Постанова № 42247472, 29.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. Справа № 804/20419/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (відповідач-1), Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (відповідач-2), в якому просила скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України у Дніпропетровській області від 12.11.2014р. у виконавчому провадженні №45267/12 про відмову у відкриті цього виконавчого провадження, а також зобов'язати відповідача-1 відкрити виконавче провадження за виконавчим документом у справі №2а-6610/10/0470.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що оскаржуваною постановою було протиправно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі про стягнення з боржника - ТОВ «Екватор-Центр» на користь позивача - контролюючого органу, як стягувача, податкового боргу, з помилковим посиланням на те, що таке судове рішення має виконуватися не державною виконавчою службою, а податковою інспекцією. Однак, Податковим кодексом України передбачено стягнення податкового боргу за таким судовим рішенням як контролюючими органами (податковими інспекціями), так і державною виконавчою службою, якій Закон України «Про виконавче провадження» надає набагато ширше коло повноважень щодо вжиття заходів з примусового виконання судового рішення про стягнення боргу, ніж Податковий кодекс України контролюючим органам.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте його представник у судове засідання не з`явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач-1 пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що погашення грошових зобов'язань або податкового боргу регулюється Податковим кодексом України, яким встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення наявного у нього податкового боргу здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, якими відповідно до приписів п.41.1 ст.41 цього Кодексу, зокрема, є саме органи доходів і зборів, і саме ці органи здійснюють заходи щодо погашення податкового боргу платника податків на користь держави. Таким чином, оскаржуваною постановою правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з юридичної особи - ТОВ «Екватор-Центр».

Відповідач-2 правом на подання заперечень на адміністративний позов не скористався.

Представники відповідачів про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явилися, представник відповідача-1 у письмових запереченнях на позов висловив клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 та ст.181 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було ухвалено постанову у справі №2а-6610/10/0470 за позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» про стягнення заборгованості, якою позовні вимоги були задоволені у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» до бюджету загальну суму донарахованих позивачем податків та застосованих санкцій у розмірі 5954043,50грн.

Означене судове рішення набрало законної сили 14 січня 2014 року.

05 лютого 2014 року за цією постановою Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №2а-6610/10/0470, який отриманий позивачем згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу 10.02.2014р. (а.с.6).

11 листопада 2014 року Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (позивача у справі №2а-6610/10/0470), звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про примусове виконання судового рішення у справі №2а-6610/10/0470 та надала разом із нею відповідний виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіної Т.А. від 12.11.2014р. було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження ВП №45426712 з примусового виконання виконавчого листа №2а-6610/10/0470, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 05.02.2014р., на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с.5).

Відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження мотивовано тим, що погашення грошових зобов'язань або податкового боргу регулюється Податковим кодексом України, яким встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам; контролюючий орган здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків на користь держави. Контролюючими органами, в даному випадку, відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України є органи доходів і зборів.

Розглядаючи позовні вимоги щодо скасування вищеозначеної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

При цьому порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Так, згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7- 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на це, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Протиставлення процедури погашення податкового боргу з фізичної та юридичної осіб (у першому випадку державна виконавча служба залучається, а в другому - ні) підтверджує, що Податковий кодекс України чітко розрізняє відповідні процедури. Зазначене слугує на користь висновку про відсутність необхідності відкриття виконавчого провадження в разі погашення податкового боргу юридичних осіб.

Означена позиція висловлена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013р. №1484/12/13-13.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіної Т.А. від 12.11.2014р. про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження ВП №45426712 з примусового виконання виконавчого листа №2а-6610/10/0470, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 05.02.2014р., на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також суд зауважує, що відповідно до приписів ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

При цьому ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Наведений перелік є вичерпним.

Отже, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у цій справі не є належним відповідачем з огляду на положення ч.3 ст.181 КАС України та ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу», що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова