Ухвала суду № 42262202, 22.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 грудня 2014 року Справа № 922/501/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Черкащенка М.М.,суддів:Грека Б.М., Губенко Н.М., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В.,

розглянувши заявуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.09.2014у справі№ 922/501/14за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6доТовариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства "Супутник-1"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачаПромислово-технічна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"простягнення 27 057,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства "Супутник - 1" про стягнення 2 760,00 грн. вартості керамічної плитки, 20 168,48 грн. збитків та 4 000,00 грн. збитків, завданих у вигляді додаткових витрат на юридичні послуги (з урахуванням заяви про збільшення вимог).

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2014 у справі № 922/501/14, залишеним без змін постановою Харківський апеляційний господарський суду від 21.07.2014, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 у справі № 922/501/14 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.09.2014 у справі № 922/501/14, у якій просить вказану постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2009 у справі № 22/443д/07-6/97д/08, від 02.09.2008 у справі № 21/119-07 та від 09.10.2007 у справі № 11/584, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 11.09.2013 у справі № 922/501/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення вартості переданої відповідачем керамічної плитки та відшкодування завданих у зв'язку з цим збитків, виходячи з того, що судами попередніх інстанцій не встановлено, що недоліки керамічної плитки виникли до передання її позивачу або з причин, які існували до цього моменту.

Водночас у постанові від 17.03.2009 у справі № 22/443д/07-6/97д/08 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача грошової суми, сплаченої за відповідну установку, виходячи з того, що судами попередніх інстанцій встановлено факт продажу відповідачем установки, яка не відповідає якості, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи, у якому зазначено, що відповідач передав позивачу установку, яка не відповідає умовам договору та технічному паспорту; причинами неналежної роботи цієї установки є її технологічна недоробка та відсутність гарантійного обслуговування з боку відповідача, а також те, що інженерно-проектні роботи виконані відповідачем без розрахунку та відповідного підбору обладнання, без приймання випробувань на продуктивність установки, що підтверджує те, що недоліки товару, який відповідач передав позивачу, виникли ще до передання цього товару.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 02.09.2008 у справі № 21/119-07 та від 09.10.2007 у справі № 11/584, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи № 922/501/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. ЧеркащенкоСудді:Б. Грек Н. Губенко В. Селіваненко Л. Стратієнко