Ухвала суду № 42257062, 22.12.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1233/14

Номер справи місцевого суду: 504/754/14-к

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. І.

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого Джулая О.Б.

суддів Грідіної Н.В., Копіци О.В.

за участю прокурора Романець Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника

цивільного позивача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах цивільного позивача ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області, від 12 травня 2014 року,

встановив:

Оскарженим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Одеської області м. Ізмаїла, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, працюючий в іноземному підприємстві «СЖС Україна» м. Одеса асистентом оперативного менеджера, маючий двох неповнолітніх дітей, доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований АДРЕСА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

Засуджений за:

На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік.

На підставі ст.76 ч.1 п.п. 2, 3 КК України, зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_2:

- на користь КЗ «Южненської міської лікарні» грошові кошти у сумі 17228,54 грн.;

- на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області грошові кошти у сумі 3364,22 грн.;

- на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області грошові кошти у сумі 440,01 грн.;

Цивільний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування моральної та майнової шкоди залишений без розгляду.

ОСОБА_2, засуджений за те, що він, 20.10.2013 о 08.40 годин, керуючи за дорученням технічно справним автомобілем «MITSUBISHI LANCER», р\н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, рухаючись в садовому товаристві «ДЕЛЬТА» в с. Кошари, Комінтернівського району, Одеської області по другорядній вул. 5-я Лінія, виїжджаючи на головну вул. Центральну не надав перевагу в русі автомобілю «BMW Х5», р/н «НОМЕР_2» під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по головній вул. Центральній зі сторони вул. 6 Лінія в напрямку вул. 4 Лінії, та скоїв з ним зіткнення. Від зіткнення автомобіль «BMW Х5», перевернувся, після чого виїхав за межі проїжджої частини на праве узбіччя, де скоїв наїзд на зупинку громадського транспорту, та пішоходів які знаходилися на зупинці громадського транспорту, після чого скоїв наїзд на металеву огорожу. Після зіткнення транспортних засобів, автомобіль «MITSUBISHI LANCER», викинуло на зустрічну смугу руху де він скоїв зіткнення з автомобілем «LDV CONOY 400», р/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався по вул. Центральній в прямому зустрічному напрямку автомобілю «BMW Х5».

У зв'язку з наїздом пішоходу ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження від яких вона померла на місці пригоди, а пішоходу ОСОБА_9 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі цивільний позивач ОСОБА_4 вказує, що вирок суду першої інстанції в частині розв'язання цивільного позову не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить змінити вирок суду першої інстанції в частині залишення цивільного позову ОСОБА_4 без розгляду. Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_4 у відшкодування заподіяного матеріального збитку 50000 грн.

Заслухавши прокурора, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга цивільного позивача ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в повному обсязі була доведена судом першої інстанції, а його дії були правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, та в апеляційній скарзі це не оскаржується.

Що стосується доводів апеляційної скарги цивільного позивача ОСОБА_4 відносно необґрунтованого залишення судом першої інстанції цивільного позову без розгляду, апеляційний суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не мав ніяких об'єктивних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки судом не було належним чином повідомлено потерпілого-позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_3 про час та місце судового засідання, що відбулось 12.05.2014 р. об 11 годині, що позбавило останніх можливості подати клопотання про розгляд справи за їх відсутності або можливості бути присутніми в засіданні і надавати докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції необґрунтовано залишив цивільний позов ОСОБА_4 без розгляду.

Між тим, вирок суду в частині залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_4, не підлягає скасуванню з таких підстав.

Апелянт наполягає на скасуванні вироку суду в частині залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_4, з ухваленням в цій частині нового вироку, з задоволенням позовних вимог.

Однак для розгляду цивільного позову та прийняття рішення стосовно його обгрунтованості, необхідно дослідити докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, отримати пояснення цивільного відповідача і дослідити його заперечення, в разі їх наявності.

В той же час, у відповідності з ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Тобто, апеляційний суд позбавлений можливості досліджувати докази, які не були досліджені судом першої інстанції, за виключенням тих, які стали відомі після ухвалення вироку.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції взагалі не досліджував доказів стосовно заявленого ОСОБА_4 цивільного позову, в зв'язку з чим, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти рішення по суті цивільного позову.

Крім того, залишення цивільного позову без розгляду, згідно з ч. 7 ст. 128 КПК України, не позбавляє цивільного позивача вдруге звернутись до суду з цим же позовом в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги цивільного позивача ОСОБА_4 без задоволення.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат, які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого виключно на користь держави.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції в резолютивній частині вироку стягнув з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі вартості судових експертиз в сумі 3364,22 грн. та 440,01 грн. на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Одеській області, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить посилання на вказані обставини, але у відповідності з положеннями ст.404 ч.2 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Враховуючи ті обставини, що зміна особи, на користь якої стягнуті судові витрати, не погіршує становище обвинуваченого, апеляційний суд вважає необхідним змінити вирок суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на проведення експертних досліджень з обвинуваченого ОСОБА_2, зазначивши про стягнення судових витрат на користь держави.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, апеляційний суд Одеської області,

ухвалив:

Апеляційну скаргу цивільного позивача ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 травня 2014 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду про стягнення процесуальних витрат в сумі 3364,22 грн. та 440,01 грн. на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Одеській області.

Доповнити резолютивну частину вироку вказівкою про стягнення процесуальних витрат у сумі 3364,22 грн. та 440,01 грн. - на користь держави.

В решті оскаржений вирок суду залишити без змін.

Ухвала вступає в силу з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області

О.Б. Джулай Н.В. Грідіна О.В.Копіца

(підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Одеської області Джулай О.Б.