справі № 908/654/14 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за травень 2013 року з 18452,41 грн. на 18546,54 грн. та скасування рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 13433,53 грн. з прийняттям нового рішення про задоволення позову про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі за період з липня по жовтень 2013 року в сумі 13339,40 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає частковій зміні та частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга – задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 85, 99, 101, пунктом 2, 3 статті 103, п.1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20 травня 2014 року у справі №908/654/14 змінити в частині стягнення з відповідача боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за травень 2013 року з 18452,41 грн.

Стягнути з Приморської міської ради Запорізької області, (72100, м. Приморськ, Запорізької області, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж, (72100, м. Приморськ, Запорізької області, вул. Пролетарська, буд. 13, код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за травень 2013 року в сумі 18546,54 грн.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20 травня 2014 року у справі №908/654/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморської міської ради Запорізької області щодо стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 13433,53 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приморської міської ради Запорізької області, (72100, м. Приморськ, Запорізької області, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж, (72100, м. Приморськ, Запорізької області, вул. Пролетарська, буд. 13, код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період з липня по жовтень 2013 року в сумі 13339,40 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Приморської міської ради Запорізької області, (72100, м. Приморськ, Запорізької області, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж, (72100, м. Приморськ, Запорізької області, вул. Пролетарська, буд. 13, код ЄДРПОУ 00130926) 1827,00 грн. судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 12.01.2015 р.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Пелипенко Н.М.