Рішення № 4225513, 17.07.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009 р.

Справа № 14/97

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ясени"

вул. С.Стрільців, 95, с.Ясенів-Пільний, Городенківський район,

Івано-Франківська область, 78143

до відповідача Приватної агрофірми "Роднічок"

вул. Винниченка, 135, м.Городенка, Городенківський район,

Івано-Франківська область, 78100

Cуддя Булка В. І.

При секретарі Кріцак В. М.

Представники:

Від позивача: Келець В.М., голова правління, (довідка ЄДРПОУ АБ №079335)

Від відповідача: Хабайлюк В.Д., представник, (довіреність № 25 від 17.07.09)

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі стю.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 93 996,77грн.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладену угоду на купівлю-продаж насіння озимої пшениці;

-накладну №184 від 01.10.09, згідно якої відповідачу продано насіння озимої пшениці (725,40ц.) всього на 91 259,00грн.;

-акт звірення взаємних розрахунків від 10.04.09, підписаний сторонами;

-претензію №29 від 15.06.09, в котрій проситить відповідача сплатити заборгованість;

-ст.625 Цивільного кодексу України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового зобов"язання.

Позивач подав суду заяву б/н від 17.07.09, в котрій зазначає, що відповідач частково погасив заборгованість у сумі 40 000,00грн. та просить зменшити розмір позовних вимог на цю ж суму.

Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає.

Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Через представника відповідача (Король Ігора Володимировича), що діяв на підставі довіреності серії ЯДЮ №758471, укладена угода на купівлю-продаж насіння озимої пшениці у позивача.

Як вбачається з накладної №184 від 01.10.09, котра знаходиться в матеріалах справи, позивач продав відповідачу 725,40 центнерів насіння озимої пшениці за ціною 125,80грн. за один центнер, загальна сума з врахуванням 20% ПДВ, на момент здійснення вищевказаної угоди, -91 259,00грн. Даний факт підтверджується накладною №184 від 01.10.08.

Між сторонами проведено звірення взаємних розрахунків, що підтверджується актом від 10.04.09. Згідно зазначеного вище акту, підписаного сторонами, заборгованість відповідача становить 95 255,00грн.

Як наслідок, позивач надіслав відповідачу претензію №29 від 15.06.09, в котрій просить сплатити борг.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Позивач в порядку ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми - 2 737,77грн. Загальна сума забогованості відповідача становить

93 996,77грн.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає, зазначає, що частково сплатив борг у сумі

40 000,00грн. Позивач підтвердив даний факт.

Станом на сьогоднішній день за відповідачем рахується заборгованість у сумі 53 996,77грн.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову і виходить з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Згідно 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання , на вимогу кредитора забов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

Як наслідок, позивач провів розрахунок 3% річних від простроченої суми, що складає

2 737,77грн., і підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

З огляду на те, що відповідач частково сплатив борг в сумі 40 000,00грн., суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 53 996,77грн., а провадження в частині стягнення 40 000,00грн. слід припинити.

Враховуючи той факт, що змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що потреба у забезпеченні позову відпала, тому суд скасовує забезпечення позову, накладене ухвалою суду від 30.06.09 в порядку ст.68 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509,526,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,68,80,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватної агрофірми "Роднічок", Івано-Франківська обл., м.Городенка, вул.Винниченка,135 (р/р260024326 в Городенківському відділенні ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 336462) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ясени", Івано-Франківська обл., Городенківський р-н., с.Ясенів-Пільний, вул.С.Стрільців,95 (р/р 26040246 в Городенківському відділенні ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 336462, код ЄДРПОУ 30586615 ) 53 996,77грн. заборгованості, 939,97грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження в частині стягнення 40 000,00грн. - припинити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.09 по справі №14/97, на розрахункові рахунки №260024326 та №26041803 в Городенківському відділенні ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Приватної агрофірми "Роднічок" (вул. Винниченка, 135, Городенка, Івано-Франківська область, 78100; код ЄДРПОУ 321736609047) в межах позовних вимог на суму 93 996, 77 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка Володимир Ігорович

Рішення підписане 24.07.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.