Рішення № 4224444, 28.07.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 р.

Справа № 19/88

Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання Матейко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ТзОв "Інтерпродсервіс" вул. Тупікова, 1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000

до відповідача ТзОВ Торгова мережа "Фаворит"

юридична адреса:вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000

фактична адреса:вул.Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 6530 грн. 71 коп.

Представники сторін не з"явилися.

СУТЬ СПОРУ: ТзОв "Інтерпродсервіс" звернулось в суд із позовом до ТзОВ Торгова мережа "Фаворит" про стягнення заборгованості в сумі 6530 грн. 71 коп., згідно договору поставки.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав клопотання вх. № 6353 від 21.07.09. про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 15.07.09., що підтверджується реєстром про відправлення рекомендованої кореспонденції від 16.07.09.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.03.08. між сторонами даного спору укладено договір поставки товару №0736/08А, згідно якого позивач (постачальник) зобов”язався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити даний товар.

Згідно п.6.1. договору, відповідач за поставлений товар зобов”язався здійснювати оплату щоденно, з відтермінуванням платежу на 19 календарних днів з моменту реалізації товару.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 217533,15 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар, внаслідок чого станом на 16.06.09. виникла зоборгованість в сумі 4933,15 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.08. та товарно-транспортною накладною №А-19536 від 03 липня 2008 р.

Доказів, які б свідчили про оплату боргу в сумі 4933,15 грн. або ж спростували доводи позивача суду не подано.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд вважає підставним, застосування ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, за вимогою кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки в сумі 704,48грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, в розмірі 119,04 грн.

Вимога позивача про стягнення 476, 16 грн. процентів за користування чужими коштами та 297,88 грн. штрафних санкцій до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України). Крім того, приписами ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.536 ЦК України , за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Із поданого позивачем договору поставки товару №0736/08А від 01.03.08. не вбачається погодження сторонами розміру штрафних санкцій та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526,536,549, 551, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29,(код 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпродсервіс", вул.Тупікова,1, м.Хмельницький (код 30145545)- 5756,67 грн. заборгованості, з яких: 4933,15 грн. - основна заборгованість, 704,48 грн.- інфляційних нарахувань та 119,04 грн.- 3% річних , а також 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

В решті позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Максимів Т. В.

рішення підписане 28.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Матейко І. В.

28.07.09.