Рішення № 4225625, 17.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/509

17.07.09

За позовом комунального підприємства „Київпастранс” в особі філії –автобусного

парку № 5

до акціонерного товариства відкритого типу „Святошино”

про стягнення 1 117,59 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Магратій Я.В. (дов. № 06-5/95 від 10.02.2009)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги комунального підприємства „Київпастранс” в особі філії –автобусного парку № 5 до акціонерного товариства відкритого типу „Святошино” про стягнення заборгованості в розмірі 1 117,59 грн. за невиконання грошового зобов’язання за договором постачання молочної продукції № 320 від 16.01.2006.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2009 порушено провадження у справі № 50/509 та призначено її до розгляду на 17.07.2009.

В судове засідання 17.07.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.07.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2006 комунальне підприємство „Київпастранс” в особі філії –автобусного парку № 5 (далі –позивач, покупець за договором) та акціонерне товариство відкритого типу „Святошино” (далі –відповідач, постачальник за договором) уклали договір постачання молочної продукції № 320 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору Постачальник зобов'язується систематично постачати, а покупець приймати та оплачувати молочну продукцію відповідно до умов даного договору. Асортимент, найменування, кількість, ціна та інші характеристики молочної продукції вказуються в заявці покупця, а так само в документах, що оформлюються для постачання молочної продукції (п.1.2.).

Згідно п.2.1. ціни на продукцію є сезонними та можуть змінюватись у випадку змін ринкових цін на товар або їх затвердження відповідними державними органами, а також інфляційного впливу на ціни; зміни цін на товар узгоджуються. Оплата за поставлений товар здійснюється на умовах по факту поставки (п.2.4.).Оплата з відстрочкою платежу проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, оплата по факту поставки проводиться готівкою через касу постачальника (п.2.5.). Очікувана сума договору за рік орієнтовно складає сукупність сум вартості всіх поставок продукції (п.2.8.).

Відповідно до п.3.1. постачання продукції здійснюється на підставі узгоджених заявок між постачальником та покупцем на кожну окрему партію продукції.

Розділом 7 встановлена відповідальність сторін, зокрема передбачено, що у випадках несвоєчасної оплати продукції покупцем, прострочення строку повернення тари покупцем та в разі несвоєчасного постачання продукції покупцю –сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов’язань. В усіх інших випадках, не обговорених договором, відповідальність сторін регулюються чинним законодавством України (п.7.4.).

Як встановлено судом, на виконання умов договору, 14.12.2007 позивачем платіжним дорученням №2157 було здійснено попередню оплату товару відповідачу на загальну суму 2 004,00 грн. У зв’язку з тим, що борг позивача перед відповідачем станом на 01.12.2007 становив 236,31 грн., то сума попередньої оплати товару склала 1 767,69 грн. (підтверджується документами наявними в матеріалах справи).

Вищевказане платіжне доручення приймаються судом у якості належного доказу виконання позивачем умов договору поставки щодо попередньої оплати товару.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову поставку оплаченого товару на суму 650,10 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 950/12 від 20.11.2008 з вимогою повернути на розрахунковий рахунок позивача сплачений аванс у розмірі 1 117,59 грн. Відповідач залишив претензію позивача без відповіді, а вимоги без задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 1 117,59 грн.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 117,59 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про повернення попередньої оплати за товар та стягнення з відповідача основної заборгованості за договором постачання молочної продукції № 320 від 16.01.2006 в сумі 1 117,59 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства відкритого типу „Святошино” (03115, м. Київ, вул. Кричевського, буд. 19, код ЄДРПОУ 19480830) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь автобусного парку № 5 комунального підприємства „Київпастранс” (04128, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Туполєва, буд. 21, код ЄДРПОУ 03114336) основний борг в сумі 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 27.07.2009