Рішення № 4225301, 27.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.09р.

Справа № 6/296-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСстрой", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 52 961,79 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Красніков В.І., представник, довіреність б/н від 26.11.2008р.

від відповідача - Самуха М.М., представник, довіреність б/н від 27.08.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АВСстрой", м. Донецьк –далі по тексту –позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область –далі по тексту –відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 49 042,64 грн. на підставі п.4.3 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 604т від 20.03.2008р. та на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару 1 150,90 грн. інфляційних втрат та 858,25 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 529,62 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позов надав, в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що від стягнення пені позивач відмовився, що підтверджується рішенням господарського суду від 26.03.2009року по справі № 6/496-08, яке на день розгляду справи у суді не скасовано, вступило в законну дію. Також відповідач стверджує, що нарахування позивачем інфляційних та річних проведено з порушенням чинного законодавства України.

21.07.2009 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 604т, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач по видаткових накладних передав відповідачеві товар на загальну суму 493 146,50 грн., який відповідач отримав і згідно до банківської виписки станом на день розгляду справи у суді оплатив отриманий товар частково у сумі 375 580,10 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою та з заявою про уточнення позовних вимог, відмовившись від стягнення пені, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь тільки борг у сумі 117 566,40 грн. та витрати по справі.

Рішенням господарського суду від 26.03.2009 року по справі № 6/496-09, яке на день розгляду справи у суді не скасовано і вступило в законну силу, з відповідача на користь позивача стягнути борг у сумі 117 566,40 грн., а в частині стягнення пені за клопотанням позивача від 05.02.2009 року провадження припинено.

Приймаючи до уваги, що після прийняття рішення, яке відповідач не оспорював і яке вступило в законну силу, відповідач не виконує рішення суду і не сплачує борг, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача на підставі п.4.3 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 604т від 20.03.2008р. - 49 042,64 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України з посиланням на порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару 1 150,90 грн. інфляційних втрат та 858,25 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 529,62 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

За ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 49 042,64 грн. на підставі п.4.3 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 604т від 20.03.2008 р., слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за письмовим клопотанням позивача, провадження по справі в частині стягнення пені - припинено.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару 1 150,90 грн. інфляційних та 858,25 грн. - 3% річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 529,62 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 529,62 грн. держмита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,35,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Трейд" (50008, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Соборна, 4, код ЄДРПОУ 34684304) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВС строй" (83096, м.Донецьк, вул. Первомайська, буд. 13, код ЄДРПОУ 31178861) 1 150,90 грн. (одна тисяча сто п'ятьдесят гривень 90 коп.) - інфляційних втрат, 858,25 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 25 коп.) - 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривень 00 коп.) - держмита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 24.07.2009р.