Рішення № 4225090, 13.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

13.07.2009 Справа № 3/61

За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці

до Дочірнього підприємства „Житловий комплекс № 1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство”, м. Ужгород

про стягнення суми 22 323 грн. 02 коп., в т. ч. 20 950 грн. 64 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 89 грн. 70 коп. 3% річних, 293 грн. 40 коп. інфляційних нарахувань та 989 грн. 28 коп. пені.

Суддя господарського суду –В.В.Мокану

представники:

Позивача – Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу,

довіреність № 1553 від 05.03.2009 року

Відповідача – Сабо Й.Й., директор

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці заявлено позов до Дочірнього підприємства „Житловий комплекс № 1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство”, м. Ужгород про стягнення суми 22 323 грн. 02 коп., в т. ч. 20 950 грн. 64 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 89 грн. 70 коп. 3% річних, 293 грн. 40 коп. інфляційних нарахувань та 989 грн. 28 коп. пені.

Представник позивача просить задоволити позов, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про постачання електричної енергії, а саме, не оплатив за спожиту електроенергію.

Представник відповідача поданим в судовому засіданні відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнав частково в частині стягнення сум 20 950 грн. 64 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 89 грн. 70 коп. 3% річних, 293 грн. 40 коп. інфляційних нарахувань. Проти стягнення пені в сумі 989 грн. 28 коп. заперечує, посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі, а укладеним договором № 1644 від 07.12.2001 року не передбачено конкретного розміру пені.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши

представників сторін,

суд встановив:

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2009 року у справі № 3/61

Між сторонами спору 07.12.2001 року був укладений договір № 1644 на постачання електричної енергії. Згідно умов даного договору постачальник (позивач)

зобов’язався постачати електричну енергію споживачу (відповідачеві), а останній до 1 числа наступного за розрахунковим місяця сплачувати замовлену кількість електроенергії, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами даного договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

За твердженням позивача, визнаним відповідачем, останній своєчасно не виконував умови договору, внаслідок чого за період з лютого 2009 року по травень 2009 року (включно) заборгував відкритому акціонерному товариству енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” за спожиту електроенергію суму 20 950 грн. 64 коп.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 20 950 грн. 64 коп. основного боргу за спожиту електроенергію.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 293 грн. 40 коп., три проценти річних –89 грн. 70 коп., підлягають стягненню з відповідача.

За допущену прострочку платежів відповідно до п. 6.1 Договору, на підставі ст. 232 Господарського кодексу України відповідачу нараховано пеню в розмірі 989 грн. 28 коп.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

Відповідно до укладеного договору № 1644 від 07.12.2001 року сторонами не встановлено конкретного розміру пені, тому, вимоги в частині стягнення 989 грн. 28 коп. пені суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог у розмірі 214 грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 299 грн. 88 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 526, 551 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство”, вул. Загорська, 26 , м. Ужгород, (код 31624623) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2009 року у справі № 3/61

вул. Головна, 57 (код 00131529) суму 21 333 (Двадцять одна тисяча триста тридцять три) грн. 74 коп., в т.ч. 20 950 (Двадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят) грн. 64 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 70 коп. 3% річних, 293 (Двісті дев’яносто три) грн. 40 коп. інфляційних нарахувань, а також суму 214 (Двісті чотирнадцять) грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 299 (Двісті дев’яносто дев’ять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану