Ухвала суду № 42262201, 18.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 грудня 2014 року Справа № 927/127/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Дунаєвської Н.Г.,судді:Губенко Н.М., Кочерової Н.О., Мележик Н.І., Самусенко С.С.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеценергоресурси"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 11.11.2014у справі№ 927/127/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будспеценергоресурси"простягнення заборгованості та штрафних санкційза зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будспеценергоресурси"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ"провизнання недійсним договору відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014, первісний позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Будспеценергоресурси" на користь ТОВ "Чернігівторг" 487 647,04 грн. заборгованості, 4 863,11 грн. пені, 121 911,76 грн. штрафу та 3% річних у розмірі 1 122,26 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено, у зв'язку з подальшим схваленням боржником договору відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013, укладеного від імені ТОВ "Будспеценергоресурси" не уповноваженою на це особою.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2014 у справі №927/127/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будспеценергоресурси" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2014 у справі №927/127/14, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013 у справі №919/590/13, від 24.07.2014 у справі №911/2320/13, від 18.09.2014 у справі №5028/2/97(12/4)/2012, від 20.10.2014 у справі №5028/10/3/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 207, 241 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 11.11.2014 у справі №927/127/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо:

- наявності підстав для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що відповідачем не виконано договірних зобов'язань по оплаті товару за договором поставки, право вимоги щодо яких було відступлене позивачу первісним кредитором (ТОВ "Севен Систем"), у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Крім того, відповідачем не спростовано належними доказами вчинення ним юридично значимих дій щодо схвалення договору про відступлення права вимоги, шляхом прийняття його до виконання, а саме перерахуванням на рахунок позивача грошових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу: "кредиторська заборгованість за будматеріали, згідно договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013", які згідно наведеного позивачем розрахунку заборгованості були зараховані як часткова оплата товару;

- відсутності підстав для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013, укладеного позивачем та відповідачами за зустрічним позовом, у зв'язку з подальшим схваленням боржником зазначеного договору відступлення права вимоги шляхом прийняття його до виконання.

Водночас у постанові від 11.11.2013 у справі №919/590/13, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору на виконання проектної документації в частині додаткової угоди та стягнення грошових коштів, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що генеральний директор позивача не був уповноважений на укладення спірної угоди, тобто діяв поза межами повноважень, визначених статутом товариства.

У постанові від 24.07.2014 у справі №911/2320/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору управління майном, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що: збори учасників товариства з порядком денним, до якого було б включено питання щодо передачі майна відповідача-1 в управління відповідача-2, не відбулися; директор, укладаючи від імені товариства відповідача-1 договір управління майном, діяв з перевищенням повноважень наданих йому статутом та чинним законодавством України.

У постановах від 18.09.2014 у справі №5028/2/97(12/4)/2012 та від 20.10.2014 у справі №5028/10/3/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовів про визнання недійсними з моменту укладення договорів поруки, укладених позивачем та відповідачем та стягнення коштів, сплачених позивачем згідно договорів поруки в рахунок погашення кредиту. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що вироком Менського районного суду від 29.05.2013 у справі №2512/2803/2012 встановлено факт підробки службовою особою позивача (фінансовим директором Дяченко Р.С.) спірних договорів поруки, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення позивача на вчинення спірних договорів та згоди на їх укладання, а вчинення службовою особою позивача, дій, направлених на виконання спірних договорів, не свідчить про наступне їх схвалення позивачем, що є підставою для визнання спірних договорів недійсними та як наслідок повернення незаконно сплачених за такими договорами коштів.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будспеценергоресурси" у допуску справи №927/127/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Н. Дунаєвська

Судді Н. Губенко

Н. Кочерова

Н. Мележик

С. Самусенко