Постанова № 42262546, 15.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2014 року № 826/16122/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП»доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходівпровизнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2014 року № 10027001/2014/400036/2, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» (далі - ТОВ «ТЛ ГРУП, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 24 червня 2014 року № 100270001/2014/400036/2 Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було помилково застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки позивачем були надані всі наявні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Позивач вважає, що за наявності всіх передбачених законодавством документів митний орган, перевіривши правильність розрахунку та числове значення заявленої митної вартості, зобов'язаний був визнати митну вартість, визначену декларантом.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів в своїх запереченнях просив суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ТЛ ГРУП» повністю відмовити, оскільки при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в зв'язку з неявкою в судове засідання 26 листопада 2014 року представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2014 року між ТОВ «ТЛ ГРУП» (покупець) та підприємством «Тайгрис» (Російська Федерація) (продавець/постачальник) було укладено договір поставки № 02/14, згідно умов якого продавець/постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити покупцю товар, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

24 червня 2014 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів МД № 100270001/2014/279416 з метою митного оформлення товару, отриманого за вказаним вище договором, а саме:

1. Фільтр повітряний для двигунів внутрішнього згоряння: Sakura А2536 арт. А2536- 21 шт. Sakura А5023 арт. А5023 - 50 шт. Sakura А5102 арт. А5102 - 27 шт. Sakura А5331 арт. А5331 - 6 шт. Sakura А68380 арт. А68380 - 36 шт. Sakura А7117 арт. А7117 - 13 шт. Sakura А7124 арт. А7124 - 87 шт. Sakura А7926 арт. А7926 - 17 шт. Sakura А8661 арт. А8661 - 13 шт. Sakura А8725 арт. А8725 - 12 шт. Sakura AS5102 арт. AS5102 - 23 шт. Виробник PT SELAMAT SEMPURNA TBK. Країна виробництва ID. Торговельна марка Sakura (далі - товар 1);

2. Фільтр повітряний для двигунів внутрішнього згоряння: JS A0029 арт. А0029 - 100шт. JS A8510 арт. А8510 - 40 шт. Виробник Asaka-Shi Research laboratories. Країна виробництва JP. Торговельна марка Js Asakashi (далі - товар 2);

3. Фільтр повітряний салону автомобіля : JS АС3503С арт. АС3503С - 60 шт. JS АС3504С арт. АС3504С - 40 шт. JS АС8502 арт. АС8502 - 60 шт. JS АС881С арт. АС881С - 60 шт. JS АС881J арт. АС881J - 60 шт. Виробник Asaka-Shi Research laboratories. Країна виробництва JP. Торговельна марка Js Asakashi (далі - товар 3);

4. Фільтри для фільтрування палива та мастил в автомобілях: масляний JS С0065 арт. С0065-300шт. масляний JS C101J арт. C101J-72 шт. масляний JS C114J арт. C114J-40 шт. паливний JS FC208J арт. FC208J-80 шт. паливний JS FC321J арт. FC321J-60 шт. паливний JS FS6305 арт. FS6305-96 шт. АКПП JS JT128K арт. JT128K-25 шт. АКПП JS JT214K арт. JT214K-20 шт. АКПП JS JT305K арт. JT305K-20 шт. АКПП JS JT423K арт. JT423K-20 шт. АКПП JS JT439K арт. JT439K-40 шт. АКПП JS JT452 арт. JT452-80 шт. масляний JS ОЕ0073 арт. ОЕ0073-50шт. масляний JS ОЄ0078 арт. ОЕ0078-50 шт. Виробник Asaka-Shi Research laboratories. Країна виробництва JP. Торговельна марка Js Asakashi (далі - товар 4);

5. Колодки гальмівні барабанні до автомобілів: NiBK FN6741 арт. FN6741-24шт. Виробник JNBK Co LTD. Країна виробництва JP. Торговельна марка NIBK (далі - товар 5);

