Ухвала суду № 42249063, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року

справа № 2а-7814/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі №2а-7814/10/0470 за позовом відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення про нарахування страхових внесків та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, згідно якого, просить визнати незаконними вимоги відповідача про сплату страхових внесків та пені в сумі 39 968,89 грн. які закріплені в акті перевірки ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» №211 від 06.04.2010 року у зв’язку із повним задоволенням заперечень страхувальника.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки № 21 від 06.04.2010 року щодо порушень позивачем вимог чинного законодавства та нарахування у зв’язку з цим суми недоїмки у розмірі 34 885, 21 грн. та пені у розмірі 5 083, 68 грн. є безпідставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав незаконними вимоги відповідача про сплату страхових внесків та пені в сумі 39 968, 89 грн. відповідно до акта перевірки позивача № 211 від 06.04.2010 року.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржених вимог, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить постанову суду першої інстанції в частині визнання незаконними вимог відповідача про сплату страхових внесків та пені в сумі 10936,65 грн. скасувати, в частині 29032,24 грн. залишити без змін.

В апеляційній скарзі зазначає:

- про узгодженість акта перевірки від 06.04.2010 року № 211, оскільки останнім днем строку сплати донарахованих страхових внесків та пені або надання заперечень є 15.04.2010 року, а заперечення позивача надійшли 16.04.2010 року;

- про те, що тимчасова непрацездатність внаслідок загального захворювання повинна оплачуватися за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не за рахунок відповідача;

- наявність помилок у визначені кількості днів непрацездатності, які підлягають оплаті за рахунок відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем у період з 15.02.2010 року по 06.04.2010 року проведено планову перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України позивачем, код ЄДРПОУ - 00191307.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.04.2010 року за № 211 (далі – акт перевірки).

Згідно з вказаним актом відповідачем були зроблені висновки про встановлення порушень позивачем вимог чинного законодавства та зазначено, що в наслідок помилок при визначенні суми допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та віднесенням за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сум допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю від загальних захворювань в рахунок сплати страхових внесків безпідставно включено 34 885,21 грн. На недоїмку, яка виникла внаслідок зазначеного порушення, нарахована пеня у сумі 5 083,68 грн.

Не погодившись з висновками вказаного акта перевірки позивач подав свої заперечення.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте протиправно.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року за № 24 (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин між сторонами), підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 N 455, зареєстрованою в Мін'юсті 04.12.2001 за № 1005/6196, листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (далі - постанова КМУ N 1112).

Якщо при наявності акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5, затвердженого постановою КМУ № 1112, та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 потерпілий визнаний чи не визнаний інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), йому видано листок непрацездатності, то допомога з тимчасової непрацездатності надається у разі підтвердження зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Оплата за рахунок коштів роботодавця (перших п'яти днів тимчасової непрацездатності) та за рахунок коштів Фонду (починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності) призначається та виплачується за місцем роботи потерпілого, на якому стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати.

Розділом 4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 13.11.2001 року № 455, передбачено, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі інваліди - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.

У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним інвалідами:

- у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;

- у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.

Отже, з урахуванням зазначених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що оплата днів тимчасової втрати працездатності після п'ятого дня такої непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України працівникам відкритого акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», які повторно захворіли через раніше встановлений та підтверджений факт нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання), здійснена на підставі, наявних в матеріалах справи, листків непрацездатності, що містять вказівку на професійний характер захворювання на загальну суму 30 004, 28 грн. є цілком підтвердженою та правомірною.

Крім того, відповідно до положень п.16.1 Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 83 від 06.07.2006 року, скарга повинна бути подана органу Фонду протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується. Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги страхувальника на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли орган Фонду надсилає страхувальнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий страхувальник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу Фонду вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Керівник органу Фонду (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги страхувальника понад строки, визначені в абзаці третьому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, яке направляється страхувальнику до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці третьому цього пункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою страхувальника не надсилається страхувальнику протягом двадцятиденного строку або протягом строку, на який за рішенням керівника органу Фонду або його заступника розгляд продовжено, така скарга вважається повністю задоволеною на користь страхувальника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь страхувальника, якщо рішення керівника органу Фонду (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано страхувальнику до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці третьому цього пункту.

Отже, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, а саме те, що відповідно до акта перевірки від 06.04.2010 року № 211, недоїмку та несплачену пеню попереднього періоду в сумі донарахованих страхових внесків і пеню по цьому акту перевірки в сумі 39 968, 89 грн. належить перерахувати на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до 16.04.2010 року, однак протягом визначеного законодавством 10 денного строку на узгодження відповідних висновків позивачем були надані відповідачу заперечення на акт перевірки, на які відповідачем не було надано вмотивованого рішення дійшов обґрунтованого висновку про неузгодженість спірних сум визначених відповідачем в цьому акті.

В цьому випадку заперечення (скарга) позивача від 16.10.2010 року вважаються повністю задоволеними.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов’язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі №2а-7814/10/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 22 грудня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко