Рішення № 42246112, 25.12.2014, Оболонський районний суд міста Києва

25.12.2014 Справа № 756/10410/14-ц

Унікальний номер 756/10410/14-Ц

Справа № 2/756/4213/14

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

23 грудня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Богдан О.О.

при секретарі Сергутіні В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання сім»єю та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2014 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 30.08.1996 року по 16.04.2005 року вона і ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Подружжя проживало у квартирі АДРЕСА_1. За її кошти в цій квартирі був проведений капітальний ремонт, придбані нові меблі та нова побутова техніка.

За життя ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, товаришував з такими ж друзями та сусідами, і вони розлучилися у квітні 2005 року. З 2007 року вони знову почали проживати однією сім»єю у зазначеній вище квартирі без реєстрації шлюбу. Позивачка спільно з чоловіком робила ремонт у цій квартирі, придбавали сантехніку, вона приймала активну участь у його лікуванні від алкогольної залежності за її ж кошти.

У 2008 році була вимушена зареєструватися за іншою адресою, проте продовжувала проживати у спірній квартирі. Позивачка перебуває на обліку у поліклініці №1 по вул. Лайоша Гавро,26 в м. Києві, що обслуговує будинок АДРЕСА_1

У 2010 році здоров»я ОСОБА_3 різко погіршилося, у зв»язку з пристрастю до алкоголю сталося загострення шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, внаслідок чого він не міг за собою доглядати і тому до дня смерті вона проживала з ним однією сім»єю як дружина, здійснювала догляд за ним, готувала їжу, прибирала, прала білизну. Чоловік мав інвалідність 2 групи. Позивачка є лікарем і вчиняла всіх можливих заходів як дружина, щоб продовжити життя чоловіка, що дало певні результати, тому що через похилий вік та хворобу він перебував у безпорадному стані. Також позивачка утримувала ОСОБА_3 Донька ОСОБА_3. відповідачка у справі ОСОБА_2 весь цей час не працювала і здійснювала догляд за своєю хворою матір»ю, при цьому забирала останнє у батька.

Позивачка зазначає, що проживає у спірній квартирі близько 20 років. Фактично подружнє життя її та ОСОБА_3 не переривалось, іншого житла вона не має, квартира була приватизована нею та чоловіком удвох і складається із однієї житлової кімнати.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року її чоловік ОСОБА_3 помер і вона його поховала.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну йому ? частину спіної квартири.

Після похорон позивачка потрапила до лікарні і в цей час ОСОБА_2 з чоловіком, скориставшись її хворобливим станом, вмовили позивачку віддати квартиру в оренду на декілька місяців. Погодившись на це, позивачка вийшовши з лікарні, не могла проживати в своїй квартирі, проживала у подруги. При цьому відповідачка зі своїм чоловіком відслідковували її, знущалися над нею та ОСОБА_4 завдав їй сильних ударів по голові, в результаті чого вона знову попала до лікарні на тривалий час, у зв»язку з чим був залишений без розгляду в суді її перший позов такого ж характеру.

У встановлений законом термін і порядку позивачка звернулась до Одинадцятої київької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_2 є донькою померлого і належить до спадкоємців першої черги.

На підставі вимог ст.ст. 1264, 1259 ЦК України ОСОБА_1 заявила позовну вимогу про встановлення факту проживання її та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 однією сім»єю без реєстрації шлюбу, змінити черговість одержання спадщини і надати їй право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги, визнати за нею право власності на ? частину квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Суду пояснила, що шлюб з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, вона зареєструвала 30.08.1996 року. Між нею та чоловіком було 15 років різниці. Дітей в шлюбі немає. ЇЇ чоловік був дуже досвідченою та поважною на свої роботі людиною.

У спірну квартиру АДРЕСА_1 вона поселилась у 1993 році та постійно проживала до 2004 року. Перша дружина ОСОБА_3 не претендувала ніколи на цю квартиру, крім того, мати позивачки надала кошти на придбання квартири для дочки чоловіка, оскільки вона дуже поважала його і хотіла, щоб вони жили разом сім»єю окремо. Зазначила, що її чоловік був поважною і грамотною людиною, мав праці, патенти. Дочка ОСОБА_3 ОСОБА_2 ніде не працювала і вона допомагала їй грошима і чим могла, дочка ще брала кошти у батька, який сам отримував лише пенсію з 2010 року 1500 грн. і хворів. Сама ж позивачка є лікарем і завжди працювала на декількох роботах, слідкувати за поведінкою старшого за неї чоловіка не мала можливості. Через пристрасть чоловіка до алкоголю, жінок та його спосіб життя у 2005 році вони розлучилися. Крім того, тоді чоловік заявляв, що вони розлучаться фіктивно, щоб вона була спокійна за свою ? частину квартири, що є у її власності. Проте відносини вони не переривали і на її день народження у 2007 році помирилися і почали проживати однією сім»єю знову і до смерті ОСОБА_3 у 2013 році. Бажали почати нове життя та виїхати до Канади, готувалися до інтерв»юірування.

Позивачка також пояснила, що саме вона займалась не тільки утриманням хворого чоловіка, а й боролась за його життя, знаходила ліки, окремі палати. Вона опікувалась не тільки чоловіком, а й господарством - прала, готувала, прибирала. З 12.05.2013 року ОСОБА_3 остаточно зліг від хвороби і вона поклала його у терапію КМКЛ №8, навідувала його. До онкологічної лікарні на вул. Верховинній, 69 в м. Києві вона завезла його 09.07.2013 року, де він і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року від онкологічної хвороби.

Після похорон вона знаходилась у кардіологічному відділенні лікарні і вийшло так, що дозволила себе вмовити свекрусі відповідачки здати спірну квартиру в оренду, щоб отримати гроші, яких так не вистачало. З лікарні повернутися їй не було куди,і вона пішла до сусідки , ночувала у друзів. Відповідачка намагається позбавити її квартири: так позивачку побив чоловік відповідачки, літом 2014 року у неї на роботі був викрадений паспорт із сумки, про що вона повідомила правоохоронні органи

Після повернення до квартири у червні 2014 року, позивачка виявила відсутність багатьох її речей. Залишилася з усього майна лише шафа. Просить захистити її права, встановити факт проживання з ОСОБА_3 з дня реєстрації шлюбі у 1996 році і до його смерті однією сім»єю та визнати за нею в порядку спадкування за законом поряд зі спадкоємцями першої черги право власності на ? частину спірної квартири.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась,про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, узв»язку з чим з урахуванням думки позивачки, суд вважає можливим розглянути справу заочно.

Суд, вислухавши позивачку, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 30.08.1996 року, про що зроблено запис № 1057 у відділі реєстрації актів громадянського стану Мінського району м. Києва.

Шлюб розірваний у тому ж відділі реєстрацій 16.04.2005 року а.з. № 318 (а.с.12).

Квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності від 13.01.1998 року належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3та ОСОБА_1 в рівних долях (а.с.13).

Спірна квартира АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорта складається з однієї кімнати житловою площею 16,0 кв.м,загальна площа квартири 33,7 кв.м.

ОСОБА_3, 1946 р. народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що складено відповідний актовий запис №12141 у відділі реєстрації смертей м. Києва (а.с. 19), після його смерті відкрилась спадщина, зокрема, - ? частина спірної кварири.

Довідкою КМКЛ №8 від 11.02.2014 року підтверджено, що ОСОБА_1 відвідувала хворого у терапевтичному відділенні лікарні з 20.06.2013 року по 09.07.2013 року та 09.07.2013 року сама домовилась про перевід його до Київського міського клінічного онкоцентру (а.с.20).

Довідкою Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 Шевченківського району м. Києва підтверджено, що 08.04.2010 року ОСОБА_1 зверталась в поліклініку з проханням надати допомогу її чоловіку ОСОБА_3, після чого він був госпіталізований до хірургічного відділення(а.с.21).

Довідкою КМКЛ №9 підтверджується, що ОСОБА_3 знаходився на лікуванні з 08.04.2010 року по 30.04.2010 року і його дружина ОСОБА_1 відвідувала хворого і придбавала медикаменти (а.с.22).