6. Частини дискових гальм до автомобілів: Колодки гальмівні дискові: NiBK PN0145 арт. PN0145-20 шт. NiBK PN1494 арт. PN1494-20 шт. NiBK PN2261 арт. PN2261-20 шт. NiBK PN2466 арт. PN2466-60 шт. NiBK PN3090 арт. PN3090-40 шт. NiBK PN3391 арт. PN3391-60 шт. NiBK PN3500 арт. PN3500-40 шт. NiBK PN3593 арт. PN3593-40 шт. NiBK PN8125 арт. PN8125-20 шт. NiBK PN8397 арт. PN8397-40 шт. NiBK PN9806 арт. PN9806-20шт. Диск гальмівний: NiBK RN1171 арт. RN1171-4 шт. NiBK RN1218 арт. RN1218-4шт. NiBK RN1227 арт. RN1227-6шт. NiBK RN1242 арт. RN1242-12 шт. NiBK RN1243 арт. RN1243-24 шт. NiBK RN1303 арт. RN1303-8 шт. NiBK RN1360 арт. RN1360-16 шт. NiBK RN1365 арт. RN1365-32 шт. NiBK RN1370 арт. RN1370-4 шт. NiBK RN1387 арт. RN1387-6 шт. NiBK RN1388 арт. RN1388-4шт. NiBK RN1390 арт. RN1390-8 шт. NiBK RN1399 арт. RN1399-12 шт. NiBK RN1400 арт. RN1400-4 шт. NiBK RN1403 арт. RN1403-16 шт. NiBK RN1405 арт. RN1405-4 шт. RN1406 арт. RN1406-8шт. NiBK RN1407 арт. RN1407-8 шт. NiBK RN1408 арт. RN1408-4 шт. NiBK RN1413 арт. RN1413-8 шт. NiBK RN1427 арт. RN1427-8 шт. NiBK RN1432 арт. RN1432-8шт. NiBK RN1441 арт. RN1441-8шт. Виробник JNBK Co LTD. Країна виробництва JP. Торговельна марка NIBK (далі - товар 6);

7. Фільтри для фільтрування палива та мастил в автомобілях: масляний Sakura C1032 арт. С1032-100шт. масляний Sakura C5502 арт. С5502-54шт. масляний Sakura C5507 арт. С5507-12шт. масляний Sakura C5725 арт. С5725-18шт. масляний Sakura C7103 арт. С7103-204шт. масляний Sakura C7105 арт. С7105-60шт. паливний Sakura EF6801 арт. EF6801-107 шт. масляний Sakura ЕО6801 арт. ЕО6801-31шт. паливний Sakura FC25040 арт. FC25040-27 шт. паливний Sakura FC5507 арт. FC5507-24 шт. паливний Sakura FC5509 арт. FC5509-96 шт. паливний Sakura FC6501 арт. FC6501-108шт. паливний Sakura FC6502 арт. FC6502-108 шт. гідравлічний Sakura H5502 арт. Н5502-50шт. гідравлічний Sakura H5901 арт. Н5901-20шт. гідравлічний Sakura H5910 арт. Н5910-50 шт. гідравлічний Sakura H5911 арт. Н5911-16шт. гідравлічний Sakura НС1119 арт. НС1119-50шт. гідравлічний Sakura HC5506 арт. НС5506-30шт. гідравлічний Sakura HC76080 арт. НС76080-24шт. гідравлічний Sakura НС7927 арт. НС7927-60шт. масляний Sakura O5302 арт. О5302-30шт. гідравлічний Sakura PO83010 арт. РО83010-150шт. паливний Sakura SF19122 арт. SF19122-50 шт. сепарат. Sakura SFC570910 арт. SFC570910-82 шт. паливний Sakura SFC793930 арт. SFC793930-24 шт. Виробник РТ SELAMAT SEMPURNA ТВК. Країна виробництва ID. Торговельна марка Sakura (далі - товар 7).

Позивачем для митного оформлення зазначеного товару разом з митною декларацією були надані наступні документи:

- договір поставки від 17 лютого 2014 року № 02/14;

- рахунок-фактура (інвойс) від 09 червня 2014 року № 140607;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 18 червня 2014 року № 368651;

- книжка МДП (Carnet TIR) RХ.68702610 від 20 червня 2014 року;

- пакувальний лист від 09 червня 2014 року № 140607;

- рішення ТОВ НДК «САН-СТАНДАРТ» від 20 червня 2014 року № 1295;

- сертифікат відповідності від 23 червня 2014 року № UA1.16270052579-14

За наслідками опрацювання наданих ТОВ «ТЛ ГРУП» документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів виявлено наявність у них розбіжностей.

Відповідачем, у зв'язку із сумнівами щодо митної вартості товару, було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На вимогу митного органу позивачем були надані не всі додатково витребувані документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів.

На виконання вимог пункту 6 статті 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України) (тут і далі по тексту всі нормативно правові акти викладені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 червня 2014 року № 100270001/2014/20109.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2014 року № 100270001/2014/400036/2.

Зокрема, відповідно до рішення № 100270001/2014/400036/2 митна вартість товару 1 визначена 4,8900 USD/одиницю, товару 2 - 5,5399 USD/одиницю, товару 3 - 10,0499 USD/одиницю, товару 4 - 5,8900 USD/одиницю, товару 5 - 5,3199 USD/одиницю, товару 6 - 4,7500 USD/одиницю, товару 7 - 4,2300 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів обумовила звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «ТЛ ГРУП», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 341 частини 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 3 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини восьма, дев'ята статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 вказаної статті МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста вказаної статті).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Приписами статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

- а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

- б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

- в) на основі віднімання вартості;

- г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

-ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2014 року № 10027000/2014/400036/2 митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу.

