ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 622/465/13-ц р.
2/622/57/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2014 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
Головуючого- судді Юхименко О.М.
при секретарі Озерській Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Золочівському районному суді Харківської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування
ВСТАНОВИВ:
25.04.2013 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи тим, 07.07.2009 р. з вини відповідача, який керував автомобілем «ГАЗ» була скоєна дорожньо - транспортна пригода. В результаті вище зазначеної дорожньо - транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_4 на праві власності. Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 25.08.2009 року. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до заключення експерта складає 27 718,77 грн., в тому числі 20% ПДВ. Відповідно до ст.39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховикiв, якi здiйснюють обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв за шкоду, заподiяну третiм особам. Участь страховикiв у МТСБУ є умовою здiйснення дiяльностi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.
МТСБУ є непiдприємницькою (неприбутковою) органiзацiєю i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.
Основними завданнями МТСБУ є здiйснення виплат iз централiзованих страхових резервних фондiв компенсацiй та вiдшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст.39 ч.2.1. Закону).
Відповідно до ст.41 п.41.1 п.п. «а» Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.
Відповідно до ст.1.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Відповідач на дату дорожньо - транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів.
15.10.2009 року ОСОБА_4 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем (який не виконав вимогу закону і не застрахував свою цивільно - правову відповідальність).
Відповідно до ст.11 ЦК України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо - транспортної пригоди.
Ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством, шкоду пов'язану із втратою товарного вигляду Моторне (транспортне) страхове бюро України не відшкодовує (ст.32 п.7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.
В зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 23 617,90 грн. виходячи з наступного розрахунку 27 718,77 грн. (розмір шкоди) - 4 100,87 грн. (втрата товарної вартості).
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати ОСОБА_4 у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1
03.12.2009 року листом за вих. №20906/3-2-05 та 21.01.2010 року листом за вих. № 1056/3-2-05 Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була.
Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду і не мав договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позові, позов прохає задовольнити повністю та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 23 617,90 грн. та судові витрати по справі в розмірі 236,19 грн.
Відповідач ОСОБА_1 09.10.2013 року надав заперечення проти позову, мотивуючи тим, що не згоден з розміром стягнення з нього в порядку регресу сплачених страховою компанією збитків ОСОБА_3 Огляд автомобіля ''Сеат'' експертом - автотоварознавцем Р.О. Байбарза від 12 жовтня 2009 року проведено без його участі з тих причин, що повідомлення про такий огляд йому не направлявся.
Доказом цьому є те, що до матеріалів справи додана лише ксерокопія телеграми на адресу по якій він ніколи не проживав та довідкою про те, що вказана телеграма йому не вручалась.
Внаслідок ДТП автомобілю ''Сеат'' були спричиненні незначні подряпини та пошкодження правої передньої частини автомобіля, ніяких суттєвих технічних пошкоджень транспортному засобу спричинено не було.
Крім того, в висновку №191 від 12.10.2009 року складеному експертом - авто товарознавцем Байбарза Р.О. взагалі не вказані обставини справи та які дедалі (механізми) вказаного транспортного засобу були ушкодженні внаслідок ДТП (а.с.8), у зв'язку з чим не згоден з таким висновком.
Крім того просить застосувати строк позовної давності.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Судом встановлено, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Подільським районного суду м. Києва від 25.08.2009 року.
Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до заключення експерта складає 27 718,77 грн., в тому числі 20% ПДВ.
15.10.2009 року ОСОБА_4 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем.
ОСОБА_1 відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.
В зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 23 617,90 грн. виходячи з наступного розрахунку 27 718,77 грн. (розмір шкоди) - 4 100,87 грн. (втрата товарної вартості).
Крім того, розмір шкоди підтверджується, і наданими до матеріалів справи документами про ремонт пошкодженого ТЗ на суму 26 090,94 грн.
Щодо заперечень відповідача про те, що він не був присутній при проведені огляду пошкодженого ТЗ, то суд дані заперечення до уваги не бере, оскільки вони не впливають на правильність вирішення спору.
Так, абзацом 1 п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту від 24.11.2003 року №142/5/2092 встановлено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду з зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
З наведеного витікає, що виклик відповідача, для проведення огляду пошкодженого ТЗ діючим законодавством не передбачено, як і не передбачено і попередження особи, яка проводить дослідження не в рамках призначеної ухвалою суду експертизи, про кримінальну відповідальність.
В той же час відповідач не надав доказів, які б спростували розмір матеріальної шкоди, який як суд вже зазначав вище, крім самого звіту також об'єктивно підтверджуються документами про ремонт пошкодженого ТЗ.
Відповідно до ст.7 Закону України проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
Так, приписами ст.22 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
03.12.2009 року листом за вих. №20906/3-2-05 та 21.01.2010 року листом за вих. № 1056/3-2-05 Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була.
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Щодо строку звернення до суду, то суд виходить з того, що відповідно до ст.261 ч.6 ЦК України - за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Відповідно до ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Відповідно до ст.264 ч.2 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має відповідач.
Відповідно до ст.264 ч. 3 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Так, 09.11.2012 року (з дотриманням трирічного строку позовної давності відповідно до ст. 261 ч. 6 ЦК України (з моменту проведення виплати) МТСБУ звернулося до Київського районного суду м. Харкова з аналогічним позовом до ОСОБА_1, проте ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.01.2013 року (справа №2018/18115/2012) позовну заяву МТСБУ було повернуто у зв'язку з непідсудністю справи Київському районному суду м. Харкова та роз'яснено, що згідно даних адресного бюро відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим на території Фрунзенського району м. Харкова. Проте і Фрунзенський районний суд м. Харкова своєю ухвалою від 12.02.2013 року повернув позовну заяву у зв'язку з тим, що згідно довідки Фрунзенського РВ у м. Харкові, останнім відовим місцем проживання відповідача є Золочівський район.
За вищевикладеного вбачається, що МТСБУ звернувшись 09.11.2012 року до Київського районного суду м. Харкова з аналогічним позовом в силу приписів ст. 264 ч.3 ЦК України прервало строк позовної давності та після повернення позову МТСБУ повторно звертаючись до Фрунзенського районного суду м. Харкова, а згодом і до Золочівського районного суду дотрималось строків позовної давності.
Крім того, суд оцінює лист відповідача на адресу МТСБУ від 14.12.2009 року, в якому відповідач, крім іншого, також повідомляє МТСБУ про свою нову адресу місця проживання - АДРЕСА_1 м. Харків, що територіально відноситься до Київського районну м. Харкова, тобто саме до Київського районного суду м. Харкова в межах строку позовної давності вперше і зверталося МТСБУ, але у зв'язку з тим, що відповідач не був зареєстрованим за даною адресою позов було повернуто за непідсудністю.
Стягуючи на користь МТСБУ витрати на правову допомогу суд виходив з того, що відповідно до ст.12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу (ст.79 ч.3 п.2 ЦПК України). Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підтвердження витрат на правову допомогу МТСБУ надано контракт про надання правової допомоги, додаткову угоду, з якої вбачається, що правова допомога надається у даній справі, платіжне доручення про сплату витрат на правову допомогу та свідоцтво представника позивача про право на зайняття адвокатською діяльністю (в матеріалах справи) а також наявні процесуальні документи, які були підготовлені адвокатом в інтересах МТСБУ та участь у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 1191 ЦК України, ст.ст.1, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 23 617 (двадцять три тисячі шістсот сімнадцять) грн. 90 коп. та судові витрати по справі у розмірі 236 грн. 19 коп. а всього стягнути 23 854 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 09 коп. на р/р 2600101284871 в ПАТ "Укрексімбанк" в м. Київ МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя- Юхименко О. М.
Судове рішення № 42255117, Золочівський районний суд Харківської області було прийнято 11.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 622/465/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: