Рішення № 42257011, 18.12.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9252/14

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Волчанського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Правекс Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року,-

встановила:

21.06.2013 року ПАТ КБ "Правекс Банк" звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідачем ОСОБА_2 не були належним чином виконані зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії від 15.03.2007 року.

Оскільки виконання зобов'язань ОСОБА_2 було забезпечено порукою відповідача - ОСОБА_3 - остання в силу положень зазначеного договору поруки є солідарно зобов'язаною з ОСОБА_2 сплатити суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.

Відповідач позов не визнала.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про скасування рішення з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищезазначеній нормі закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2007 року між АКБ "Правекс Банк" (у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи з 23.09.2009 року найменування позивача змінене на "Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс Банк") та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 3175-010/07Ф, відповідно до якого надав останній кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів, згідно договору страхування заставного майна на загальну суму 106 200.00 доларів США, строком з 15.03.2007 року до 15.03.2010 року із розрахунку 15% відсотків річних за час фактичного користування кредитом.

Згідно з п. 1.3 договору у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань за договором (у відношенні строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку зменшення ліміту кредитування), розмір відсоткової ставки збільшується на 1 (один) % річних, починаючи з розміру, встановленого в п. 1.2 договору. У випадку наступного невиконання Відповідачем-1 зобов'язань по договору розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшення процентних ставок, здійснених раніше, в співвідношенні з умовами цього пункту договору.

Відповідно до п. 9.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку зменшення ліміту кредитування або внесення відсотків за користування кредитом відповідач сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

У п. 7.1.6 договору зазначено, що при настанні обставин, вказаних в п.п. 4.3, 9.4, 9.7, банк має право достроково стягнути заборгованість у повному обсязі за рахунок закладеного майна, або звернути стягнення на грошові кошти та майно, що належить відповідачу.

Відповідно до п. 4.3 договору шляхом його підписання сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення зі сплати процентів за користування кредитом та/або виникнення прострочення з погашення основної частини кредиту, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, строк користування кредитом, зазначений у п. 1.2 договору, зменшується на достроково на 10-тий день місяця, що слідує за місяцем прострочення.

15 березня 2007 року банк на виконання умов договору надав ОСОБА_2 грошові кошти, що підтверджує виписка банку за особовим рахунком НОМЕР_1 за період з 15.03.2007 року по 22.06.2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед банком, 15.03.2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 3175-010/07Ф, згідно з умовами якого остання, у порядку та на умовах передбачених договором поруки, зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 15.03.2010 року у розмірі 106 200 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язується, у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором, виконати ці зобов'язання перед банком у порядку та у строки, встановлені договором, зазначеним у пункті 1.1 договору, зі змінами та доповненнями до нього.

Згідно з п. 4.1 договору поруки він діє з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення до 15 березня 2013 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, доданого до позовної заяви, станом на 18.04.2013 ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 304 093 долари США, в тому числі 106 200 доларів США - непогашений кредит, 186 926,00 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 3 685,00 доларів США - несплачені проценти за користування коштами, 7 282 долари США - пеня за несвоєчасне погашення процентів, що за курсом НБУ станом на 18.04.2013 з розрахунку 7,993 гривень за 1 долар США, становить: заборгованість в розмірі 2 430 615, 36 гривень, в тому числі 848 856, 60 гривень - непогашений кредит, 1 494 099, 52 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 29 454, 21 гривень - несплачені проценти за користування коштами, 58 205, 03 гривень - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, строк дії договору є суттєвою умовою договору та був визначений сторонами під час укладення договору поруки.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки, поручитель зобов'язується у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виконати за нього зобов'язання перед кредитором, у порядку та устроки, встановлені Кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного Договору, зі змінами та доповненнями до нього.

Згідно п.1.1. договору поруки, поручитель у порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 за договором про відкриття кредитної лінії № 3175-010/07Ф від 07 березня 2007 року, який діє до 15 березня 2010 року.

Таким чином, як вірно зазначено в апеляційній скарзі, договір поруки не містить жодного застереження, що він діє до припинення прав та обов'язків, які виникли із основного кредитного договору, в тому числі до повного виконання позичальником зобов'язань перед кредитором, а містить конкретний строк його дії до 15 березня 2013 року.

Так, згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що свідчить про те, що його закінчення є підставою для припинення поруки та у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції невірно витлумачено норми статей ЦК України, що призвело до помилкового постановлення рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 суми боргу, як з поручителя, оскільки у договорі поруки визначений строк припинення поруки 15 березня 2013 року, а позовна заява ПАТ КБ "Правекс-Банк" подана 21 червня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатньому обсязі не перевірив вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наданим доказам не дав належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв"язку, належним чином не перевірив протиріччя та суперечності наданих сторонами доказів у справі, та ухвалив помилкове рішення про задоволення позову, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у сумі 304 093 долари США, в тому числі 106 200 доларів США - непогашений кредит, 186 926,00 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 3 685,00 доларів США - несплачені проценти за користування коштами, 7 282 долари США - пеня за несвоєчасне погашення процентів, що за курсом НБУ станом на 18.04.2013 з розрахунку 7,993 гривень за 1 долар США, становить: заборгованість в розмірі 2 430 615, 36 гривень, в тому числі 848 856, 60 гривень - непогашений кредит, 1 494 099, 52 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 29 454, 21 гривень - несплачені проценти за користування коштами, 58 205, 03 гривень - пеня за несвоєчасне погашення процентів та в цій часині ухвалити нове рішення про відмову в цій частині в задоволенні позову.

Керуючись ст.п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у сумі 304 093 долари США та в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 304 093 доларів США, в тому числі 106 200 доларів США - непогашений кредит, 186 926,00 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 3 685,00 доларів США - несплачені проценти за користування коштами, 7 282 долари США - пеня за несвоєчасне погашення процентів, що за курсом НБУ станом на 18.04.2013 з розрахунку 7,993 гривень за 1 долар США, становить: заборгованість в розмірі 2 430 615, 36 гривень, в тому числі 848 856, 60 гривень - непогашений кредит, 1 494 099, 52 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 29 454, 21 гривень - несплачені проценти за користування коштами, 58 205, 03 гривень - пеня за несвоєчасне погашення процентів - відмовити.

В решті частини рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков