Рішення № 42262418, 12.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.15р. Справа № 904/8442/14За позовом міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 51 045,75 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Гарбузенко О. В., довіреність № 2825 від 17.11.2014 року, юрисконсульт юридичного відділу

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.12.2014 року, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" заборгованість у сумі 51 045, 75 грн., з яких:

42 686, 00 грн. - основний борг;

5 335, 75 грн. - інфляційні втрати;

3 024, 00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в травні 2011 року позивач отримав від міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" лист №3040/298-06, в якому зазначено про відступлення права вимоги згідно договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення за №2682 від 17.03.2003 р. Відповідно до цього листа позивач повинен був сплатити відповідачу 1 283 088, 00 грн. Натомість позивачем було перераховано на користь відповідача 1 340 000, 00 грн., замість 1 283 088 грн., як було передбачено договором про відступлення права вимоги №162 від 10.05.2011р. Одночасно, між позивачем та відповідачем існували договірні відносини по договору №178-100Т від 25.05.2010р. В зв'язку з переплатою по договору про відступлення права вимоги №162 від 10.05.2011р., міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" направило лист №850 товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" про те, що 22.03.2012р. платіжним дорученням №2056 від 22.03.2012р. було перераховано останньому 20 000 грн. на виконання договору відступлення права вимоги, одночасно позивач просив вважати вказане перерахування в сумі 14 226 грн. - як сплату заборгованості за договором №178-100Т від 25.05.2010р. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 5 335, 75 грн. та 3% річних у розмірі 3 024, 00 грн. за період з 27.04.2012р. по 05.09.2014р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 02.12.2014р. на 18.12.2014р., з 18.12.2014р. на 12.01.2015р.

У судовому засіданні 18.12.2014р. представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Клопотання вмотивоване необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2014р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 12.01.2015р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

17.03.2003 року між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (далі - Водоканал), правонаступником якого є міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", та міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - Абонент) укладено Договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення №2682, згідно п.1.1 якого Водоканал зобов'язується надати Абоненту послуги питного водопостачання на технологічні та господарсько-побутові потреби, водовідведення, а Абонент зобов'язується оплатити надані послуги.

10.05.2011 року між міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" укладено Договір про відступлення права вимоги №162, згідно якого міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" передало товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" право вимоги до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" згідно Договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення №2682 від 17.03.2003 року на суму 1 283 088 грн., в тому числі - за лютий 2011р. на суму 540 879, 32 грн., частково за березень 2011р. на суму 742 208, 68 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.05.2011 року міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" отримало від міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" лист №3040/28-06 в якому останній повідомив про відступлення права вимоги згідно договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення №2682 від 17.03.2003р. на суму 1 283 088 грн., за лютий 2011р. на суму 540 879, 32 грн., частково за березень 2011р. на суму 742 208, 68 грн., на підставі договору про відступлення права вимоги №162 від 10.05.2011р. (а.с.52).

На виконання умов Договору №2682 від 17.03.2003р., договору про відступлення права вимоги міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" сплатило товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" 1 340 000 грн., замість 1 283 088 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №5895 від 22.07.2011р. на суму 80 000, 00грн.;

- № 6459 від 19.08.2011р. на суму 140 000, 00грн.;

- №7266 від 06.10.2011р. на суму 50 000, 00грн.;

- №7349 від 07.10.2011р. на суму 70 000,00грн.;

- №7531 від 11.10.2011р. на суму 30 000,00грн.;

- №8692 від 17.11.2011р. на суму 20 000,00грн.;

- №8719 від 18.11.2011р. на суму 20 000,00грн.;

- №8773 від 21.11.2011р. на суму 20 000,00грн.;

- №8803 від 22.11.2011р. на суму 30 000,00грн.;

- №9359 від 09.12.2011р. на суму 20 000,00грн.;

- №9455 від 13.12.2011р. на суму 50 000,00грн.;