Довідкою Київського міського клінічного онкологічного центру підтверджено те, що ОСОБА_1 відвідувала та піклувалась про хворого ОСОБА_3 в період перебування його на лікуванні (а.с.23).

За довідкою Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 Оболонського району м. Києва встановлено, що ОСОБА_3 був оглянутий на МСЕК 19.12.2011 року та визнаний інвалідом 2групи. ОСОБА_1 супроводжувала пацієнта під час візитів до лікарів (а.с.24).

У 2009 році ОСОБА_3 пройшов протиалкогольне лікування під прізвищем ОСОБА_3.(а.с.26).

Пояснення позивачки з приводу характеру відносин з чоловіком підтверджує вступне слово ОСОБА_3 до книжки поезій ОСОБА_1 під псевдонімом ОСОБА_9, виданої у 2000 році (а.с.30).

Факт спільного проживання ОСОБА_1та ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з 2007 року по день його смерті підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5. - друг померлого та позивачки, який працював з ним. Свідок підтвердив те, що ОСОБА_3 повідомив йому про фіктивне розлучення з ОСОБА_1 оскільки вона боїться, що він проп»є квартиру. Підтвердив факт надання матір»ю позивачки коштів на купівлю квартири відповідачки, щоб мала можливість жити окремо. Підтвердив факт догляду ОСОБА_1 за чоловіком, що приходив до них в гості та його зустрічали чоловік з дружиною.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтвердила факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сім»єю без реєстрації шлюбу. Крім дружніх стосунків з позивачкою, вона працювала консьержем у будинку, де знаходилась квартира її мами. Коли позивачка там після розлучення тимчасово проживала, ОСОБА_3 приходив до неї, а у 2007 році забравши її сам сказав свідку, що вони починають з ОСОБА_1 нове життя. Він не міг без неї обходитися. Сімейне життя вони не припиняли, позивачка завжди відносилась до ОСОБА_3 як дружина, не залишала його і в хворобі до його смерті.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила,що знає позивачку з 2007 року. Вона є сусідкою позивачки. Майже кожного дня вони спілкуються. ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком у кв.83. Чоловік її хворів, ОСОБА_1 розказувала як тіжко його лікувати. Якось в цей час у ОСОБА_1 зламалась пральна машина і вона попросила прала речі у неї. Свідок по-сусідські співчувала та заспокоювала, коли її чоловік тяжко хворів. Після смерті чоловіка позивачка попросилась до неї пожити і деякий час проживала. Знає, що по квартирі є спір і ОСОБА_1 побили.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення, зокрема,факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає доведеним і встановленим факт спільного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1та ОСОБА_3 з липня 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 року - дня смерті ОСОБА_3, що підтверджується поясненнями свідків, що викладені вище, довідками медичних установ. У встановленні такого факту з 30.08.1996 року по липень 2007 року суд відмовляє за недоведеністю.

Таким чином судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім»єю без шлюбу понад п»ять років.

Спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року і відповідно до спадкової справи, копія якої досліджена судом, 14.12.2013 року позивачка звернулась до Одинадцятої київської державноїнотаріальної конторі з заявою про прийняття спадщини у становлений ст. 1269 ЦК України строк.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України ОСОБА_1 має право на спадкування у четверту чергу,як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім»єю не менш, як 5 років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі сподкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги, разом з цим, на підставі встановлених фактів спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3, тривалого опікування за ним, як інвалідом 2 групи, онкохворим, надання нею матеріального забезпечення, догляду за хворим, надання нею іншої допомоги хворому, який будучі особою похилого віку також через тяжку онкохворобу був у безпорадному стані, суд вважає справедливим та законним спадкування ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 частини спірної квартири поряд зі спадкоємцем першої черги в рівних частках.

Відповіднодо ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 16, 1269, 1218, 1264, ч.2 ст.1259 ЦК України, ст.ст. 256, 15, 30, 60, 88, 21-214, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 сім»єю без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 8,225 кв.м та житловою площею 4,0 кв. м.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Богдан О.О.