При цьому, підставою для прийняття вказаного рішення стало подання позивачем до митного оформлення документів, які містили розбіжності.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленого за митною декларацією 24 червня 2014 року № 100270001/2014/279416, контролюючим органом встановлено, що документи подані до митного оформлення відповідно до статті 53 Кодексу, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, мають розбіжності в розрізі транспортування.

Так, відповідно до пункту 4.1 Договору від 17 лютого 2014 року № 02/14, постачання товару здійснюється на умовах DAP до складу в місті Києві, адреса якого зазначається у товаросупровідних документах, проте, у наданих до митного оформлення декларантом документах адреса не зазначена.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору, ціна товару включає в себе вартість навантаження, всі транспортні витрати, вартість пакування, митні збори та інші затрати постачальника, а в пункту 3.2 договору зазначено, що вартість тари, пакування, маркування, одиниці товару .

Однак, в наданих декларантом до митного оформлення документах відсутня інформація щодо даних складових митної вартості товару.

Крім цього, умови постачання товарів DAP за Інкотермс-2010 передбачають можливість покупця оплачувати витрати на страхування цих товарів. Відомості про страхування товару до митного органу пред'явлені не були.

Разом з тим, відповідно до порівняльного аналізу документів, які були надані до контролюючого органу при митному оформленні попередніх партій товарів зазначеного підприємства, фактурна вартість товару «колодки гальмівні дискові, торговельної марки «NIBK», виробник «JNBK Co LTD», (зокрема артикулу PN8397) знизилась у 10 разів. Зниження фактурної вартості відбулося на товар «фільтр повітряний салону, торговельної марки «Js Asakashi», виробник «Asaka-Shi Research laboratories», артикулу АС35047С.

Окрім цього, відповідачем з'ясовано, що підставою зовнішньоекономічних операцій, за якими здійснювались митні оформлення оцінюваних товарів у 2012 році є дилерські контракти безпосередньо з виробниками зазначених товарів, однак кон'юктура ринку на дані товари залишилась незмінною, оскільки зазначені товари не належать до товарів біржової торгівлі.

Отже, за вказаних обставин, відповідачем правомірно було розпочато процедуру консультацій.

Водночас, суд зазначає, що до прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем позивачу було запропоновано надати додаткові документи, а саме:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант на вимогу митного органу надав: копію товарної накладної від 30 травня 2014 року № 29, прайс-лист ТОВ «Тайгріс» станом на 02 червня 2014 року, копію митної декларації країни відправлення від 20 червня 2014 року № 10130202/200614/0013241 та повідомив про неможливість надання інших додатково витребуваних документів (лист від 24 червня 2014 року вих. № 19).

Отже, вказані зауваження до первинно наданих документів та ненадання в повному обсязі позивачем додатково витребуваних відповідачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, на думку суду, є підставою для відмови ТОВ «ТЛ ГРУП» у митному оформленні задекларованих товарів та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2014 року № 100270001/2014/400036/2.

З підстав зазначеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що в зв'язку з поданням документів, що містять неповні відомості (у наданих документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, мають розбіжності в розрізі транспортування) та невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, митну вартість товарів, які були ввезені в Україну відповідно до митного режиму імпорту не було визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У той же час, на думку суду, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості), метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості, у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків, а метод визначення митної вартості на основі додавання вартості, у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Отже, відповідачем митну вартість товару, що імпортується правомірно скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене за МД №№ 100270001/4/276326 від 08 квітня 2014 року, 100270001/4/277101 від 28 квітня 2014 року, 400050000/4/4140 від 17 квітня 2014 року, 100270001/4/276690 від 16 квітня 2014 року, 110070000/4/304676 від 25 квітня 2014 року, 100250001/4/13153 від 29 травня 2014 року.

Таким чином, митницею був застосований резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем, відповідно до вимог чинного законодавства України та ґрунтується на раніше виданих (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналізуючи вищевказане, суд вважає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначеної митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Митний орган може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Митні органи, відповідно до покладених на них завдань, забезпечують контроль за виконанням законодавства України з питань митної справи й справлянням податків і зборів та інших завдань, покладених на митну службу України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів із застосуванням різних форм митного контролю згідно з положеннями Митного кодексу України.

Такими чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач при виконанні своїх обов'язків діяв у спосіб та в межах, передбачений нормами чинного законодавства України, а тому підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2014 року № 100270001/2014/400036/2, у суду немає.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статті 86 КАС України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 КАС України та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 1 644, 30 грн. судового збору.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» судовий збір у розмірі 1 644, 30 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко