Вирок № 42254925, 12.01.2015, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 1-кп/616/5/15

Справа № 616/894/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді Малюкіна Ю.П.

при секретарі Логвіновій М.В.

за участю прокурора Євдокимова К.П.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12014220250000319 внесеного до ЄРДР 06.12.2014 р. за обвинуваченням ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Харкові, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, українця, освіта середньо-спеціальна? неодруженого, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

06.12.2014 р. о 12 год. ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки металобрухту приїхав в с. Ново-Олександрівка Великобурлуцького району Харківської області де із домоволодіння ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_2, намагався таємно викрасти 350 кг. чорного металобрухту вартістю згідно висновку №4052 від 09.12.2014 р. судово-товарознавчої експертизи 910 грн., але не зміг довести свій умисел до кінця, оскільки на місці вчинення злочину був застигнутий гр-ном ОСОБА_3, під тиском якого змушений був припинити свої злочинні дії.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що ввівши в оману ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснивши останнім, що має попередню домовленість з власником будинку забрати металобрухт з території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, 06.12.2014 р. близько 12 год. на автомобілі НОМЕР_1 приїхали до цього домоволодіння звідки він почав виносити металобрухт, але в цей час підійшов гр. ОСОБА_3 і під тиском останнього він змушений був припинити свої злочинні дії. Вартості викраденого металобрухту не оспорював. Не оспорював достовірності доказів, які є в матеріалах кримінального провадження та просив їх не досліджувати.

За таких обставин суд з урахуванням думки учасників судового провадження відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки вони ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка), поєднане з проникненням у житло. Відповідно до ст. 337 КПК України суд проводить судовий розгляд лише в межах висунутого особі обвинувачення.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує відсутність матеріальної шкоди, що він раніше судимий, характеризується позитивно, щиро розкаюється у вчиненому, що визнається обставиною, яка пом'якшує його відповідальність(п.1 ст.66 КК України).

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, незначну вартість викраденого і відсутність реальної матеріальної шкоди для потерпілого, та особу обвинуваченого, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити його від призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 195 грн. 60 коп.(а.с.48).

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.9 ст.100, ч.2 ст.124, ст.ст. 368, 373-376,395 КПК України, суд-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 3(трьох) років позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом півторарічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційного номеру не має, в дохід держави 195 грн. 60 коп. понесених витрат на проведення судової експертизи(код доходів-24060300, р/р-3141954400005, код банку-37999680, МФО-851011, установа банку-УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

Речовий доказ у справі-350 кг. чорного металобрухту-залишити у власності потерпілого ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін