Постанова № 42247368, 12.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2014 року 15:10 № 826/5010/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним листа, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві , відповідач) в якому позивач просить: 1) визнати протиправним лист ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 31.03.2014р. без номеру, яким відмовлено ОСОБА_1 у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки (однокімнатна квартира, площею 43,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_1); 2) зобов'язати ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві видати акт про реалізацію предмета іпотеки та зобов'язати ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві та зняти арешт з однокімнатної квартири, шляхом видачі відповідної постанови для можливості отримання в подальшому позивачем Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є переможцем прилюдних торгів, за результатами яких придбав вказану однокімнатну квартиру, проте відповідач відмовився видати ОСОБА_1 відповідний акт про реалізацію предмета іпотеки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що позивач отримав акт про реалізацію, про що свідчить відмітка на зворотній сторінці акту про реалізацію предмета іпотеки. Окрім того, арешт із зазначеної квартири знятий постановою про звільнення майна боржника з-під арешту.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Філією ПП «Нива-В.Ш.» проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_3 з реалізації однокімнатної квартири, площею 43,1 м2, адреса: АДРЕСА_2.

За результатами торгів підписано протокол № 1014006/2 від 07.03.2014р., згідно якого переможцем зазначених торгів визнаний ОСОБА_1

Позивачем 20.03.2014р. сплачено 302 530,50 грн., за реквізитами: р/р 37310001004453 в ГУ у м. Києві МФО 820019, одержувач ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві, код ЄДРПОУ 34972294 та 35 204,34 грн., за реквізитами: р/р 26008228003200 в AT «УкрСиббанк» МФО 351005, одержувач ПП «Нива-В.Ш.», код ЄДРПОУ 33668915.

ОСОБА_1 21.03.2014р. подано до ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві заяву вх.№3583/03-27/1 про видачу акта про реалізацію предмета іпотеки.

Листом від 31.03.2014р. ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві повідомив позивача, що видати акт про реалізацію предмета іпотеки не є можливим, оскільки ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2014р. зупинено виконавче провадження до вирішення питання по суті.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно положень ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. №898-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно ст. 45 Закону України «Про іпотеку» за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки.

Згідно ст. 46 Закону України «Про іпотеку» переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби.

Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума повертається протягом трьох робочих днів з дня закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.

Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону протягом п'яти робочих днів з дня надходження платежу від покупця предмета іпотеки спеціалізована організація надсилає державному виконавцю повідомлення про здійснення такої оплати разом з документами, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів спеціалізована організація зобов'язана подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації і проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання державним виконавцем повідомлення та документів, визначених частиною першою цієї статті, державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована спеціалізованій організації за придбаний предмет іпотеки, та дата їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги.

Державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це спеціалізовану організацію, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця.

Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу. Відмова державного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Частинами першою - другою ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягував не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України (ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 р. № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 745/4038, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що складення акта про реалізацію предмета іпотеки, надсилання його до спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, та надання такого акта покупцеві є обов'язком державного виконавця; державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Суд звертає увагу, що докази оскарження результатів прилюдних торгів, що відбулися 07.03.2014р., в матеріалах справи відсутні, інших доказів, які підтверджували б правомірність відмови у видачі позивачу акту про реалізацію предмета іпотеки, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві у видачі позивачу акта про реалізацію предмета іпотеки (однокімнатна квартира, площею 43,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_3), що оформлена листом від 31.03.2014 р. без номеру є протиправною, відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем у судовому засіданні, в подальшому ОСОБА_1 отримав акт про реалізацію предмета іпотеки, про що свідчить відмітка на зворотній сторінці акту від 19.05.2014 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивач звернувся до нотаріуса з метою отримання Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, однак, йому було відмовлено у зв'язку з неналежним оформленням акта.

Враховуючи зазначене, позивач повторно звернувся до ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві із заявою від 21.05.2014 р. про видачу акта.

Відповідачем 23.05.2014 р. видано ОСОБА_1 акт про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2014 р., про що свідчить відмітка на зворотній сторінці акту про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2014 р.

Враховуючи, що відповідачем виконано покладений на нього обов'язок і видано позивачу акт про реалізацію предмета іпотеки, суд вважає позовні вимоги позивача про зобов'язання ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві видати акт про реалізацію предмета іпотеки необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, копії яких наявні в матеріалах справи, арешт із зазначеної квартири знятий постановою ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві про звільнення майна боржника з-під арешту ВП № 39090692 від 19.05.2014 р.

Таким чином суд вважає позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти арешт з однокімнатної квартири, шляхом видачі відповідної постанови для можливості отримання в подальшому позивачем Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві у видачі ОСОБА_1 акта про реалізацію предмета іпотеки (однокімнатна квартира, площею 43,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_3), оформлену листом від 31.03.2014р. без номеру.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 24,36 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко