Рішення № 4226044, 22.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.09 р. Справа № 16/225

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Торезького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Торез, Донецької області

до відповідача: Державного підприємства „Торезантрацит” м.Торез в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління „Волинське” м.Торез, Донецької області

про стягнення 29014,97 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Коноваленко О.С. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.07.2009р. порушено провадження по справі за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Торезького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Торез, Донецької області до Державного підприємства „Торезантрацит” м.Торез в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління „Волинське” м.Торез, Донецької області про стягнення 29014,97грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 26919,72грн., пені в розмірі 1457,76грн., індексу інфляції в розмірі 453,42грн., 3% річних в розмірі 184,07грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 21.07.2009р. – 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір за № 59 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 01.01.2009р., акти реалізації та рахунки, розрахунок суми позову, неналежне виконання відповідачем умов договорів, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та штрафні санкції.

Відповідач надав до суду відзив за № 4-04/01-1242 від 15.07.09р., в якому зазначає, що позивачем були надані послуги з водовідведення на суму 26919,72грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.01.2009р. між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” в особі Торезького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (Виробник) та Державним підприємством „Торезантрацит” в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління „Волинське” (Споживач) був укладений договір за № 59 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі за текстом – договір), згідно п.п.1.1. та 1.2. якого Виробник подає по своїм мережам питну воду до водопровідного вводу Споживача в межах узгоджених розрахункових обсягах з урахуванням технічних можливостей Виробника, а Споживач оплачує послуги з централізованого питного водопостачання Виробника. Виробник приймає та очищає господарсько-побутові та близькі до них за складом стічні води Споживача, а Споживач оплачує послуги з централізованого водовідведення на умовах договору.

Згідно пункту 11.1. договір діє з дати підписання договору сторонами по 31.12.2009р.

На момент підписання договору тариф на послуги водовідведення складає 4,30грн. за 1 м.куб. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ 20% (п.5.2. договору).

Відповідно до пункту 5.6. договору Споживач сплачує поточні платежі за послуги на умовах 100% попередньої оплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається виходячи з вартості обсягу споживання послуг за минулий місяць.

Кінцевий розрахунок за надані послуги за минулий місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, не пізніше ніж через 3 банківських дня після підписання акту (п.5.7. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

На підставі договору позивачем з 01.01.2009р. по 31.05.2009р. були надані Відповідачу послуги з водовідведення на загальну суму 26919,72грн., що підтверджується актами за № 59 від 20.01.2009р., від 20.02.2009р., від 20.03.2009р., від 21.04.2009р., від 21.05.2009р. На оплату наданих послуг були виставлені рахунки, які до теперішнього часу не оплачені.

Таким чином, за розрахунком позивача сума основного боргу за надані послуги складає 26919,72грн.

Крім того, під час розгляду справи між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків від 06.07.2009р., згідно якого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26919,72грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі, та визнання відповідачем наявності суми боргу перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 26919,72грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення суми пені в розмірі 1457,76грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 7.2. договору за несвоєчасну оплату (неоплату) послуг в строки, передбачені п.5.7. договору, Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно розрахунку позивача, сума пені складає 1457,76грн. за період з 24.01.2009р. по 24.06.2009р.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пеня визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 184,07грн. та індексу інфляції в розмірі 453,42грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За уточненим розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 184,07грн. та індекс інфляції становить 453,42грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 184,07грн. та індекс інфляції в розмірі 453,42грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Торезького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Торез, Донецької області до Державного підприємства „Торезантрацит” м.Торез в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління „Волинське” м.Торез, Донецької області про стягнення 29014,97грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 26919,72грн., пені в розмірі 1457,76грн., індексу інфляції в розмірі 453,42грн., 3% річних в розмірі 184,07грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит” м.Торез (вул.Енгельса, 88, м.Торез, Донецька область, 86600; ЄДРПОУ 32366906) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк (вул.Артема, 85, м.Донецьк, 83001; ЄДРПОУ 00191678) суму основного боргу в розмірі 26919,72грн., пеню в розмірі 1457,76грн., індекс інфляції в розмірі 453,42грн., 3% річних в розмірі 184,07грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 290,15грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 22.07.2009р.

Суддя Манжур В.В.