Рішення № 4226178, 29.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.09 р. Справа № 4/178

28.08.09р. оголошена перерва на 9-15годин 29.07.08р. для надання позивачем рахунків, які вказані у накладних, на які посилається він в підтвердження поставки відповідачу товару на підставі ст. 77 ГПК України.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Марченко І.М. – довіреність від 01.07.2009р.,

від відповідача – Єфремов С.В. – довіреність від 16.07.09р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Базиспак” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко-Ізол” м. Донецьк

про стягнення 94851,87грн. заборгованості, 3%річних, інфляції, пені

в с т а н о в и в :

Позивач 03.07.09р. звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 94851,87грн., з яких: 86839,86грн. - заборгованість, 1937,23грн. – інфляційні, 713,99грн. – 3%річних, 5354,90грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №26/01/09/1 від 26.01.2009р. зі специфікаціями №№1,2, видаткові накладні №1 від 10.02.2009р. на суму 73679,46грн., №РН-0000004 від 13.04.2009р. на суму 73160,40грн., по яких поставлений товар відповідачу, витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати.

Відповідач погодився з сумою боргу, але вважає, що оскільки між сторонами укладений інший договір № 18/06/09 від 18.06.09р., за яким ним поставлено позивачу товар, тому вартість його повинна бути зарахована за борг, який виник за спірним договором.

На розсуд суду наданий договір поставки №26/01/09/1 від 26.01.2009р. зі специфікаціями №1,№2 і інший договір не являється спірним, тому господарський суд не розглядає договір, на який посилається відповідач у своєму відзиву.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки№26/01/09/1 від 26.01.2009р. зі специфікаціями №№1,2, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставляти товар, асортимент, кількість та ціна якого узгоджуються сторонами в специфікаціях, які являються невід’ємною частиною договору (п. 1 договору), а покупець оплачувати товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки партії товару (п. 5.3 договору).

Сторонами на виконання умов договору підписані специфікації: №1 від 10.02.2009р. на загальну суму 73679,46грн., №2 від 13.04.2009р. на загальну суму 73160,40грн.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по видатковим накладним: №1 від 10.02.2009р. на суму 73679,46грн., №РН-0000004 від 13.04.2009р. на суму 73160,40грн. Всього на загальну суму 146839,86грн., тобто позивач виконав зобов’язання щодо поставки товару в повному обсязі.

2

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар 31.03.2009р. 40000,00грн., 05.05.2009р. на суму 20000,00грн., таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 86839,86грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 86839,86грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 1937,23грн. інфляційних, 713,99грн. 3%річних, 5354,90грн. пені.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Суд приймає до уваги, що в накладних, по яких отриманий відповідачем товар є посилання на рахунки виставлені позивачем для оплати, а в цих рахунках є посилання на договір, який є предметом розгляду спору, тому суд вважає, що поставка відбулася саме за цим договором.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 5.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 9.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 5354,90грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах вид відповідальності та його розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1937,23грн. інфляційних, 713,99грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

3

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Базиспак” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко-Ізол” м. Донецьк про стягнення 94851,87грн. заборгованості, 3%річних, інфляції, пені в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко-Ізол” м. Донецьк-85740, вул. Індустріальна, 3, ЄДРПОУ 33176162, п/р №2600901518567 у філії “Укрексімбанк” в м. Донецьк, МФО 334817 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Базиспак” м. Донецьк-83009, вул. Жмури, 1, ЄДРПОУ 36307179, п/р №26008222265000 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005 заборгованість в сумі 86839,86грн., 1937,23грн. – інфляційних, 713,99грн. – 3%річних, 5354,90грн. пені, 948,46грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.