Рішення № 4224472, 24.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.09р.

Справа № 17/3-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 249 249 грн. 65 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кононенко О.В., представник, довіреність №07/2 від 27.04.2009 р.;

від відповідача: Лосєв Д.Ю., юрисконсульт, довіреність №52-16/33 від 16.03.2009 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (надалі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі –відповідач) заборгованість за поставлений товар у розмірі 249 249 грн. 65 коп., з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за порушення зобов'язань за договором № 1890д від 03.09.08р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов вказує на те, що п. 5.1. договору поставки №1890 від 03.09.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, оплата товару провадиться на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником за товар, а відповідно до п.5.2. вказаного Договору оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 5-ти банківських днів з дня надання рахунків –фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар. Оскільки позивачем не були виконані умови договору поставки №1890д від 03.09.2008 р., а саме не були виставлені рахунки –фактури та податкові накладні за поставлену продукцію, то у відповідача, на момент подання позову, було відсутнє зобов’язання по сплаті за поставлений товар.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

03.09.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 1890д (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність товар (будівельні матеріали) відповідно додаткам-специфікаціям до Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець, в свою чергу, прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цієї угоди (п. 1.1 Договору).

Відповідно п. 2.1 вказаного договору найменування товару, його кількість та якісні показники, а також загальна вартість товару, поставка якого буде виконуватися згідно умов цього договору, зазначаються у специфікаціях.

Ціна будівельних матеріалів, згідно п. 4.3 Договору та доданої до Договору специфікації становить 367 050 грн. 14 коп.

Згідно додатку № 2 до Договору, поставка товару виконується у період вересень-жовтень 2008 року, а саме в строк до 10.10.08р.

На виконання умов Договору позивачем, згідно специфікацій, поставлено відповідачу замовлений товар на загальну суму 219 160 грн. 06 коп., про що свідчать двосторонні накладні на отримання продукції покупцем на підставі виписаної на представника відповідача довіреності, які наявні в матеріалах справи.

03.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток №1 до Договору (далі –Додаток) (а.с.13).

У відповідності з умовами п. 2.Додатку оплата товару покупцем здійснюється по факту поставки на протязі 5-ти банківських днів.

Отже посилання відповідача на п. 5.1. договору поставки №1890 від 03.09.2008 р. не відповідають матеріалам справи, згідно яких факт поставки товару підтверджується відповідними накладними на поставку товару (а.с. 15-45).

Проте, відповідачем взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленої будівельної продукції на загальну суму 219 160 грн. 06 коп. не виконані.

Окрім того, в порядку досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію за № 36 від 04.03.09р. з проханням оплатити існуючу заборгованість за поставлений товар, яка була розглянута відповідачем і листом № 52-16/596 від 02.04.09р. відмовлено у задоволені погашення заборгованості в сумі 219 160 грн. 06 коп. у зв’язку із відсутністю грошових коштів внаслідок мирової фінансової кризи.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 26 299 грн. 20 коп. –збитків від інфляції за спірний період, а також суму 3 790 грн. 39 коп. –три проценти річних.

Згідно розрахунку позивача 3 процентів річних та збитків від інфляції прострочення обчислюється позивачем з 18.10.2008 р. по 08.05.2009 р. та становить 211 днів.

На думку суду позивачем неправильно встановлений строк порушення зобов’язання, адже за умовами п.2. Додатку до Договору відповідач повинен виконати свої зобов’язання на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки товару, то б то згідно матеріалів справи кінцевий строк виконання зобов’язання наступає 18.11.2008 р.

Згідно ст.. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати. Таким чином, строк з якого починається період нарахування розрахунку процентів та суми боргу з урахуванням індексу інфляції починається з 19.11.2008 р. і становить 171 день.

Відповідно до зменшення періоду прострочення виконання зобов’язання потребують зменшенню відповідно і суми нарахування 3% річних та індексу інфляції та становлять: 3080,25 грн. 3% річних та 23536,57 грн.. індексу інфляції.

Відповідач доказів погашення спірної заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги ТОВ "Стройпрогрес" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору № 1890д та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги ТОВ "Стройпрогрес" підлягають частковому задоволенню в розмірі 219 160 грн. 06 коп. основної заборгованості, 23536 грн. 57 коп. індексу інфляції та 3080 грн. 25 коп. 3% річних, які підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, р/р 26008150593008 в "ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (53300, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, вул. Партизанська, 1/4, р/р 26005034035700 в АКІБ "УкрСибБанк" м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31277192) суму 219 160 грн. 06 коп. (двісті дев’ятнадцять тисяч сто шістдесят грн. 06 коп.) основної заборгованості, 23 536 грн. 57 коп. (двадцять три тисячі п’ятсот тридцять шість грн. 57 коп.) індексу інфляції, 3 080 грн. 25 коп. (три тисячі вісімдесят грн. 25 коп.) 3% річних, 2 457 грн. 77 коп. (дві тисячі чотириста п’ятдесят сім грн. 77 коп.) державного мита, 308 грн. 14 коп. (триста вісім грн. 14 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано-24.07.09р.