- №9576 від 16.12.2011р. на суму 50 000, 00грн.;

- №9714 від 21.12.2011р. на суму 40 000,00грн.;

- №9740 від 22.12.2011р. на суму 30 000, 00грн.;

- №9784 від 26.12.2011р. на суму 40 000,00грн.;

- №9814 від 27.12.2011р. на суму 30 000,00грн.;

- №9905 від 29.12.2011р. на суму 40 000,00грн.;

- №9880 від 29.12.2011р. на суму 30 000,00грн.;

- №9929 від 04.01.2012р. на суму 50 000,00грн.;

- №49 від 11.01.2012р. на суму 40 000, 00грн.;

- №76 від 12.01.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №150 від 16.01.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №188 від 17.01.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №226 від 18.01.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №261 від 19.01.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №484 від 27.01.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №621 від 02.02.2012р. на суму 20 000,00грн.;

- №1399 від 01.03.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №1600 від 07.03.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №1671 від 13.03.2012р. на суму 20 000,00грн.;

- №1705 від 14.03.2012р. на суму 20 000,00грн.;

- №1766 від 15.03.2012р. на суму 20 000,00грн.;

- №1862 від 16.03.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №1899 від 19.03.2012р. на суму 40 000,00грн.;

- №1959 від 20.03.2012р. на суму 20 000,00грн.;

- №1996 від 21.03.2012р. на суму 30 000,00грн.;

- №2056 від 22.03.2012р. на суму 20 000,00грн.

Отже, сума переплати за цим договором становить 56 912,00грн.

25.05.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" (далі - Постачальник) та міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №178-10-Т, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця певний товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

На виконання умов Договору поставки №178-10-Т Постачальник поставив товар на суму 149 226 грн., що підтверджується накладними №01/06 від 02.06.2010р. на суму 30 000 грн. та №01/07 від 15.07.2010р. на суму 119 226 грн.

В зв'язку з переплатою по договору про відступлення права вимоги №162 від 10.05.2011р., міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" направило товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП МОНОЛІТ ГРУП" лист №850 про зарахування грошових коштів, в якому зазначене, що 22.03.2012р. платіжним дорученням №2056 від 22.03.2012р. було перераховано товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП МОНОЛІТ ГРУП" 20 000,00 грн. на виконання договору про відступлення права вимоги. Одночасно міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" просило вважати грошові кошти в сумі 14 226,00грн. - як сплату заборгованості за договором 178-ЮОТ від 25.05.2010р. (в рахунок оплати вартості поставленого товару).

З урахуванням наведеного, позивачем зайво перераховано відповідачу 42 686 грн. (1 340 000грн. - 1 283 088грн. - 14 226 грн.).

04.04.2013р. позивач направив відповідачу лист №827 від 03.04.2013р. з вимогою повернути зайво сплачені кошти у сумі 42 686 грн.

Також, 29.11.2013р. позивач направив відповідачу вимогу №2475 від 29.11.13р. в якій пропонував добровільно перерахувати на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" - 42 686 грн.

Станом на час розгляду справи грошові кошти не повернуті позивачу.

Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у сумі 42 686 грн., що і є причиною спору. При цьому позивач посилається на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України. На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути суму втрат від інфляції - 5 335, 75 грн. та три відсотки річних у сумі 3 024, 00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість позивача згідно договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення №2682 від 17.03.2003р. складала 1 283 088 грн. та була відступлена згідно договору про відступлення права вимоги №162 від 10.05.2011р., а фактично позивач перерахував відповідачу 1 340 000грн., що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 42 686 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених вище підстав, а також з огляду на правову позицію, викладену у п.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з якою обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 5 335, 75 грн. та трьох відсотків річних у сумі 3 024 грн. не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 42 686 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 1 527,79 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Моноліт Груп" (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 31, приміщення 80, код ЄДРПОУ 36220203) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр-кт. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) грошові кошти у сумі 42 686 грн., судовий збір в розмірі 1 527,79 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 12.01.2015 року