Постанова № 42247189, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14199/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Шурка О.І., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування Рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Головним управлінням Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами супермаркету, який розташовано за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП №1, сектор А, що належить Позивачу, за результатами якої складено відповідний Акт від 17.07.2014 року №26/097/21/25288083, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.7-10).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем, зокрема вимог ст. 11, 15, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР - реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів у період з 16.04.2014 року по 17.04.2014 року без наявності відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в зв'язку з чим, Відповідачем прийнято Рішення «Про застосування фінансових санкцій» від 11 серпня 2014 року № 0000923903, яким до Позивача застосовано, зокрема 678925,63 суми фінансової санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

Відповідно до пп. 80.2.1. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP (надалі - Закон №481/95-BP), зокрема роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання. Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Як встановлено у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій, Позивачем подано Заяви про одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) та тютюновими виробами терміном дії з 16 квітня 2014 року по 15 квітня 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.19,20), та сплачено за них відповідні суми, що підтверджується Платіжними дорученнями від 17 грудня 2013 року №25757 на суму 20000,00 грн. та від 18 лютого 2014 року №933 на суму 2000,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.21,22). Надходження сплаченої Позивачем суми за надання ліцензій підтверджується також Листом Відповідача «Щодо надання підтвердження про сплату коштів» (від 12.03.2014 за вих. №4957/10/28-10-20-4-20), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.23).

Відповідно до частини першої ст. 216 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV (надалі - Кодекс), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

А згідно з частинами першою, другою ст. 218 Кодексу, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів для отримання відповідних ліцензій, проте, державою, в особі органу, що їх видає, порушено строки прийняття відповідного рішення за Заявами Позивача про видачу йому відповідних Ліцензій, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у Позивача порушень правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, як вбачається із Заяв Позивача та виданих Відповідачем за ними Ліцензій, їх видано Позивачу не з зазначених в них дат, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що їх видано фактично не за Заявами суб'єкта господарювання (Позивача).

Будь-яких доказів щодо своєчасного прийняття рішення за результатами розгляду Заяв Позивача про видачу йому Ліцензій Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Згідно з частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно із частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскарженого Позивачем Рішення Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскарженого Позивачем Рішення Відповідача протиправним і його скасування.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з чим, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників «Про застосування фінансових санкцій» від 11 серпня 2014 року №0000923903 в частині застосування 678925,63 грн. фінансової санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 23.12.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.